08 грудня 2020 року м. Рівне №460/7223/20
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі: позивача: представник не прибув, відповідача: представник не прибув,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доГоловного управління Національної поліції в Рівненській області
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (далі - ГУНП в Рівненській області) про визнання протиправним та скасування наказу №673 від 25.08.2020 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" ; визнання протиправним та скасування наказу №135 о/с від 31.08.2020 "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 оперуповноваженого СКП Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію"; поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що висновок за результатами службового розслідування від 25.08.2020 не відповідає положенням пунктів 4 та 5 Розділу VI Порядку проведення службових розслідування у Національній поліції України, затвердженого Наказом МВС від 07.11.2018 №893, зареєстрованого Міністерством юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807. Позивач вказує, що відповідно до описової частини висновку за результатами службового розслідування від 25.08.2020 працівниками ВІОС УКЗ ГУНП в Рівненській області під час моніторингу “ІПНП” виявлено 2 факти реєстрації в ЄРДР вчинення кримінальних правопорушень оперуповноваженим СКП Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_2 . Зокрема 16.07.2020 зі служби “102” надійшло повідомлення працівника поліції Салюка В.В. про те, що поблизу с. Нова Любомирка на автодорозі “Городище-Рівне-Староконстянтинів” 136 км зупинили транспортний засіб марки “Мерседес-Бенс” на іноземній реєстрації, при цьому водій ОСОБА_2 , задля уникнення відповідальності пред'явив посвідчення працівника поліції, яке не є дійсним, оскільки даний водій звільнений з органів поліції. Заданим фактом, відомості про вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 353 КК України, зареєстровано в ЄРДР за №12020180180000807 від 16.07.2020. На час проведення службового розслідування досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває. Позивач вказує, що дисциплінарна комісія роблячи висновок про незаконність використання ним незданого службового посвідчення, не лише вийшла за межі наданих повноважень, а й перебрала на себе функцію суду у кримінальному провадженні, що є неприпустимим. На день затвердження висновку за результатами проведення службового розслідування та видання оскаржуваних наказів рішенням Рівненського окружного адміністративного суду у справі №460/3124/20 від 29.07.2020 позивача поновлено на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управлення Національної поліції в Рівненській області з 27.03.2020. Аналогічно, дисциплінарною комісією перебрано на себе повноваження суду щодо встановлення факту складання завідомо неправдивих офіційних документів. Так дисциплінарна комісія за результатом службового розслідування, установила, що ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності у вигляді звільнення зі служби, сфальсифікував процесуальні документи, а саме протоколи допитів свідків, які в подальшому використав в суді для доведення обставин поважності причин відсутності на робочому місці. За даним фактом відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, зареєстровано в ЄРДР за №12020180010003536 від 05.08.2020. На час проведення службового розслідування досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває. Відповідно до описової частини висновку за результатами службового розслідування від 25.08.2020 зазначається, що обставин, які обтяжують вчинений дисциплінарний проступок не встановлено. В той же час описова частина містить покликання на накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, строк дії яких сплив, а також скасованих судовим рішенням, а відтак позивач вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення на час проведення службового розслідування. Враховуючи викладене, оскаржувані накази ГУНП в Рівненській області “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” від 25.08.2020 №673, від 31.08.2020 №135 о/с є незаконними та такими, що підлягають скасуванню, а отже в силу статті 235 Кодексу законів про працю України, належним способом захисту окрім визнання протиправними скасування оскаржуваних наказів ГУНП в Рівненській області є поновлення позивача на займаній посаді з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На підставі викладеного просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Після усунення недоліків, ухвалою суду від 23.10.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №460/7223/20; ухвалено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено відкрите судове засідання на 19.11.2020.
Ухвалою суду від 19.11.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 08.12.2020.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення зазначає, що на виконання рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі №460/3121/20, в частині, що була допущена до негайного виконання, наказом ГУНП від 05.08.2020 № 119 о/с “По особовому складу” лейтенанта поліції ОСОБА_1 поновлено на посаді оперуповноваженого СКП Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області, з 27.03.2020. Виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3058,20 грн. Наказом ГУНП від 25.08.2020 № 673 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, на підставі п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”, за фальсифікацію процесуальних документів та незаконного використання посвідчення працівника поліції. Наказом ГУНП від 31.08.2020 № 135 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції. В подальшому, постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №460/3121/20, апеляційну скаргу ГУНП задоволено, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. Зазначена постанова набрала законної сили з моменту її прийняття. Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано правомірними дії ГУНП щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі наказів ГУНП від 20.03.2020 № 243 та від 27.03.2020 № 45 о/с. Оскільки звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі наказів ГУНП від 20.03.2020 № 243 та від 27.03.2020 № 45 о/с судом визнано правомірними, з метою виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №460/3121/20, наказом ГУНП від 20.11.2020 № 953 скасовано наказ ГУНП від 20.11.2020 №673, наказом ГУНП від 18.11.2020 № 180 о/с скасовано наказ ГУНП від 31.08.2020 № 135 о/с. Таким чином, позивач ОСОБА_1 вважається притягнутим до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, на підставі п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” відповідно до наказів ГУНП від 20.03.2020 № 243 та від 27.03.2020 № 45 о/с. Враховуючи викладене, предмет спору у адміністративній справі № 460/7223/20 на даний час відсутній, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу є безпідставними та задоволенню не підлягають.
