23 грудня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/6789/20
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Лохвицької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
20 листопада 2020 року через систему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Лохвицької міської ради про:
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом від 20.10.2020;
- визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит про інформацію;
- зобов'язання відповідача розглянути запит від 20.10.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Лохвиця вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.10.2020 позивач звернувся до Виконавчого комітету Лохвицької міської ради із запитом про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Лохвиця вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель ті споруд. Вказаний запит виконком отримав 27.10.2020, однак відповіді на нього впродовж п'яти робочих днів з дня отримання запиту не надав. Не надійшла така відповідь на запит від виконкому й станом на 20.11.2020, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом від 20.10.2020 та щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит про інформацію, а також зобов'язання відповідача розглянути запит від 20.10.2020 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Лохвиця вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14.12.2020 до суду надійшов відзив Виконавчого комітету Лохвицької міської ради на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог останнього. Зазначає, що у зв'язку з відсутністю зведеного інвентаризаційного плану із зазначенням меж земельних ділянок, не наданих у власність (користування) на території міста Лохвиця, виконком на даний час не володіє інформацією щодо вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель та споруд із орієнтирами їх розташування. Про це позивача і було повідомлено листом виконкому за вих.№03-02/987 від 04.11.2020. Вказаний лист направлено простим поштовим відправленням за адресою позивача, вказаною у запиті. Відповідач зауважує, що складання зведеного інвентаризаційного плану буде проведено найближчим часом, кошти на його складання закладено в бюджет Лохвицької міської ради. Також, виконком наполягає на тому, що оскільки запитувана позивачем інформація у нього відсутня у зв'язку з відсутністю зведеного інвентаризаційного плану із зазначенням меж земельних ділянок, не наданих у власність (користування) на території міста Лохвиця (ніде не відображена та не задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях), вона не може розглядатися як публічна інформація відповідно до статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" /а.с. 9-11/.
Відповідно до приписів статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), зокрема, справи щодо оскарження бездіяльності суб'єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію.
Cправи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Лохвицької міської ради із запитом від 20.10.2020 на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність на території м. Лохвиця вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд з орієнтирами розташування /а.с. 3 зі звороту, 13/.
Вказаний запит згідно з інформацією пошуку системи "Трекінг" на офіційному сайті "Укрпошта" виконкомом отриманий 27.10.2020 /а.с. 4/.
Не отримавши у визначений Законом України "Про доступ до публічної інформації" строк жодної відповіді на запит, позивач, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України "Про інформацію" від 02.10.1992 №2657-ХІІ кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Законом України "Про доступ до публічної інформації" від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VІ) визначено порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Згідно зі статтею 1 Закону №2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Право на доступ до публічної інформації гарантується обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини першої статті 3 Закону №2939-VІ).
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 3 Закону №2939-VІ право на доступ до публічної інформації гарантується максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 5 Закону №2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.
Частиною п'ятою статті 6 Закону №2939-VІ визначено, що не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Статтею 12 Закону №2939-VІ встановлено, що суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
Частиною четвертою статті 13 Закону №2939-VІ визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
Частиною другою статті 19 Закону №2939-VІ визначено, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частини третьої статті 19 Закону №2939-VІ запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Частинами четвертою та п'ятою статті 19 Закону №2939-VІ встановлено, що письмовий запит подається в довільній формі.
Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 20 Закону №2939-VІ розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Статтею 23 Закону №2939-VІ передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України.
Пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що міським радам надані виключні повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Відповідно до частини п'ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
Абзацом другим частини п'ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
За приписами статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов'язаний об'єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Лохвицької міської ради із запитом від 20.10.2020 на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність на території м. Лохвиця вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд з орієнтирами розташування /а.с. 3 зі звороту, 13/.
Вказаний запит згідно з інформацією пошуку системи "Трекінг" на офіційному сайті "Укрпошта" виконкомом отриманий 27.10.2020 /а.с. 4/.
У позовній заяві позивач наполягає на не отриманні відповіді від виконкому на свій запит ані впродовж п'яти робочих днів з дня отримання такого запиту, ані станом на момент звернення до суду з позовною заявою, тобто станом на 20.11.2020.
В свою чергу, виконкомом до відзиву на позовну заяву додано лист від 04.11.2020 за вих.№03-02/987 на ім'я ОСОБА_1 , в якому йдеться про неможливість надання останньому виконкомом інформації щодо вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель та споруд у зв'язку з відсутністю зведеного інвентаризаційного плану із зазначенням меж земель і земельних ділянок, не наданих у власність (користування) на території міста Лохвиця /а.с. 12/.
