21 грудня 2020 року м. Рівне №460/6758/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Махаринця Д.Є. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області
про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинення певних дій, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, про визнання протиправною відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на шість років та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію зі зниження пенсійного віку на шість років відповідно до вимог Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Позовні вимоги обґрунтовує тим, що після досягнення віку 54 роки позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку згідно з статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. До вказаної заяви позивачем були додані, зокрема: посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3); довідка Клесівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №2332 від 07.08.2019, якою підтверджується проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення з 01.01.1986 по 11.02.1989 та з 27.09.1991 по даний час. Проте, відповідач відмовив йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, мотивуючи це тим, що записами в трудовій книжці позивача, а також долученими документами, підтверджується навчання останнього у період з 15.01.1986 по 15.07.1986 в Сарненському СПТУ №21 (диплом № НОМЕР_1 ), у період з 15.01.1987 по 28.02.1987 робота у колгоспі "40-річчя Жовтня" с.Пісків Костопільського району (яке знаходилося на території, яка відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю), з 05.05.1987 по 14.11.1988 - робота у Сарненському шляхо-будівельному управлінні №55, з 15.11.1988 по 15.05.1989 - навчання у Володимирецькому СПТУ №29, з 19.05.1989 по 20.09.1991 - робота у СПМК-80 (територія не відноситься до зони радіоактивного забруднення), з 16.10.1991 по 10.10.1994 - робота у ДП "Київське будівельно-монтажне управління" (територія не відноситься до зони радіоактивного забруднення). З врахуванням вказаних обставин, на думку відповідача, станом на 01.01.1993 період проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення становить менше трьох років, тому права на призначення пенсії у віці 54 роки він не має. Таку відмову позивач вважає протиправною, оскільки трудова книжка та диплом позивача, які містять відомості про навчання та роботу, не можуть спростовувати факту його постійного проживання в с.Карпилівка, який підтверджується відповідною довідкою органу місцевого самоврядування. З наведених підстав, просить задовольнити позовну заяву повністю.
У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої заперечення обґрунтовував тим, що відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років мають особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років. Так, в трудовій книжці позивача містяться відомості про навчання останнього у період з 15.01.1986 по 15.07.1986 в Сарненському СПТУ №21 (диплом № НОМЕР_1 ), у період з 15.01.1987 по 28.02.1987 робота у колгоспі "40-річчя Жовтня" с.Пісків Костопільського району (яке знаходилося на території, яка відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю), з 05.05.1987 по 14.11.1988 - робота у Сарненському шляхо-будівельному управлінні №55, з 15.11.1988 по 15.05.1989 - навчання у Володимирецькому СПТУ №29, з 19.05.1989 по 20.09.1991 - робота у СПМК-80 (територія не відноситься до зони радіоактивного забруднення), з 16.10.1991 по 10.10.1994 - робота у ДП "Київське будівельно-монтажне управління" (територія не відноситься до зони радіоактивного забруднення). Відомості про навчання та роботу свідчать, що позивач не міг у період 01.01.1986 по 11.02.1989 та з 27.09.1991 по 01.01.1993 постійно проживати в с.Карпилівка, тому період проживання, зазначений в довідці Клесівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №2332 від 07.08.2019, не може бути врахований в період проживання для визначення права на пенсію зі зниженням пенсійного віку. Тобто, наданими позивачем документами підтверджується проживання останнього в зоні гарантованого добровільного протягом меншого строку, ніж потрібно для призначення пенсії із зниженням пенсійного віку на 6 років. Таким чином, відповідач вказує на відсутність підстав для призначення пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку, у зв'язку з чим просить в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач має статус громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим Рівненською обласною державною адміністрації 17.02.2004.
23.08.2019 позивачу виповнилося 54 роки.
17.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Листом за №1700-0301-8/7041 від 25.03.2020 відповідач повідомив позивачу про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах, оскільки надані позивачем документи не підтверджують його право на зниження пенсійного віку на 6 років.
