21 грудня 2020 р. № 400/3474/20
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення від 28.02.2020 року № 203/0320-р; зобов'язання вчинити певні дії,-
До Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі - відповідач) з позовними вимогами про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №203/0320-р від 28.02.2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. “а” ч. 1 ст. 13 Закону України № 1788 “Про пенсійне забезпечення” та Закону України №1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи на посаді з 20.03.1985 року по 30.04.1985 року гірником підземним III розряду шахтоуправління “Рассвет” виробничого об'єднання “Октябрьуголь” (стаж роботи 1 місяць 10 днів), з 15.07.1985 року по 28.11.1985 року підземним гірничим майстром на шахті “Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит” (стаж роботи 4 місяці 13 днів); з 11.02.1988 року підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею, 01.10.1990 року гірничим диспетчером підземного транспорту з повним робочим днем під землею по 17.11.1991 року на шахті “Комсомолець Донбасу” БО “Шахтарськантрацит” (стаж роботи 3 роки 9 місяців 6 днів); з 07.02.1992 року по 31.03.1992 року гірничоробочим підземним III розряду з повним робочим днем під землею шахта “Рассвет” ВО “Шахтерск уголь” (стаж роботи 1 місяць 24 дні); з 02.04.1992 року помічником начальника ділянки підземним з повним робочим днем під землею на шахті Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит”; 25.09.1992 року гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, 14.12.1992 року гірничоробочим підземним III розряду з повним робочим днем, по 21.10.1993 року (стаж роботи 1 рік б місяців 19 днів) , робота респіратирником з 20.02.1996 року по 20.06.2000 року (стаж роботи 4 роки 4 місяці) з 25.03.2003 року по 11.11.2003 року підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею замісником начальника ділянки з повним робочим днем під землею на ДВАТ шахтоуправління “Кіровське” ДХК “Жовтеньвугілля” (стаж роботи 7 місяців 16 днів), з 17.02.2004 року по 22.10.2004 року замісником начальника ділянки з повним робочим днем під землею на шахті “Житомирська” ТОВ “Ексіменерго” (стаж роботи 1 місяць 5 днів); з 23.10.2006 року по 31.10.2006 року гірничоробочим III розряду на підземних роботах (стаж роботи - 8 днів) та службу в Радянській армії з 04.12.1985 року по 21.12.1987 року - починаючи з 20 травня 2016 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 06.12.2019 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 1, відповідно до ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач отримав рішення Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28.02.2020 року №203/0320-р про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують пільговий характер роботи повний робочий день. Вважає вказане рішення протиправним, оскільки набув право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1 та має необхідний стаж роботи із шкідливими та важками умовами праці. Пільговий стаж роботи за спірний період підтверджений належними первинними документами, які подавались до пенсійного органу.
Ухвалою суду від 31.08.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
10.09.2020 року на виконаня ухвали суду від 31.08.2020 року позивачем до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду надано належним чином оформлену уточнену позовну заяву (з копією для відповідача) із зазначенням своєї адреси електронної пошти; із зазначенням офіційної електронної адреси відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області; із зазначенням номеру засобу зв'язку відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області; із зазначенням про наявність у нього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додані до позовної заяви та перелічені у додатках до позовної заяви.
Ухвалою від 14.09.2020 року Миколаївський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 400/3474/20 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
06.10.2020 року за вх. № 20226 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від Головного управління пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що оскаржуване рішення є правомірним, оскільки пільговий стаж ОСОБА_1 по списку №1 становить 1 рік 4 місяці, що недостатньо для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1, у зв'язку з відсутністю первинних документів, які підтверджують пільговий характер роботи повний робочий день.