В засідання 08.12.2020 учасники справи не прибули, подали клопотання про розгляд справи без їх участі.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
В судовому засіданні 08.12.2020 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши позовну заяву та відзив на неї, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в ГУНП в Рівненській області з 12.10.2016, остання посада - оперуповноважений сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУНП в Рівненській області (призначений наказом ГУНП від 22.10.2018 № 242 о/с).
Працівниками ВІОС УКЗ ГУНП в Рівненській області під час моніторингу “ІПНП” виявлено 2 факти реєстрації в ЄРДР вчинення, кримінальних правопорушень оперуповноваженим сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУНП в Рівненській області лейтенантом поліції ОСОБА_1 .
Зокрема, 16.07.2020 зі служби “102” надійшло повідомлення працівника поліції ОСОБА_3 про те, що поблизу с. Нова Любомирка, на автодорозі “Городище-Рівне-Старокостянтинів”, 136 км, зупинили транспортний засіб марки “Мерседес-Бенц”, на іноземній реєстрації, при цьому водій ОСОБА_1 задля уникнення відповідальності пред'явив посвідчення працівника поліції, яке не є дійсним, оскільки даний водій звільнений з органів поліції.
За даним фактом, відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 353 КК України, зареєстровано в ЄРДР за № 12020180180000807 від 16.07.2020.
Крім того, 05.08.2020 до чергової частини Рівненського ВП ГУНП надійшов рапорт начальника сектору правового забезпечення ГУНП Брагіної О.Л. про те, що в ході розгляду в Рівненському окружному адміністративному суді справи за позовом ОСОБА_1 , останній з метою уникнення відповідальності у вигляді звільнення зі служби, надав суду підроблені протоколи допитів свідків.
За даним фактом, відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, зареєстровано в ЄРДР за№ 12020180010003536 від 05.08.2020.
Відповідно до п.2 розділу II Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції, затвердженого наказом МВС від 07.11.2018 № 893, внесення відомостей до ЄРДР про скоєння поліцейським кримінального правопорушення, проведено службове розслідування.
Службовим розслідуванням установлено, що оперуповноважений сектору кримінальної поліції Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції ОСОБА_1 , який був звільнений зі служби в поліції наказом ГУНП від 27.03.2020 № 45 о/с, в порушення пункту 11 Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі знищення службових посвідчень Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2017 № 347, не повернув службове посвідчення поліцейського з метою його подальшого незаконного використання.
16.07.2020 вказане посвідчення було пред'явлене ОСОБА_1 працівникам поліції під час зупинки транспортного засобу під його керуванням поблизу с. Нова Любомирка, на автодорозі “Городище-Рівне-Старокостянтинів”, з метою уникнення відповідальності.
Крім того, ОСОБА_1 , з метою уникнення відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції, сфальсифікував протоколи допиту свідків, які в подальшому використав у Рівненському окружному адміністративному суді під час розгляду адміністративної справи №460/2131/20 за його позовом про поновлення на службі.
Враховуючи викладене, та на підставі матеріалів проведеного службового розслідування, наказом ГУНП в Рівненській області “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” від 25.08.2020 №673 за порушення службової дисципліни, вимог пунктів 1-2 частини 3 статті 1 Дисциплінарного Статуту Національної поліції України, пунктів 1-2 частини 1 статті 18 Закону України “Про Національну поліцію”, абзаців 1-2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, Присяги поліцейського, пункту 11 Порядку оформлення, виготовлення, обліку, видачі знищення службових посвідчень Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 26.04.2017 №347, що виразилось у неповерненні службового посвідчення при звільненні зі служби в поліції, з метою його подальшого незаконного використання, фальсифікації документів з метою уникнення відповідальності, оперуповноваженого СКП Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 , звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”.
Наказом ГУНП в Рівненській області “По особовому складу” від 31.08.2020 №135 о/с лейтенанта поліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області відповідно до за пункту 6 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” звільнено зі служби в поліції, 31.08.2020.
Вважаючи вказані накази протиправними, ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом про їх скасування.
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.
Наказом ГУНП в Рівненській області віл 20.03.2020 № 243 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, за відсутність на робочому місці без поважних причин, оперуповноваженого СБП Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, на підставі п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”.