Так, в трудовій книжці позивача НОМЕР_3 містяться відомості про навчання останнього у період з 15.01.1986 по 15.07.1986 в Сарненському СПТУ №21 (диплом № НОМЕР_1 ), у період з 15.01.1987 по 28.02.1987 робота у колгоспі "40-річчя Жовтня" с.Пісків Костопільського району (яке знаходилося на території, яка відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю), з 05.05.1987 по 14.11.1988 - робота у Сарненському шляхо-будівельному управлінні №55, з 15.11.1988 по 15.05.1989 - навчання у Володимирецькому СПТУ №29, з 19.05.1989 по 20.09.1991 - робота у СПМК-80 (територія не відноситься до зони радіоактивного забруднення), з 16.10.1991 по 10.10.1994 - робота у ДП "Київське будівельно-монтажне управління" (територія не відноситься до зони радіоактивного забруднення). Відомості про навчання та роботу свідчать, що позивач не міг у період 01.01.1986 по 11.02.1989 та з 27.09.1991 по 01.01.1993 постійно проживати в с.Карпилівка, тому період проживання, зазначений в довідці Клесівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №2332 від 07.08.2019, не може бути врахований в період проживання для визначення права на пенсію зі зниженням пенсійного віку.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058), який набрав чинності 01.01.2004.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону №1058, законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України "Про недержавне пенсійне забезпечення", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.
Частиною 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.03.2003 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №1058) передбачено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
При цьому, пунктом 13 розділу XV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1058 передбачено, що у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону призначається одна пенсія за її вибором.
Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №796) визначені основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Статтею 49 Закону №796 визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у такому порядку: 3 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до п.2.1 Порядку №22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).
Судом встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до ст.55 Закону №796, до якої, зокрема, додав:
- посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_2 , видане Рівненською облдержадміністрацією 17.02.2004 на заміну втраченого посвідчення НОМЕР_4 ;
- трудову книжку НОМЕР_3 ;
- довідку Клесівської сільської ради Сарненського району Рівненської області №2332 від 07.08.2019, якою підтверджується проживання позивача в с.Карпилівка з 01.01.1986 по 11.02.1989 та з 27.09.1991 по даний час. Проте, відповідач відмовив йому в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, моти.
Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, село Карпилівка Сарненського району Рівненської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.
За таких обставин позивач має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 6 років.
Посилання відповідача на те, що в трудовій книжці позивача містяться відомості про навчання та роботу, у зв'язку з чим період його проживання, зазначений в довідці Клесівської сільської ради, не може бути включений в період проживання для визначення права на пенсію зі зниженням пенсійного віку, суд оцінює критично, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 48 Кодексу законів про працю України визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до ст.48 Закону УССР «Про народну освіту» від 28.06.1974 №2778-VIII (в редакції, чинній на момент видачі позивачу дипломів № НОМЕР_5 від 28.04.1983 та №980014 від 15.05.1989), особам, які закінчили середні професійно-технічні училища, видається диплом про присвоєння кваліфікації з професії і здобуття середньої освіти, а тим, хто особливо відзначився, - диплом з відзнакою.
Тобто, диплом є офіційним документом, що підтверджує здобуття особою середньої освіти та присвоєння кваліфікації з професії.
З огляду на вказане, суд зазначає, що трудова книжка та диплом взагалі не відносяться до документів, які підтверджують місце та період проживання особи, зокрема, в зоні гарантованого добровільного відселення.
При цьому, згідно з Порядком №22-1, надання інших документів, які б підтверджували період проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення, окрім як довідки органу місцевого самоврядування, не передбачено.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, внаслідок чого порушив гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.
З огляду на вказане, позовні вимоги про визнання протиправною відмови відповідача та зобов'язання останнього призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку згідно з ст.55 Закону №796 - є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Відповідно до ст.45 Закону №1058, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
В матеріалах адміністративної справи присутня копія заяви позивача про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку від 17.03.2020.
При цьому, відповідач у відзиві на позовну заяву зауважує, що заявлена позивачем вимога про зобов'язання відповідача призначити йому пенсію на пільгових умовах взагалі не містить вказівки на те, з якої саме дати необхідно зобов'язати відповідача призначити йому таку пенсію. Однак згідно ст.45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Позивач звернувся за пенсією 17.03.2020, на момент звернення позивачу було повних 54 роки.
Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду та вказують на неправомірність поведінки відповідача в спірних правовідносинах.
Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовної заяви в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вказане, сума судового збору в розмірі 840,80грн, сплачена відповідно до квитанції від 08.09.2020 №16, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, вул.Короленка, 7, м.Рівне, Рівненська область; код ЄДРПОУ 21084076) задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України Рівненської області щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на шість років.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України Рівненської області призначити ОСОБА_1 з 17 березня 2020 року пенсію за віком із зниженням пенсійного віку на шість років відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, вул.Короленка, 7, м.Рівне, Рівненська область; код ЄДРПОУ 21084076) судовий збір в сумі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений 21 грудня 2020 року.
Суддя Д.Є. Махаринець