20.10.2020 року за вх. № 21186 до канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказав, що надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників. Трудова книжка позивача містить всі необхідні записи щодо роботи позивача з вказівною про повний зайнятий робочий день. Наведені записи трудової книжки про роботу за вказані періоди свідчать про зайнятість ОСОБА_1 за відповідними посадами. Також, вказав, що відсутність відомостей про атестацію робочого місця позивача не може бути підставою для відмови у зарахуванні пільгового стажу за умови підтвердження його відповідними документами. Крім того, з 04.12.1985р. по 21.12.1987р. проходив військову службу в Радянській Армії (2 роки 17 днів). Обставина проходження військової служби позивачем підтверджується записами у трудовій книжці, військовим квитком та не є спірною. Також, зазначив, що відсутність індивідуальних відомостей про застраховану особу та існування їх в реєстрі не в повному обсязі не залежить від волі позивача. Таке може й бути пов'язано з існуванням особливого статусу окупованої території, на якій працював позивач. Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки”: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Однак, законодавством на сьогоднішній день не врегульовано порядок надання та використання інформації, яка необхідна для підтвердження позивачем права на призначення пенсії коли доступ у позивача до такої інформації відсутній з причин, що не залежать від його волі. Враховуючи, що основним документом, що підтверджує трудовий стаж відповідно до вимог чинного законодавства, є трудова книжка, тому пільговий характер роботи ОСОБА_1 підтверджується наявними записами у трудової книжки, отже відповідач незаконно не зарахував даний стаж до пільгового.
Представник позивача в судове засідання, призначене на 21.10.2019 року, не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. До канцелярії Миколаївського окружного адміністративного суду від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 21.10.2019 року, не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Заяв чи клопотань до суду не надходило.
Суд клопотання позивача задовольнив та на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України ухвалив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області 06.12.2019 року із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1 згідно ч.1 ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (надалі - Закон № 1788).
До заяви позивачем додано: копії паспорту та ідентифікаційний номер; копію трудової книжки серії № НОМЕР_1 від 05.07.1984 року та вкладки до трудової книжки НОМЕР_2 від 20.05.2006 року; копію військового квитка від 04.12.1985 року НОМЕР_3 , копію диплома серії НОМЕР_4 від 25.06.1985 року, копію довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 30.04.2015 року № 4814000136, копію індивідуальних відомостей про застраховану особу на ім'я ОСОБА_1 .
Відповідно до записів трудової книжки, позивач працював з 29.05.1984 року по 05.07.1984 року плотніком - бетонником в Скуратівському БУ комбінату “Мосбассшахтастрой”; з 20.03.1985 року по 30.04.1985 року гірником підземним III розряду шахтоуправління “Рассвет” виробничого об'єднання “Октябрьуголь” (стаж роботи 1 місяць 10 днів); з 15.07.1985 року по 28.11.1985 року підземним гірничим майстром на шахті “Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит” (стаж роботи 4 місяці 13 днів); з 04.12.1985 року по 21.12.1987 року проходив військову службу в Радянській Армії (2 роки 17 днів); з 11.02.1988 року був прийнятий підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахті “Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит”, 01.10.1990 року переведений гірничим диспетчером підземного транспорту з повним робочим днем під землею, 17.11.1991 року звільнений (стаж роботи 3 роки 9 місяців 6 днів); з 07.02.1992 року по 31.03.1992 року гірником підземним III розряду з повним робочим днем під землею шахта “Рассвет” ВО “Шахтерскуголь” (стаж роботи 1 місяць 24 дні); з 02.04.1992 року помічником начальника ділянки підземним з повним робочим днем під землею на шахті Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит”; 25.09.1992 року переведений гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, 14.12.1992 року переведений гірником підземним III розряду з повним робочим днем, звільнений 21.10.1993 року (стаж роботи 1 рік 6 місцяів 19 днів); з 25.10.1993 року по 11.01.1996 року понадстрокову службу в Збройних Силах України (2 роки 2 місяці 16 днів); з 20.02.1996 року по 20.06.2000 року респіратирником в 6 воєнізованому гірничорятувальному загоні (стаж роботи 4 роки 4 місяці); з 13.02.2001 року по 01.07.2001 року гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахті “Світанок” ДП ДХК “Жовтеньвугілля” (стаж роботи 4 місяці 18 днів); з 25.03.2003 року по 11.11.2003 року підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на ДВАТ шахтоуправління “Кіровське” ДХК “Жовтеньвугілля” (стаж роботи 7 місяців 16 днів); з 01.12.2003 року по 31.08.2004 року охоронником ДП “Шахтарськантрацит”; з 17.02.2004 року по 22.10.2004 року замісником начальника ділянки з повним робочим днем під землею на шахті “Житомирська” ТОВ “Ексіменерго” (стаж роботи 1 місяць 5 днів); з 17.01.2005 року по 01.06.2005 року монтажником стальних і залізобетонних конструкцій; з 16.03.2006 року по 08.06.2006 року перебував на обліку з центрі зайнятості; з 10.06.2006 року по 02.10.2006 року гірником підземним III розряду з повним робочим днем під землею на ТОВ “Техресурси” (стаж роботи 3 місяці 2 дні); з 23.10.2006 року по 31.10.2006 року гірником III розряду на підземних роботах (стаж роботи 8 днів); з 09.11.2007 року по 05.12.2007 року підсобним робочим на ділянку шахтної поверхні “Донпромбізнес”; з 17.12.2010 року 01.02.2011 року гірником на поверхні І розряду в ТОВ “ОП “Шахтоуправління ім.В.І.Чапаева”; з 17.05.2011 року по 21.12.2011 року підсобним робочим на шахті “Рассвет”.
Згідно із записами в трудовій книжці позивача про роботу загальний трудовий стаж складає 24 роки 3 місяці 18 днів.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28.02.2020 року № 203/0320-р ОСОБА_1 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного стажу на підземних роботах. Вказане рішення мотивоване тим, що у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Днецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватись за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. В свою чергу в індивідуальних відомстях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування наявні відомості про спеціальний стаж ОСОБА_1 за Списиком №1 в загальному розмірі 1 рік 04 місяці. Інших документів, підтверджуючих зайнятість повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком 1 заявником не надано.
Позивач не погодившись з рішенням відповідача від 28.02.2020 року № 203/0320-р звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Питання призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року N 1058-IV (надалі - Закон N 1058-IV).
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058 пенсія за віком на пільгових умовах призначається працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII.
Відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 року №1788-ХІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Так, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б"-„г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII.
Стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.
Відтак, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 визначено порядок застосування ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за яким редакція вказаної статті до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року № 213-VIII має застосовуватися до осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, досягли пенсійного віку - чоловіки 50 років та жінки 45 років, та набули необхідний стаж.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року було доповнено Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розділом XIV-1 ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ ГРОМАДЯН, зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017 року.
Суд зазначає, що Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціювання системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.
Преамбулою Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Отже, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" - з 11.10.2017 року.
Оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року є чинними, їх положення не визнано неконституційними, відтак рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017 року.
Частиною 4 ст. 24 № 1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (надалі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки №1 і № 2 чинні на період роботи позивача, відповідно до яких, професія позивача, на яких він працював у спірні періоди, відносяться до Списку № 1.
Як установлено судами, робота позивача за професією, що передбачена Списком № 1 не заперечується відповідачем.
На період роботи позивача діяли Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року та постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року №162.
Розділом 1 підрозділу 1 Списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються всі працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля.
