Справа № 420/14268/20
23 грудня 2020 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Єфіменко К.С., розглянувши в порядку ч.1 ст.154 КАС України заяву позивача про забезпечення позовних вимог по справі від 21.12.2020 року (вхідний №ЕП/54491/20) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП» (вул.Церковна,29/1, офіс 302, м.Одеса, 65003) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (вул..Успенська,4, м.Одеса, 65014) про визнання протиправними та скасування постанов,-
З позовом до суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП» до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області, в якому просить:
визнати протиправними та скасувати:
- Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214121 від 25 серпня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу;
- Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214119 від 25 серпня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФЩБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу;
- Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214117 від 25 серпня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФЩБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу;
- Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214115 від 25 серпня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФЩБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу;
- Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214113 від 25 серпня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФЩБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу;
- Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 214112 від 25 серпня 2020 р. прийняту Управлінням Укртрансбезпеки в Одеській області, про стягнення з ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» адміністративно-господарського штрафу;
стягнути Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (6S014, м. Одеса, вул. Успенська, 4, Код ЄДРІІОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЩБІЗНЕСГРУП» (65003, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 29/1, офіс 302, код ЄДРПОУ 43I15478, IBAN НОМЕР_1 в ПАТ «МТБ БАНК» МФО 328168) сплачений судовий збір у сумі 3570,00 грн,
Ухвалою суду від 21 грудня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи.
До суду 21.12.2020р. від позивача надійшла заява представника позивача про забезпечення позовних вимог (вхідний № ЕП/54491/20) в якій він просить:
зупинити стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП» (65003, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 29/1, офіс 302, код ЄДРПОУ 43115478) на підставі виконавчих документів - постанов Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 25.08.2020 № 214121, № 214119, № 214117, №214115, №214113, №214112 про накладення адміністративно-господарського штрафу на ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП».
В обґрунтування заяви позивач вказує на те, що Державним виконавцем Першого Суворовського відділу ДВС у місті Одесі ПМУ Міністерства юстиції (м. Одеса) 20.11.2020 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень з примусового виконання постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.08.2020 та про стягнення з ТОВ «ФШБІЗНЕСГРУП» штрафів у розмірі 10% та виконавчого збору, а саме: виконавче провадження № 63685033 з примусового виконання постанови № 214115; виконавче провадження № 63682217 з примусового виконання постанови № 214117; виконавче провадження № 63684531 з примусового виконання постанови № 214121; виконавче провадження № 63682828 з примусового виконання постанови № 214119; виконавче провадження № 63685331 з примусового виконання постанови № 214113; виконавче провадження № 63685448 з примусового виконання постанови № 214112. У разі не виконання вимог постанов про відкриття виконавчого провадження, а саме не сплати штрафу, на майно та кошти позивача будуть накладені арешти державним виконавцем, що вкрай негативно вплине на фінансово-економічне становище позивача, а також завдасть значної майнової шкоди підприємству та зумовить зупинення господарської діяльності.
Оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, суд приходить до висновку, що заява представника позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 153 КАС України передбачений порядок подання заяви про забезпечення позову. Так, заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 2) одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ст.152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Судом встановлено, що подана товариством з обмеженою відповідальністю «Фінбізнесгруп» заява про забезпечення позову відповідає встановленим вимогам КАС України щодо її форми та змісту, та за її подання позивачем сплачено судовий збір.
Вирішуючи питання про необхідність та доцільність вжиття заходів забезпечення позову, суд оцінює наявність обставин, що зумовлюють винесення відповідної ухвали, з урахуванням доказів, що містяться в матеріалах адміністративної справи та керуючись законом.
Згідно з частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 цієї статті встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Судом встановлено, що предметом оскарження у справі №420/14268/20 є постанови Управління Укртрансбезпеки в Одеській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 25.08.2020 № 214121, № 214119, № 214117, №214115, №214113, №214112.
На підставі вищезазначеної постанови Першим Суворівським відділом державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) було винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень ВП № 63685033; № 63682217; № 63684531; № 63682828; № 63685331;№ 63685448.
Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення адміністративного позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог. Вжиття заходів забезпечення адміністративного позову нерозривно пов'язано з підставами та предметом адміністративного позову і ними обумовлюється.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має надати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
У частині 2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмету позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України від 06 березня 2008 року №2 “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ” при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Також, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не лише позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
При цьому, суд зазначає, що правовий інститут забезпечення адміністративного позову має застосовуватися лише у виключних випадках та за умови існування обґрунтованої небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам особи до ухвалення рішення в адміністративній справі, або у випадках, якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Підпунктами 29, 15, 65 пункту 5 вказаного Положення встановлено, що завданням Укртрансбезпеки є складання протоколів про адміністративні правопорушення, розгляд справ про адміністративні правопорушення, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, здійснення інших повноважень, визначених законом.