Наказом ГУНП в Рівненській області від 27.03.2020 № 45 о/с “По особовому складу” ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Позивачем вищевказані накази оскаржені в судовому порядку. Так, рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі № 460/3121/20 позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області №243 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 20 березня 2020 року. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області "По особовому складу" №45 о/с від 27 березня 2020 року в частині звільнення оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управлення Національної поліції в Рівненській області ОСОБА_1 , зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції Головного управлення Національної поліції в Рівненській області з 27 березня 2020 року. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь, ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 27.03.2020 по 29.07.2020 в розмірі 12640,56 грн. Рішення суду в частині поновлення на посаді та присудження виплати грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць, тобто в розмірі 3058,20 грн. виконується негайно.
На виконання зазначеного рішення суду, в частині, що була допущена до негайного виконання, наказом ГУНП в Рівненській області від 05.08.2020 № 119 о/с “По особовому складу” лейтенанта поліції ОСОБА_1 поновлено на посаді оперуповноваженого СКП Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області, з 27.03.2020. Виплачено ОСОБА_1 грошове забезпечення у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 3058,20 грн.
Наказом ГУНП в Рівненській області від 25.08.2020 № 673 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” оперуповноваженого СКП Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, на підставі п.6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію”, за фальсифікацію процесуальних документів та незаконного використання посвідчення працівника поліції.
Наказом ГУНП віл 31.08.2020 № 135 о/с “По особовому складу” ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України “Про Національну поліцію” (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 у справі №460/3121/20 апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області задоволено, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 липня 2020 року у справі №460/3121/20 - скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Зазначена постанова набрала законної сили з моменту її прийняття.
Отже, судовим рішенням, яке набрало законної сили, визнано правомірними дії ГУНП в Рівненській області щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції на підставі наказів ГУНП від 20.03.2020 № 243 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” та від 27.03.2020 № 45 о/с “По особовому складу”.
У зв'язку з цим, наказом ГУНП в Рівненській області від 20.11.2020 № 953 скасовано наказ від 25.08.2020 № 673 про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Наказом ГУНП в Рівненській області від 18.11.2020 № 180 о/с скасовано наказ від 31.08.2020 № 135 о/с у частині звільнення ОСОБА_1 . Цим же наказом скасовано наказ від 05.08.2020 № 119 о/с в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого СКП Здолбунівського відділення поліції Острозького відділу поліції ГУНП в Рівненській області.
Таким чином, позивач ОСОБА_1 вважається притягнутим до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції, на підставі п.6 ч. 1 ст. 77 Закон України “Про Національну поліцію” відповідно до наказів ГУНП в Рівненській області від 20.03.2020 № 243 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності” та від 27.03.2020 №45 о/с “По особовому складу”.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною другою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Тобто, під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав позивача, оскільки право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Якщо позивач не довів факту порушення особисто своїх прав, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, підстав для задоволення позову немає, оскільки звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах.
Враховуючи наведене, обов'язковою умовою захисту в адміністративному суді прав, свобод, інтересів фізичних осіб є одночасна наявність двох факторів: існування публічно-правових відносин між позивачем та відповідачем - суб'єктом владних повноважень; наявність факту порушень прав, свобод, інтересів позивача, вчинених або допущених відповідачем у таких правовідносинах.
У свою чергу, неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати у разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.
Отже, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Статтею 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006р. у справі “Пантелеєнко проти України” зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31.07.2003 у справі “Дорани проти Ірландії” Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Салах Шейх проти Нідерландів”, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи “Каіч та інші проти Хорваті” (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
У рішенні від 01.12.2004 №18-рп/2004 Конституційний Суд України розтлумачив, що поняття “охоронюваний законом інтерес” треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Верховний Суд України у постанові від 10.04.2012 у справі №21-1115во10 зазначає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин. Визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень можливе лише за позовом особи, право або законний інтерес якої порушені цим рішенням.
Відсутність порушеного права або неправильний спосіб захисту встановлюються при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Враховуючи, що порушене право позивача відсутнє у зв'язку зі скасуванням відповідачем самостійно спірних наказів, то предмет спору у адміністративній справі №460/7223/20 на даний час відсутній, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією га законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, оцінивши докази наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що адміністративний позов до задоволення не підлягає.
Підстави для стягнення на користь позивача судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, - відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в позові до Головного управління Національної поліції в Рівненській області (код ЄДРПОУ 40108761, вулиця Хвильового, 2, місто Рівне, 33028) про визнання протиправним та скасування наказу №673 від 25.08.2020 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", визнання протиправним та скасування наказу №135 о/с від 31.08.2020 "По особовому складу" в частині звільнення ОСОБА_1 оперуповноваженого СКП Здолбунівського ВП Острозького ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції зі служби в поліції на підставі п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію", поновлення на посаді та стягнення середньомісячного грошового утримання за час вимушеного прогулу, - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення складений 14 грудня 2020 року.
Суддя Н.В. Друзенко