У відповідності до розділу І постанови Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173 гл.1 (підземні роботи) «все рабочие, инженерно-технические работники и служащие, занятые полный рабочий день на подземных работах по добыче угля, руды, сланца, нефти, озокерита, газа, графита, асбеста, соли, слюды и других рудных и нерудные ископаемых, в геологоразведке, на дренажных шахтах, на строительстве шахт, рудников и других подземных сооружений, а также все работники, занятые полный рабочий день под землей на обслуживании указанных выше рабочих и служащих (медперсонал подземных здравпунктов, работники подземной телефонной связи и т.д.) - відносяться до робіт із шкідливими умовами праці Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
Тобто, періоди роботи позивача з 20.03.1985 року по 30.04.1985 року гірником підземним III розряду шахтоуправління “Рассвет” виробничого об'єднання “Октябрьуголь” (1 місяць 10 днів); з 15.07.1985 року по 28.11.1985 року підземним гірничим майстром на шахті “Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит” (4 місяці 13 днів); з 11.02.1988 року підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахті “Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит”, з 01.10.1990 року по 17.11.1991 року гірничим диспетчером підземного транспорту з повним робочим днем під землею (3 роки 9 місяців 6 днів); з 07.02.1992 року по 31.03.1992 року гірником підземним III розряду з повним робочим днем під землею шахта “Рассвет” ВО “Шахтерскуголь” (1 місяць 24 дні); з 02.04.1992 року помічником начальника ділянки підземним з повним робочим днем під землею на шахті Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит”, з 25.09.1992 року гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, з 14.12.1992 року по 21.10.1993 року гірником підземним III розряду з повним робочим днем (1 рік 6 місцяів 19 днів) відносяться до робіт із шкідливими умовами праці за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
Отже, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №1 у період з 22 серпня 1956 року складає 6 років 10 місяців 12 днів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Розділом 1010100а а) Всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах та розділом 10101006 б) Керівники і спеціалісти підземних дільниць, зайняті на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень ГІРНИЧІ РОБОТИ - відносяться до Списку №1 робіт із особливо шкідливими умовами праці.
Таким чином період роботи позивача з 13.02.2001 року по 01.07.2001 року. гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахті «Світанок» ДП ДХК «Жовтеньвугілля» (4 місяці 18 днів) та з 25.03.2003 року по 11.11.2003 року підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею ДВАТ шахтоуправління «Кіровське» ДХК «Жовтеньвугілля» (7 місяців 16 днів) - відносяться до робіт із шкідливими умовами праці Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників.
Крім того, до Списку №1 робіт із шкідливими умовами праці відносяться респіраторники, ремонтники респіраторів і протигазів (розд. 1010600а-18029), відповідно період роботи позивача з 20.02.1996 року по 20.06.2000 року (4 роки 4 місяці) також відносяться до Списку №1 робіт із шкідливими умовами праці.
Отже, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №1 у період з 11 березня 1994 року складає 5 років 4 місяці 4 дні.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. №36 затверджено новий Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Суд зазначає, що періоди роботи позивача з 25.03.2003 року по 11.11.2003 року підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею замісником начальника ділянки з повним робочим днем під землею на ДВАТ шахтоуправління «Кіровське» ДХК «Жовтеньвугілля» (7 місяців 16 днів), з 17.02.2004 року по 22.10.2004 року замісником начальника ділянки з повним робочим днем під землею на шахті «Житомирська» ТОВ «Ексіменерго» (1 місяць 5 днів); з 10.06.2006 року по 02.10.2006 року гірничоробочим підземним III розряду з повним робочим днем під землею на ТОВ «Техресурси» (3 місяці 22 дні); з 23.10.2006 року по 31.10.2006 року гірничоробочим III розряду на підземних роботах (8 днів) - відносяться до робіт із шкідливими умовами праці Списку №1 виробництв, робіт, професій посад і показників.
Отже, пільговий стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №1 у період з 16 січня 2003 року складає 1 рік 21 день.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р № 46 затверджено оновлений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на піддземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Згідно ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог Закону № 1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (з 01.01.2004), а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058 (до 01.01.2004), тобто відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788-ХП (далі - Закон № 1788-ХІІ).
Відповідно до ч.1 ст.56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Як встановлено ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (надалі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.
Як установлено судом, робота позивача за професією, що передбачена Списком № 1 не заперечується відповідачем.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок) пунктом 1 якого визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 3 цього порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За змістом положень пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 31.07.2018 у справі № 235/1112/17.
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судом встановлено, що з метою підтвердження наявного трудового стажу позивачем було подано до пенсійного органу трудову книжку, індивідуальні відомості про застраховану особу.
Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 працював:
з 20.03.1985 року по 30.04.1985 року гірником підземним III розряду шахтоуправління “Рассвет” виробничого об'єднання “Октябрьуголь” (стаж роботи 1 місяць 10 днів);
з 15.07.1985 року по 28.11.1985 року підземним гірничим майстром на шахті “Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит” (стаж роботи 4 місяці 13 днів);
з 04.12.1985 року по 21.12.1987 року проходив військову службу в Радянській Армії (2 роки 17 днів);
з 11.02.1988 року був прийнятий підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахті “Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит”, 01.10.1990 року переведений гірничим диспетчером підземного транспорту з повним робочим днем під землею, 17.11.1991 року звільнений (стаж роботи 3 роки 9 місяців 6 днів);
з 07.02.1992 року по 31.03.1992 року гірником підземним III розряду з повним робочим днем під землею шахта “Рассвет” ВО “Шахтерскуголь” (стаж роботи 1 місяць 24 дні);
з 02.04.1992 року помічником начальника ділянки підземним з повним робочим днем під землею на шахті Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит”; 25.09.1992 року переведений гірничим майстром підземним з повним робочим днем під землею, 14.12.1992 року переведений гірником підземним III розряду з повним робочим днем, звільнений 21.10.1993 року (стаж роботи 1 рік 6 місцяів 19 днів);
з 20.02.1996 року по 20.06.2000 року респіратирником в 6 воєнізованому гірничорятувальному загоні (стаж роботи 4 роки 4 місяці);
з 13.02.2001 року по 01.07.2001 року гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахті “Світанок” ДП ДХК “Жовтеньвугілля” (стаж роботи 4 місяці 18 днів);
з 25.03.2003 року по 11.11.2003 року підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на ДВАТ шахтоуправління “Кіровське” ДХК “Жовтеньвугілля” (стаж роботи 7 місяців 16 днів);
з 17.02.2004 року по 22.10.2004 року замісником начальника ділянки з повним робочим днем під землею на шахті “Житомирська” ТОВ “Ексіменерго” (стаж роботи 1 місяць 5 днів);
з 23.10.2006 року по 31.10.2006 року гірником III розряду на підземних роботах (стаж роботи 8 днів).
Тобто, зазначені записи чітко містять відомості щодо характеру роботи позивача у спірні періоди - з повним робочим днем у шахті.
За вказаних обставин, суд доходить висновку, що записи у трудовій книжці, яка містяться у матеріалах справи, підтверджують характер роботи позивача у період з 20.03.1985 року по 30.04.1985 року, з 15.07.1985 року по 28.11.1985 року, з 04.12.1985 року по 21.12.1987 року, з 11.02.1988 року по 17.11.1991 року, з 07.02.1992 року по 31.03.1992 року, з 02.04.1992 року по 21.10.1993 року, з 20.02.1996 року по 20.06.2000 року, з 13.02.2001 року по 01.07.2001 року, з 25.03.2003 року по 11.11.2003 року, з 17.02.2004 року по 22.10.2004 року та з 23.10.2006 року по 31.10.2006 року за Списком № 1, що надає право на включення цього періоду (13 років 3 місяці 6 днів) до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що трудова книжка позивача не містить будь-яких застережень стосовно того, що він працював неповний трудовий день, відповідач, всупереч вимогам ст.77 КАС України, будь-яких доказів на підтвердження цього факту суду не надав.
Отже, у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_1 не працював на підприємстві повний робочий день.
Разом з тим, ненадання уточнюючої довідки не може нівелювати право позивача на пенсію, яке гарантовано Конституцією України, відповідно до якої громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Щодо доводів відповідача про відсутність відомостей про проведення атестації робочих місць, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком № 442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Так, згідно з статтею 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено адміністративну відповідальність керівників суб'єктів господарювання. Порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У разі, якщо непроведення атестації мало своїм наслідком заподіяння шкоди здоров'ю працівнику, керівник підприємства може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за статтею 271 Кримінального кодексу України.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку № 1, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Сукупність вищезазначених правових норм дозволяє дійти висновку, що атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Проте, розуміючи положення пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII - «за результатами атестації робочих місць» як обмежувальний захід при призначенні пільгової пенсії, держава покладає відповідальність за непроведення атестації, та відповідно, надмірний тягар, на пенсіонера (позивача у цій справі).