Зі змісту Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, вбачається, що адміністративно-господарські штрафи накладаються шляхом винесення керівником (або його заступником) органу державного контролю (Укртрансбезпеки чи її територіального органу) відповідної постанови, яка є обов'язковою для виконання правопорушником.
Згідно ч.5 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-III (далі - Закону України «Про автомобільний транспорт») адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.
Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу у розумінні п.7 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом та за умови відсутності факту добровільного виконання такого рішення органу державного контролю, вона підлягає примусовому виконанню на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Підстави зупинення вчинення виконавчих дій визначені ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, згідно з ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі:
1) проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу;
2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа;
3) зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке може бути звернено стягнення;
4) порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом. Виконавець не зупиняє вчинення виконавчих дій за рішеннями про виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, авторської винагороди, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, рішеннями немайнового характеру, у разі перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника);
5) звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому ч.5 ст. 15 цього Закону;
6) надання судом, який видав виконавчий документ, відстрочки виконання рішення;
7) включення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, яка виникла внаслідок розрахунків за енергоносії з урахуванням дати заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", крім рішень, передбачених абзацом шостим п.3.7 ст. 3 зазначеного Закону;
8) затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство;
9) надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у випадку, передбаченому ч.3 ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";
10) включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" ;
11) встановлення мораторію на звернення стягнення на активи боржника за зобов'язаннями підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене на території проведення антитерористичної операції, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
З аналізу наведених законодавчих норм можна зробити висновок, що ні постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567, ні ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено зупинення дії та виконання постанов Укртрансбезпеки чи її територіального органу про накладення штрафів безпосередньо державним виконавцем у разі оскарження останніх у судовому порядку.
На підставі вищезазначеного та враховуючи те, що оскаржувану постанову звернено до примусового виконання і державним виконавцем 20.11.2020 року відкрито виконавчі провадження з виконання постанови управління Укртрансбезпеки в Одеській області про накладення на позивача штрафу, це, на думку суду, може призвести до негативних фінансових наслідків для заявника у вигляді стягнення не лише суми штрафної санкції, яка є спірною, а й стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, а тому ускладнить ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача у майбутньому у разі задоволення позовних вимог.
За таких обставин суд доходить висновку про можливість задоволення заяви позивача про забезпечення адміністративного позову та зупинити стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП» на підставі виконавчих документів - постанов Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 25.08.2020 № 214121, № 214119, № 214117, №214115, №214113, №214112 про накладення адміністративно-господарського штрафу на ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП». до набрання законної сили судовим рішенням у справі №420/14268/20.
При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову у такій спосіб має на меті збереження існуючого становища до розгляду справи по суті. Окрім цього, вжиття заходів забезпечення позову саме таким чином буде відповідати предмету позову, не тягне фактичного вирішення спору по суті та забезпечить збалансованість інтересів сторін, що, свою чергу, не суперечить положенням законодавства України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.150,151,154 КАС України суддя,-
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП» (вул.Церковна,29/1, офіс 302, м.Одеса, 65003) про забезпечення позовних вимог по справі від 21.12.2020 року (вхідний №ЕП/54491/20) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП» (вул.Церковна,29/1, офіс 302, м.Одеса, 65003) до Управління Укртрансбезпеки в Одеській області (вул..Успенська,4, м.Одеса, 65014) про визнання протиправними та скасування постанов, - задовольнити.
Зупинити примусове стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНБІЗНЕСГРУП» (65003, м. Одеса, вул. Церковна, буд. 29/1, офіс 302, код ЄДРПОУ 43115478) на підставі виконавчих документів - постанов Управління Укртрансбезпеки в Одеській області від 25.08.2020 № 214121, № 214119, № 214117, №214115, №214113, №214112 про накладення адміністративно-господарського штрафу на ТОВ «ФІНБІЗНЕСГРУП» до набрання законної сили судового рішення у цій справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня отримання ухвали в порядку, визначеному п.15.5 Перехідних положень КАС України, але оскарження не зупиняє негайного виконання ухвали та не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя К.С.Єфіменко