про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
23 грудня 2020 року Рівне №140/16263/20
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Н.В. Друзенко, після одержання позовної заяви:
ОСОБА_1
до Волинського окружного адміністративного суду
про стягнення суддівської винагороди,
24.11.2020 ОСОБА_1 звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Волинського окружного адміністративного суду про стягнення суддівської винагороди.
Згідно ухвали від 25.11.2020 Волинського окружного адміністративного суду справа №140/16263/20 передана до Восьмого апеляційного суду за підсудністю.
Згідно ухвали 04.12.2020 Восьмого апеляційного суду справа №140/16263/20 повернута до Волинського окружного адміністративного суду для прийняття розпорядження головою суду для передачі справи за підсудністю до Рівненського окружного адміністративного суду.
Розпорядженням голови суду Волинського окружного адміністративного суду №01-78/3/20 від 16.12.2020 справа направлена до Рівненського окружного адміністративного суду.
Згідно супровідного листа Волинського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 справа направлена до Рівненського окружного адміністративного суду та отримана останнім 22.12.2020.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Друзенко Н.В.
Після одержання справи №140/16263/20 суддею встановлено, що предметом позову є те, що відповідачем не в повній мірі проведено виплату заробітної плати позивачу.
Підстави позову: стаття 135 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” №1402-VIII від 02.06.2016, якою встановлений розмір суддівської винагороди та порядок її виплати, а також передбачено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
З урахуванням наведеного позивач має пільгу щодо сплати судового збору у вигляді повного звільнення від сплати судового збору.
Позовна заява подана особою, яка мають адміністративну процесуальну дієздатність та відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовну заяву належить розглядати в порядку адміністративного судочинства і вона подана з дотриманням правил підсудності.
Адміністративний позов подано у строк, установлений законом.
Підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлені цим Кодексом, відсутні.
Частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). За правилами частини п'ятої цієї статті, умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Системний аналіз норм глави 10 розділу II Кодексу адміністративного судочинства України свідчить на користь того, що за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється адміністративне судочинство у справах, визначених пунктами 1-9 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також у справах незначної складності, де позивачем подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у письмовій формі одночасно з поданням позовної заяви або ж таке клопотання міститься безпосередньо у позовній заяві (за виключенням справ у спорах, які в силу прямих норм Кодексу адміністративного судочинства України не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження).
Оскільки за предметом позову справа підпадає під пункт перший частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, а також наявне відповідне клопотання позивача про розгляд справи без його особистої участі, то справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до частини другої статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головного управління Держаавної казначейської служби України в Волинській області, оскільки зважаючи на предмет та підстави позову судове рішення може вплинути на його права та обов'язки.
Керуючись статтями 12, 171, 241, 256, 257-263, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти до розгляду адміністративну справу №140/16263/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Волинського окружного адміністративного суду(вул.Словацького,3,м.Луцьк,Волинська область,43001) про стягнення суддівської винагороди .
Відкрити провадження в адміністративній справі №460/16263/20.
Справа слухається одноособово суддею Друзенко Н.В.
Залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Держаавної казначейської служби України у Волинській області.
Розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін "12" січня 2021 р.
За клопотанням однієї із сторін розгляд справи може бути проведений в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Таке клопотання відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі він має право подати відзив на позов. Вимоги до змісту та оформлення відзиву встановлені статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Частиною третьою цієї статті встановлено, що копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. А частиною четвертою передбачено, що до відзиву додаються: докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. За правилами частини шостої цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому, за правилами частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.
Встановити відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.
Встановити третій особі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії даної ухвали для подання до суду письмових пояснень в порядку статті 165 Кодексу адміністративного судочинства України.
Довести до відома учасників, що відповідно до статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України вони мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами. Учасники справи можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них. Учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; 4) подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.
Роз'яснити, що у відповідності до вимог частини першої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, за правилами частини сьомої цієї статті, у разі подання такої заяви, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
Роз'яснити, що у відповідності до вимог частини четвертої статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву. В силу вимог частини восьмої цієї статті, відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу. А за правилами частини третьої статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. При цьому, за правилами частини дев'ятої цієї статті, суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.
Копію ухвали надіслати сторонам рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1770.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо не оскаржується, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.В. Друзенко