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Елементом верховенства права є принцип правової визначеності.
Європейський суд з прав людини у пунктах 52, 56 рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Однак суд зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у практиці Європейського суду з прав людини. На думку Європейського суду з прав людини, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватного захисту від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника.
Отже, в разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списками № 1 та №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, суд дійшов висновку, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.
Також слід зазначити, що Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (надалі Закон №1669) період проведення антитерористичної операції це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.
На виконання Закону №1669 розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 року та від 2 грудня 2015 року №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно якого до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м.Донецьк, м.Макіївка.
Разом з цим, постановою Кабінету Міністрів України N 1028 від 09.12.2015 пункт 20 Порядку № 637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Розпорядженням КМУ від 07.11.2014 року №1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення. Згідно Додатку №1 до вказаного розпорядження міста Хрестівка та Шахтарськ Донецької області знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
Таким чином, надати будь-які інші підтверджуючи документи позивач не має можливості, оскільки шахти знаходяться на непідконтрольній українській владі території.
Щодо доводів відповідача про відсутність індивідуальних відомостей про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування про невраховані відповідачем періоди, слід зазначити наступне.
Відповідно до п.20 Порядку №637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій, Луганській областях. Автономній Республіці Крим і м.Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов язкого державного соціального страхування.
При цьому, значення трудової книжки, як основного документу, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Щодо періоду проходження військової служби з 04.12.1985 року по 21.12.1987 року, суд зазначає наступне.
Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Як вбачається з записів трудової книжки позивача та військового квитка НОМЕР_3 , ОСОБА_1 з 15.07.1985 року по 28.11.1985 року працював підземним гірничим майстром на шахті “Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит”, а з 04.12.1985 року по 21.12.1987 року позивач проходив строкову службу у збройних силах СРСР.
Після служби у збройних силах СРСР - 11.02.1988 року був прийнятий підземним гірничим майстром з повним робочим днем під землею на шахті “Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит”.
Обставина проходження військової служби позивачем підтверджується записами у трудовій книжці, військовим квитком та не є спірною.
На період проходження позивачем військової служби діяло Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій, затверджене радою Міністрів СРСР від 03.08.1972 року № 590.
Пунктом к частини 1 пункту 109 вказаного вище Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується також служба в складі Збройних сил СРСР.
При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти а та б пункту 16), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт в пункту 16) періоди, зазначені в підпунктах к та л. дорівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
Як вбачається матеріалів справи, що до проходження строкової військової служби, так і після закінчення періоду проходження строкової військової служби в лавах збройних сил позивач працював на підземних роботах з повним робочим днем в шахті.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що період строкової служби у Збройних силах з 04.12.1985 року по 21.12.1987 року повинен бути зарахований до його пільгового стажу.
Аналогічний правовий висновок з цих питань викладено в постанові Верховного Суду від 07.03.2018 р. у справі № 233/2084/17.
Як вбачається з оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області № 203/0320-р від 28 лютого 2020 року, відповідачем до пільгового стажу ОСОБА_1 зараховано лише 01 рік 04 місяці.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно не зараховано позивачу до пільгового стажу за Списком № 1 періоди його роботи з 20.03.1985 року по 30.04.1985 року гірником підземним III розряду шахтоуправління “Рассвет” виробничого об'єднання “Октябрьуголь”, з 15.07.1985 року по 28.11.1985 року підземним гірничим майстром на шахті “Комсомолець Донбасу” ВО “Шахтарськантрацит”, з 11.02.1988 року по 17.11.1991 року на шахті “Комсомолець Донбасу” БО “Шахтарськантрацит”, з 07.02.1992 року по 31.03.1992 року гірничоробочим підземним III розряду з повним робочим днем під землею шахта “Рассвет” ВО “Шахтерск уголь”, з 02.04.1992 року по 21.10.1993 року на шахті Комсомолець Донбасу”, з 20.02.1996 року по 20.06.2000 року, з 25.03.2003 року по 11.11.2003 року на ДВАТ шахтоуправління “Кіровське” ДХК “Жовтеньвугілля”, з 17.02.2004 року по 22.10.2004 року замісником начальника ділянки з повним робочим днем під землею на шахті “Житомирська” ТОВ “Ексіменерго”, з 23.10.2006 року по 31.10.2006 року гірничоробочим III розряду на підземних роботах та службу в збройних силах СРСР з 04.12.1985 року по 21.12.1987 року.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за списом №1 , починаючи з 20.05.2016 року, суд зазначає наступне.
