22 грудня 2020 року справа № 480/7209/20
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Бондар С.О., розглянувши в спрощеному провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/7209/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в якій просить:
- визнати протиправною відмову у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язати переглянути рішення про відмову у призначенні пенсії за віком.
Свої вимоги мотивує тим, що 07.08.2020 у зв'язку з досягненням пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", він звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком та надав необхідні для цього документи. Проте, листом було повідомлено, що рішенням від 10.08.2020 йому відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років, вказавши що страховий стаж складає 5 років 4 місяці 8 днів. До страхового стажу відповідачем не врахований період роботи за 1977-1978 роки, 1981-1997 роки та 2001-2002 роки у зв'язку із виправленнями на титульній сторінці трудової книжки. Вважає, що відмова в призначенні пенсії за віком є протиправною та порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення.
Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує та зазначає, що для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" необхідно досягнення віку 60 років та наявність трудового стажу не менше 27 років. 07.08.2020 позивач звернувся до Головного управління щодо призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З наданої позивачем копії трудової книжки вбачається, що у прізвищі “ ОСОБА_2 ” закреслена літера “е” та дописана літера “о”, що є порушенням вимог Інструкції № 58….. Якої ?. Тому Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача, що рішенням від 10.08.2020 йому відмовлено в призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років. Також йому було роз'яснено, що для зарахування періодів роботи до страхового стажу необхідно звернутися до Конотопського відділу обслуговування громадян для отримання допомоги у витребуванні необхідних документів. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2020 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
07.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням від 10.08.2020 № 3870 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно із статтею 26 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. До страхового стажу відповідачем не враховано періоди роботи за 1977-1978 роки, 1981-1997 роки та 2001-2002 роки, у зв'язку із виправленнями прізвища на титульній сторінці трудової книжки, чим порушено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58.
Вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області протиправною, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає слідуюче.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку із втратою годувальника та інших випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію (частина перша та друга статті 7 Закону №1788-XII).
Умови і порядок призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлюються законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV).
За приписами статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають чоловіки 1960 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
55 років - які народилися по 30 вересня 1956 року включно;
55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;
56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;
56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;
57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;
57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;
58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;
58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;
59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;
59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;
60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Отже, передумовою застосування статті 26 Закону №1058-IV є наявність двох складових: віку особи та відповідного страхового стажу.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58.
Відповідно до пункту 1 Інструкції № 58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
За приписами пункту 2.2 Інструкції № 58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем “кваліфікований робітник”, “молодший спеціаліст”, “бакалавр”, “спеціаліст” та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування. До трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.
Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно із п. 2.11 Інструкції № 58, відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Відповідно до пункту 2.13 Інструкції № 58, заміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я та по батькові і дата народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер та дату цих документів. Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім'я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
З матеріалів справи вбачається, що до заяви від 07.08.2020 про призначення пенсії, позивач додав відповідні документи, у тому числі трудову книжку серії НОМЕР_1 , на титульній сторінці якої прізвище позивача зазначено як « ОСОБА_2 » до якого внесено виправлення шляхом закреслення літери “е” та написання над нею літери “о”. Також міститься запис старшого інспектора Житлово-експлуатаційної контори № 2, що прізвище змінено на ОСОБА_3 згідно паспорта. Запис підписаний старшим інспектором та скріплений печаткою роботодавця (а.с.5).
На думку Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, вказані зміни прізвища позивача є порушенням Інструкції №58, а тому вони стали підставою не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи за: 1977-1978 роки, 1981-1997 роки та 2001-2002 роки, та підставою відмови у призначенні йому пенсії.
При цьому відповідач не ставить під сумнів того, що трудова книжка належить саме ОСОБА_1 .
Також, ГУ ПФУ в Сумській області не висловлює жодних зауважень стосовно записів у трудовій книжці про роботу позивача за 1977-1978 роки, 1981-1997 роки та 2001-2002 роки.
Тому суд вважає, що внесення змін у прізвище позивача вчинене відповідальною особою роботодавця не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні позивачу до трудового стажу періодів його роботи зазначених у цій трудовій книжці.
Крім того, слід зауважити, що позивач не може страждати чи нести відповідальність за недоліки заповнення трудової книжки відповідальним працівником підприємства.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 24 травня 2018 року у справі № 490/12392/16-а (провадження №К/9901/2310/18), згідно якої певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Отже Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області безпідставно відмовило позивачу щодо встановлення трудового стажу за період роботи з 1977-1978 роки, 1981-1997 роки та 2001-2002 роки.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності своїх дій щодо не зарахування до загального страхового стажу ОСОБА_1 періодів його роботи за: 1977-1978 роки, 1981-1997 роки та 2001-2002 роки, та відмови позивачу у призначенні пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем при подачі даної позовної заяви був сплачений судовий збір у сумі 840,80грн, що підтверджується квитанцією від 20.10.2020 (а.с.3).
Таким чином, позивачу підлягають відшкодуванню витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в сумі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо призначення пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (код ЄДРПОУ 21108013) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.О. Бондар