Справа № 420/14136/20
21 грудня 2020 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Вовченко O.A., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування наказу та переведення на рівнозначну посаду,-
До Одеського окружного адміністративного суду 14 грудня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби, в якому позивач просить суд:
1. Скасувати наказ №87-о від 20.08.2020 року Одеської митниці ДФС, поновивши позивача на рівнозначній посаді;
2. Перевести позивача на рівнозначну посаду в Одеській митниці Держмитслужби в Управлінні, в якому позивач працював до звільнення, враховуючи будь-які зміни назви цього управління при чергових змінах організаційної структури та штатного розпису Одеської митниці Держмитслужби.
Відповідно до п.п.1-6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову суд також дійшов висновку, що він не відповідає вимогам ст. ст.160, 161 КАС України.
Згідно п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
При цьому, суддя вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.
Відповідно до положень ч.2 ст.173 КАС України остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті є завданням підготовчого провадження.
Згідно з вимогами ч.1 ст.47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.
В той же час, суддя зазначає, що відповідно до ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно з ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимоги позивача про скасування спірного наказу мають похідних характер від вимоги, яка має бути основною (щодо визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності).
Позивачем у позовній заяві не назначено основну вимогу (про визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльність).
Окрім цього суддя зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд поновити його на рівнозначній посаді та перевести позивача на рівнозначну посаду в Одеській митниці Держмитслужби в Управлінні, в якому позивач працював до звільнення, враховуючи будь-які зміни назви цього управління при чергових змінах організаційної структури та штатного розпису Одеської митниці Держмитслужби.
При цьому, позивач не адресує вказану позовну вимогу (шляхом зазначення слів «зобов'язати /найменування відповідача по справі/…»).
Таким чином позивачу слід уточнити позовні вимоги.
Також суддя зазначає, що позивач просить суд скасувати наказ №87-о від 20.08.2020 року Одеської митниці ДФС, при цьому не зазначаючи Одеську митницю ДФС в якості відповідача по справі та в свою чергу не заявляє жодної позовної вимоги до Одеської митниці Держмитслужби.
Відтак, позивачу слід уточнити коло відповідачів по справі.
Згідно ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.ч.2,4 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно з ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Згідно п. 5.27 ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року №55 відмітка про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.
Позивачем до адміністративного позову додано докази у вигляді копій документів, зазначені у переліку додатків, однак, в порушення вимог ч.ч.4-5 ст.94 КАС України, такі копії жодним чином не засвідчені.
Згідно п.8 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Позивачем не зазначено щодо наявності у нього або інших осіб оригіналу письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Предметом даного позову є наказ Одеської митниці ДФС №87-о від 20.08.2020 року, яким позивача звільнено із займаної посади.
Таким чином, строк звернення до суду в даній справі становить один місяць.
При цьому, такий строк починає рахуватись з моменту, коли: 1) особа дізналася; або 2) повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з наказу та не заперечується позивачем, з оскаржуваним наказом ОСОБА_1 було ознайомлено 26.08.2020 року, однак до суду з даною позовною заявою позивач звернувся з порушенням місячного строку звернення - 14 грудня 2020 року.
Згідно ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
При цьому, позивачем разом з позовною заявою до суду подано заяву про поновлення йому строку звернення з адміністративним позовом, яку позивач обґрунтовує тим, що у межах іншої справи за його позовом ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги, в яких оскаржував дії Одеської митниці щодо відмови у реалізації його права на подальше проходження служби та поновлення на посаді, та зазначає, що у позові вказував про незаконність наказу №87-о від 20.08.2020 року Одеської митниці ДФС, тобто фактично ставив питання про зобов'язання відповідача не перешкоджати йому у проходженні державної служби та поновленні на посаді. Зазначає, що йому ніхто не роз'яснив юридичні норми та правові підстави для правильного формування позовних вимог та що тільки в рішенні суду було пояснено порядок поновлення на посаді.
Суддя вважає необгрунтованими наведені позивачем підстави поважності пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Суддя зазначає, що звернення до суду в межах іншої справи з вимогами про поновлення на посаді не є доказом вчасного звернення до суду з даним адміністративним позовом, оскільки такі вимоги є похідними до вимог про визнання протиправними рішень, дій та/або бездіяльності суб'єкта владних повноважень - роботодавця.
Початок перебігу строку на звернення до суду не може бути пов'язаний з обізнаністю чи необізнаністю позивача про окремі підстави позову, які є фактичними та/або юридичними обставинами, на яких ґрунтується вимога позивача.
Звернення до суду з позовом є способом реалізації права на захист порушених прав і свобод особи, які така особа вважає порушеними у зв'язку з виникненням певних обставин, що впливають на її права. Отже, початок перебігу строку звернення до суду пов'язується саме з виникненням оспорюваних правовідносин, тобто предметом позовних вимог та часом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про такі обставини.
Вказані висновки узгоджуються з висновками, наведеними Верховним Судом у постанові від 16.12.2020 року по справі №826/2477/16.
Суддя зазначає, що позивачем не надано доказів звернення до суду з дотриманням строку, визначеного ст.122 КАС України та не надано обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами на її підтвердження.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені, шляхом надання до суду належним чином оформленої позовної заяви, засвідчених додатків до позовної заяви та доказів звернення у строки, визначені ст.122 КАС України чи належним чином обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду (з копією відповідачу).
Суддя роз'яснює, що відповідно до п.3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеської митниці Держмитслужби про скасування наказу та переведення на рівнозначну посаду - залишити без руху.
Встановити позивачу 5-денний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.А. Вовченко