справа № 380/10384/20
21 грудня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, Головне управління ПФУ у Львівській області), у якій просить:
- визнати протиправними бездіяльність відповідача щодо сприяння у реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав та інтересів позивача на визначення розміру пенсії згідно з діючим законодавством, а також у задоволенні прохання об'єктивно розглянути заяву від 13.05.2020, перевірити викладені в ній факти протиправного призначення до виплати з 01.04.2018 основного розміру пенсії, що у відсотковому значенні менше, ніж 70% грошового забезпечення позивача, у розмірі 53% його грошового забезпечення, прийняти рішення про усунення недоліків (помилок) у розрахунках перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання;
- зобов'язати відповідача виправити недоліки і помилки у змісті перерахунку від 21.03.2018 пенсії позивача шляхом призначення для виплати з 01.04.2018 основного розміру пенсії, що у відсотковому значенні складає 70% від грошового забезпечення, яке встановлено постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 з надбавками та здійснити з 01.04.2020 виплату основного розміру пенсії за вислугу років в розмірі, що у відсотковому значенні складає 70% від суми грошового забезпечення з надбавками з урахуванням проведених виплат на підставі ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-12.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що йому призначено пенсію за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (зі змінами) у розмірі 70% грошового забезпечення. Вважає, що відповідачем протиправно при здійсненні перерахунку його пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 з 01.01.2018 фактичний розмір пенсії зменшено з 70% на 53% грошового забезпечення. Такого висновку позивач дійшов внаслідок здійснення арифметичних підрахунків на підставі перерахунку Головного управління ПФУ у Тернопільській області. З метою здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 13.05.2020 звернувся із відповідною заявою до Головного управління ПФУ у Львівській області. Оскільки листом № 3476-3624/Н-02/8-1300/20 від 03.06.2020 відповідач відмовив у задоволенні його вимог, позивач вважає таку відмову протиправною, відтак звернувся до суду із цим позовом.
Ухвалою від 20.11.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали від 20.11.2020 відповідач отримав 27.11.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Станом на 21.12.2020 відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило. Відтак суд, керуючись ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирішив справу за наявними матеріалами.
Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України, перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області.
З 10.07.2015 позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», виходячи з вислуги у 42 роки, у розмірі 70% грошового забезпечення, що підтверджується протоколом за пенсійною справою № 1901003342 (Міноборони) від 10.07.2015 (а.с. 18).
У зв'язку зі зміною грошового забезпечення на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 та постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 Головним управлінням ПФУ у Тернопільській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2018, виходячи з 70% грошового забезпечення, та виплачувалося: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - щомісячно 50% від підвищення; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісячно 75% від підвищення; з 01.01.2020 - щомісячно 100% від підвищення (а.с. 20).
Позивач 13.05.2020 звернувся до Головного управління ПФУ у Львівській області із заявою, у якій просив сприяння у реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством прав та інтересів позивача на визначення розміру пенсії згідно з діючим законодавством та об'єктивно розглянути таку, перевірити викладені в ній факти протиправного, на думку позивача, призначення до виплати з 01.04.2018 основного розміру пенсії, що у відсотковому значенні менше, ніж 70% грошового забезпечення позивача, у розмірі 53% його грошового забезпечення, прийняти рішення про усунення недоліків (помилок) у розрахунках перерахунку пенсії за вислугу років відповідно до чинного законодавства і забезпечити їх виконання (а.с. 21).
Оскільки листом № 3476-3624/Н-02/8-1300/20 від 03.06.2020 відповідач відмовив у задоволенні вимог позивача (а.с. 22, 23), він звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу; далі - Закон № 2262-ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 13.02.2008 (далі - Порядок № 45, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 704 від 30.08.2017 (далі - Постанова № 704) встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.
У подальшому Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 (далі - Постанова № 103), пунктом 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:
з 1 січня 2018 року - 50 відсотків;
з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків;
з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Пунктом 6 Постанови № 103 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема у постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» № 45 від 13.02.2008 пункт 5 викладено в такій редакції: «Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням».
Вказаною постановою також установлено, що у довідці про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій зазначаються лише розмір посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою.
Відповідно до пункту 24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від № 3-1 від 30.01.2007, про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати у сфері соціального забезпечення включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позицію Суду підтверджено і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у зразковій справі №160/3586/19.
Отже, з набранням чинності Постановою № 704, якою змінені (збільшені) розміри грошового забезпечення військовослужбовців на підставі ст. 63 Закону № 2262-XII та п. 4 Порядку № 45 позивач отримав право на перерахунок пенсії у січні 2018 року відповідно до Постанови № 103.
Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»» № 45 від 13.02.2008.
Відповідно до ч. 2 ст. 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
Отже, в силу приписів ч. 2 ст. 265 КАС України пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 втратили чинність з 05.03.2019.
Із долученого до матеріалів справи перерахунку пенсії за пенсійною справою № 1901003342 від 01.04.2018 судом встановлено, що Головним управлінням ПФУ у Тернопільській області з 01.01.2018 здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи із 70% розміру грошового забезпечення позивача. На думку позивача, такий перерахунок здійснено, виходячи із 53% відповідних сум грошового забезпечення. Вказаний висновок позивачем зроблено на підставі арифметичних підрахунків зазначених у перерахунку від 01.04.2018 сум. Суд відхиляє твердження позивача про здійснення перерахунку його пенсії у розмірі 53% сум грошового забезпечення, оскільки при вказаному перерахунку відсотковий розмір пенсії Головним управлінням ПФУ у Тернопільській області не змінювався. Натомість на підставі пункту 2 Постанови № 103 виплата пенсії позивачу здійснювалася у таких розмірах: з 01.01.2018 по 31.12.2018 - щомісячно 50% від підвищення; з 01.01.2019 по 31.12.2019 - щомісячно 75% від підвищення; з 01.01.2020 - щомісячно 100% від підвищення.
Відтак предметом спору в цій справі є правомірність проведення виплати позивачу перерахованої відповідно до пункту 1 Постанови № 103 підвищеної пенсії з 01.01.2018 у розмірі 50% та з 01.01.2019 у розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018.
З цього приводу суд зазначає, що на момент здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 пункти 1 та 2 Постанови № 103 були чинними та не скасованими. При цьому, пунктом 2 Постанови № 103 встановлено проводити виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) з 01 січня 2018 року - у розмірі 50 відсотків, а з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - у розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.
Відтак проведення виплати позивачу перерахованої відповідно до пункту 1 Постанови № 103 підвищеної пенсії за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 у розмірі 50% та з 01.01.2019 по 05.03.2019 у розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 не можуть вважатися протиправними, оскільки здійснення такої виплати за вказаний період проведено на виконання пункту 2 Постанови № 103, який був чинним та не скасованим до 05.03.2019.
Суд відповідно до норм до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у даній справі враховує викладений у рішенні у зразковій справі № 160/3586/19 правовий висновок Верховного Суду, відповідно до якого «у зв'язку із скасуванням пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 2826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано. Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії».
Ураховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що виплата позивачу з 05.03.2019 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, є протиправною.
При цьому суд враховує, що Кабінетом Міністрів України 14.08.2019 прийнято постанову № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», яка набрала чинності 04.09.2019.
Вказаною постановою установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.01.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», здійснюється у 2019 році в розмірі 75 % суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018.
Отже, після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі № 826/3858/18 у відповідача, починаючи з 05.03.2019, виник обов'язок здійснювати виплату позивачу пенсії щомісячно з урахуванням 100% суми підвищення. Проте з 04.09.2019 набрала чинності Постанова № 804 від 14.08.2019, яка була чинною до 31.03.2020 та підлягала обов'язковому застосуванню відповідачем у справі.
Ураховуючи вищенаведений правовий висновок Верховного Суду, викладений у рішенні від 06.08.2019 у зразковій справі № 160/3586/19, встановлені фактичні обставини справи, а також беручи до уваги Постанову № 804, яка набрала чинності 04.09.2019, суд дійшов висновку про протиправність дій щодо зменшення розміру пенсії позивача за рахунок виплати 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, лише за період з 05.03.2019 по 04.09.2019. Оскільки з матеріалів справи судом встановлено, що згідно з довідкою Головного управління ПФУ у Львівській області № 4062 від 13.12.2019 (а.с. 16) ОСОБА_1 перебуває на обліку в такому органі пенсійного фонду лише з 01.09.2019, суд не може визнати зазначені вище дії протиправними, оскільки такі Головним управління ПФУ у Львівській області (відповідачем у справі) не вчинялися.
Разом з цим суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З огляду на викладене та з метою ефективного захисту порушених прав позивача у справі суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 04.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, із урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» судові витрати у вигляді судового збору стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 295, пп. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код за ЄДРПОУ 13814885) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 по 04.09.2019 з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, із урахуванням раніше виплачених сум.
3. У задоволенні решти вимог відмовити.
4. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 22.12.2020.
Суддя Р.П. Качур