Справа № 420/4663/20
22 грудня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
розглянувши в письмовому провадженні заяву представника Одеської обласної прокуратури про роз'яснення рішення по справі №420/4663/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, буд. 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552), Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа № 420/4663/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, буд. 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552), Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року позовну заяву задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано Рішення №329 від 09 квітня 2020 року “Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні та навички з використанням комп'ютерної техніки” кадрової комісії №2, ухвалене Другою кадровою комісією з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора; визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Одеської області №788к від 29 квітня 2020 року про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади; поновлено ОСОБА_1 в Одеській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області та органів прокуратури (за її згодою) з 04.05.2020 року; стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.05.2020 року по 09.11.2020 року у розмірі 155921 (сто п'ятдесят п'ять тисяч дев'ятсот двадцять одна) грн. та 44 коп.
При цьому рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць допущено до негайного виконання.
21.12.2020 року до суду надійшла заява представника Одеської обласної прокуратури про роз'яснення рішення суду, а саме яким чином підлягає виконанню рішення суду від 10.11.2020 про поновлення ОСОБА_1 в Одеській обласній прокуратурі на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області (за її згодою) з 04.05.2020.
В обґрунтування заяви зазначено, що у резолютивній частині рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді в Одеській обласній прокуратурі відсутнє найменування конкретної посади, на якій вона підлягає поновленню. При цьому, незрозумілим є порядок виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді, оскільки у рішенні суду не наведено жодних критеріїв та ознак для визначення рівнозначності посади, на яку може бути поновлено позивача окрім критерія «за її згодою». Поновлення позивача в Управлінні підтримання публічного обвинувачення в суді Одеської обласної прокуратури (яке за функціональним навантаженням є наближеним до компетенції управління, посаду у якому до звільнення займала ОСОБА_1 ) є неможливим через відсутність у ньому вакантних посад. Крім того, станом на 04.05.2020 - дату, з якої судом поновлено на посаді ОСОБА_1 - Одеська обласна прокуратура не існувала.
Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про роз'яснення рішення суду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Згідно з ч.2 ст.254 КАС України подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Відповідно до ч.3 ст.254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
З аналізу вказаних норм КАС України вбачається, що роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом - відсутністю причинно-наслідкових зв'язків у межах документу, невідповідності мотивувальної частини рішення його резолютивній частині, недотриманням вимог ясності, яке полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення та визначеності рішення. Необхідність роз'яснення судового рішення може бути зумовлена нечіткістю судового акту за змістом, тобто коли певний судовий акт є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких ухвалений такий акт, так і для тих осіб, котрі будуть здійснювати виконання цього судового акту.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Суд зазначає, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10.11.2020 року у справі №420/4663/20 є вмотивованим та зрозумілим.
Питання, які ставляться представником Одеської обласної прокуратури у поданій заяві, не є підставою для роз'яснення судового рішення.
Крім того, Верховний Суд України в ухвалі від 13.07.2016 року у справі № 21-452iп16 зазначив, що системне тлумачення положень КАС України дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд зазначає, що ст.246 КАС України визначає вимоги до змісту рішення, а саме рішення суду складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин. У вступній частині рішення зазначаються: 1) дата і місце його ухвалення; 2) найменування суду; 3) прізвище та ініціали судді або склад колегії суддів; 4) прізвище та ініціали секретаря судового засідання; 5) номер справи; 6) ім'я (найменування) сторін та інших учасників справи; 7) вимоги позивача; 8) прізвища та ініціали представників учасників справи та прокурора. В описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання учасників справи; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо). У мотивувальній частині рішення зазначаються: 1) обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; 2) докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; 3) мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову; 4) чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; 5) норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; 6) норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування; 7) мотиви, з яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд, відмовляючи у позові, дійшов висновку, що оскаржуване рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень визнано судом таким, що вчинено відповідно до вимог частини другої статті 2 цього Кодексу. У резолютивній частині рішення зазначаються: 1) висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог; 2) розподіл судових витрат; 3) строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження; 4) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України. У разі необхідності у резолютивній частині також вказується про: 1) порядок і строк виконання рішення; 2) надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення; 3) повернення судового збору; 4) призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат; 5) дату складення повного рішення суду. Висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення). При розгляді первісного і зустрічного позовів та при розгляді позову третьої особи з самостійними вимогами у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів. У спорі, що виник при укладанні або зміні адміністративного договору, в резолютивній частині вказується рішення суду щодо кожної спірної умови адміністративного договору.
Таким чином, з урахуванням зазначеного, суд вважає, що вимоги заяви про роз'яснення рішення суду не належать до задоволення, так як рішення суду є зрозумілим та роз'яснення не потребує.
Згідно з ч.5 ст.254 КАС України ухвалу про роз'яснення судового рішення або відмову у його роз'ясненні може бути оскаржено.
Керуючись ст.ст.243, 246, 248, 254 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні заяви представника Одеської обласної прокуратури про роз'яснення рішення по справі №420/4663/20 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Одеської обласної прокуратури (вул. Пушкінська, буд. 3, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 03528552), Офісу Генерального прокурора (вул. Різницька, буд. 13/15, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 00034051) про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Порядок і строки оскарження ухвали визначаються ст.ст. 293-295 КАС України.
Ухвала набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.256 КАС України.
Суддя А.А. Радчук