36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про залишення заяви без руху
22.12.2020р. Справа № 917/1966/20
Суддя господарського суду Полтавської області Ореховська О.О., розглянувши документи
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,
ОСОБА_1 звернулась господарського суду Полтавської області із заявою (вх. № 2148/20 від 17.12.2020р.) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Дослідивши матеріали зазначеної заяви встановив, що остання підлягає залишенню без руху, з огляду на наступне.
Згідно ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Разом із тим 21.10.2019р. введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:1) розмір прострочених зобов'язань боржника перед кредитором (кредиторами) становить не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;3) ухвалено постанову у виконавчому провадженні про відсутність у фізичної особи майна, на яке може бути звернено стягнення; 4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності). До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції. Зміст та форма заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство повинні відповідати приписам Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом.
У заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
До заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржником не додано доказів, які підтверджують здійснення нею авансування винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень (п. 12 ч. 3 ст. 116 Кодексу).
Суд зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексом України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Частиною 2 ст. 30 Кодексом України з процедур банкрутства передбачено, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2102,00 грн.
Таким чином, авансування винагороди керуючому реструктуризацією у розмірі п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб за три місяці виконання повноважень становить 31 530,00 грн.
Натомість, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, боржник надав:
- клопотання про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому від 25.11.2020р., відповідно до якого просить створити фонд для авансування винагороди та витрат арбітражного керуючого;
- клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому від 25.11.2020р. , відповідно до якого просить суд розподілити між кредиторами зобов"язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого (винагороду), пов"язаних з виконанням повноважень розпорядженням майном боржника.
Зазначені клопотання вмотивовані тим, що у боржника на сьогодні відсутня реальна можливість сплатити авансовий внесок, а тому як вказує боржник, вона змушена просити суд звільнити її від сплати винагороди арбітражному керуючому на момент подання заяви і клопотання.
В реагування на зазначені клопотання суд звертає увагу на те, що обов'язок боржника авансувати вищенаведену винагороду арбітражного керуючого до звернення з відповідною заявою до суду встановлений Кодексом України з процедур банкрутства і подання доказів авансування є обов'язковою умовою, встановленою ст. 116 Кодексом України з процедур банкрутства. Разом з цим, законодавцем не передбачено жодних альтернативних можливостей авансування на депозитний рахунок суду оплати послуг керуючого реструктуризацією за три місяці виконання ним повноважень, що є гарантією з боку держави оплати праці цією особи на час формування реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство та відповідає гарантіям на оплату праці відповідно до частин другої, шостої статті 43 Конституції України.
Також норми ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства не містять положень про можливість розподілити між кредиторами зобов'язання сплатити кошти за відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень у справі в перші три місяці провадження, та обов'язку для кредиторів щодо створення фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Положеннями статті 114 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено право кредиторів за рахунок власних коштів встановити арбітражному керуючому додаткову винагороду, а не здійснити авансування винагороди арбітражному керуючому.
Крім цього, суд звертає увагу на те, що Кодекс України з процедур банкрутства та інші норми законодавства не передбачають права боржника бути звільненим від авансування винагороди арбітражному керуючому при поданні такої заяви, як і не передбачають можливості відстрочення чи розстрочення заявнику в авансуванні такої винагороди.
Зазначені висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 19.11.2020р. у справі № 910/726/20.
Згідно ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства, яка застосовується судом на підставі ст. 113 цього Кодексу, господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не додала докази, які підтверджують здійснення нею авансування винагороди керуючому реструктуризацією у встановленому порядку та розмірі, що є обов'язковими передумовами для звернення фізичної особи з такою заявою до суду згідно ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку про залишення зазначеної заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ч. 3 ст. 37, ст.ст. 113, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 174, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про створення фонду кредиторами для винагороди арбітражному керуючому від 25.11.2020р. та клопотання про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому від 25.11.2020р.
2. Заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи залишити без руху.
3. Встановити заявнику строк на усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - 10 (десять) днів з дня вручення цієї ухвали.
4. Встановити заявнику спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи шляхом надання:
- доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень
5. Роз'яснити заявнику, що у разі усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду; інакше вважається неподаною та повертається особі, що звернулася з заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню (ст. ст. 235, 255 Господарського процесуального кодексу України).
Ухвалу підписано 22.12.2020р.
Суддя О.О. Ореховська