Відповідно до частини 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Статтею 13 Закону України "Про поштовий зв'язок" від 04.10.2001 №2759-III передбачено порядок надання поштового зв'язку, зокрема, у абзаці 3 вказано, що у договорі про надання послуг поштового зв'язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов'язково зазначаються найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У договорі, стороною якого є національний оператор зв'язку, укладеному у будь-якій формі, має міститися попередження про недопущення пересилання письмової кореспонденції, виконаної і розтиражованої друкарським способом, без вихідних даних (тираж, назва друкарні, номер замовлення та інше). За недотримання цієї вимоги несе відповідальність оператор поштового зв'язку.
Аналізуючи вказані норми, можна зробити висновок, що належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповіді на запит позивача є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об'єкта поштового зв'язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.
Разом з тим, відповідачем жодного з вказаних документів, як і будь-яких інших документів на підтвердження фактичного направлення позивачу та отримання останнім відповіді на запит від 20.10.2020 до суду не надано.
На переконання суду, вказане свідчить про допущення Виконавчим комітетом Лохвицької міської ради протиправної бездіяльності щодо ненадання публічної інформації за запитом від 20.10.2020 та недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит про інформацію.
Що ж стосується доводів самої відповіді виконкому від 04.11.2020 за вих.№03-02/987 з посиланнями про неможливість надання ОСОБА_1 інформації щодо вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель та споруд у зв'язку з відсутністю зведеного інвентаризаційного плану із зазначенням меж земель і земельних ділянок, не наданих у власність (користування) на території міста Лохвиця, то судом такі доводи оцінюються критично з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
Згідно з частиною першою статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень. Після закінчення повноважень ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради її виконавчий комітет здійснює свої повноваження до сформування нового складу виконавчого комітету.
За змістом частини другої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:
1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону;
2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.
Як вже зазначалося вище, уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах. До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
З огляду на зазначене, передусім вказані органи, до яких відноситься й Виконавчий комітет Лохвицької міської ради, згідно з їхньою компетенцією зобов'язані надавати інформацію про земельні ділянки комунальної та державної форми власності, не надані у користування, що можуть бути використані під забудову для реалізації права на безоплатне отримання у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Вони також залишаються розпорядниками цієї інформації після її внесення до містобудівного та державного земельного кадастрів, якщо вона є у їхньому фактичному володінні.
Будь яких відомостей стосовно того, що Виконавчий комітет Лохвицької міської ради не має доступу до відомостей з Державного земельного кадастру та не володіє запитуваною у запиті ОСОБА_1 інформацією матеріали справи не містять.
Поряд з цим, суд зауважує, що формування земельної ділянки відбувається при передачі даної земельної ділянки у власність чи користування.
При цьому інформація, що запитувалася позивачем, стосується виключно земель запасу, тобто несформованих земельних ділянок.
Відтак, відсутність такої інформації на будь-яких носіях не позбавляє обов'язку органу, до якого звернулася особа з відповідним запитом, в цьому випадку Виконавчого комітету Лохвицької міської ради, володіти такою інформацією та доводити її до відома зацікавленої у отриманні землі у власність особи.
Таким чином, суд вважає, що доводи відповідача у листі від 04.11.2020 за вих.№03-02/987 зводяться до формальних підстав відмови у наданні інформації, яка внаслідок його бездіяльності є не уніфікованою та не впорядкованою.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на зазначене, керуючись приписами наведених норм, а також враховуючи, що в спірному випадку станом на момент розгляду справи має місце оформлення відповідачем листа від 04.11.2020 за вих.№03-02/987, з метою ефективного захисту прав позивача, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 шляхом: - визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Лохвицької міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 20.10.2020 на отримання публічної інформації; - визнання протиправною бездіяльності Виконавчого комітету Лохвицької міської ради щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит ОСОБА_1 від 20.10.2020 на отримання публічної інформації; - зобов'язання Виконавчий комітет Лохвицької міської ради надати ОСОБА_1 інформацію про наявність на території м. Лохвиця вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд, згідно запиту від 20.10.2020 на отримання публічної інформації.
Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частинами першою, третьою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
В матеріалах наявна копія фіскального чеку на суму 17,00 грн по сплаті поштових послуг щодо направлення Виконавчому комітету Лохвицької міської ради запиту на отримання публічної інформації.
Такі витрати не є судовими витратами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки понесені позивачем поза межами розгляду цієї справи, а тому не підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Беручи до уваги те, що позивачем при поданні позову судовий збір не сплачувався, з огляду на наявність у нього статусу особи, яка має інвалідність 2 групи та право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, підстави для розподілу судових витрат в частині судового збору відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Лохвицької міської ради (вул. Перемоги, 19, м. Лохвиця, Лохвицький район, Полтавська область, 37200, ідентифікаційний код 41812483) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Лохвицької міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 20.10.2020 на отримання публічної інформації.
Визнати протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Лохвицької міської ради щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит ОСОБА_1 від 20.10.2020 на отримання публічної інформації.
Зобов'язати Виконавчий комітет Лохвицької міської ради надати ОСОБА_1 інформацію про наявність на території м. Лохвиця вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд згідно з запитом від 20.10.2020 на отримання публічної інформації.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Гіглава