Згідно п.1 ч.2 ст.114 Закону № 1058 працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області 06.12.2019 року із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1.
Станом на дату звернення позивачу виповнилось 53 роки.
Суд встановив наявний у позивача стаж роботи, встановлений пунктом 2 частиною 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Суд встановив, що позивач 06.12.2019 року звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 та відповідними документами, що підтверджували пільговий стаж роботи, що дає право на призначення йому пенсії.
Таким чином, враховуючи ту обставину, що при зверненні позивача за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, у нього був підтверджений необхідний пільговий стаж, а відповідач протиправно відмовляв у призначенні такої пенсії, то суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за списом № 1, починаючи з 06.12.2019 року.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №203/0320-р від 28.02.2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу період роботи з 20.03.1985 року по 30.04.1985 року гірником підземним III розряду шахтоуправління «Рассвет» виробничого об'єднання «Октябрьуголь», з 15.07.1985 року по 28.11.1985 року підземним гірничим майстром на шахті «Комсомолець Донбасу» ВО «Шахтарськантрацит», з 11.02.1988 року по 17.11.1991 року на шахті «Комсомолець Донбасу» БО «Шахтарськантрацит», з 07.02.1992 року по 31.03.1992 року гірничоробочим підземним III розряду з повним робочим днем під землею шахта «Рассвет» ВО «Шахтерск уголь», з 02.04.1992 року по 21.10.1993 року на шахті Комсомолець Донбасу», з 20.02.1996 року по 20.06.2000 року, з 25.03.2003 року по 11.11.2003 року на ДВАТ шахтоуправління «Кіровське» ДХК «Жовтеньвугілля», з 17.02.2004 року по 22.10.2004 року замісником начальника ділянки з повним робочим днем під землею на шахті «Житомирська» ТОВ «Ексіменерго», з 23.10.2006 року по 31.10.2006 року гірничоробочим III розряду на підземних роботах та службу в збройних силах СРСР з 04.12.1985 року по 21.12.1987 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 06 грудня 2019 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
У відповідності до ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 291, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення від 28.02.2020 року № 203/0320-р; зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №203/0320-р від 28.02.2020 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до пільгового стажу період роботи з 20.03.1985 року по 30.04.1985 року гірником підземним III розряду шахтоуправління «Рассвет» виробничого об'єднання «Октябрьуголь», з 15.07.1985 року по 28.11.1985 року підземним гірничим майстром на шахті «Комсомолець Донбасу» ВО «Шахтарськантрацит», з 11.02.1988 року по 17.11.1991 року на шахті «Комсомолець Донбасу» БО «Шахтарськантрацит», з 07.02.1992 року по 31.03.1992 року гірничоробочим підземним III розряду з повним робочим днем під землею шахта «Рассвет» ВО «Шахтерск уголь», з 02.04.1992 року по 21.10.1993 року на шахті Комсомолець Донбасу», з 20.02.1996 року по 20.06.2000 року, з 25.03.2003 року по 11.11.2003 року на ДВАТ шахтоуправління «Кіровське» ДХК «Жовтеньвугілля», з 17.02.2004 року по 22.10.2004 року замісником начальника ділянки з повним робочим днем під землею на шахті «Житомирська» ТОВ «Ексіменерго», з 23.10.2006 року по 31.10.2006 року гірничоробочим III розряду на підземних роботах та службу в збройних силах СРСР з 04.12.1985 року по 21.12.1987 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 06 грудня 2019 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) судові витрати в розмірі 840,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 21.12.2020 року.
Суддя Г. В. Лебедєва