ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.12.2020Справа № 910/20045/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали заяви
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. Федорова Івана, буд. 32, літ. А; ідентифікаційний код 30859524)
до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва" (03186, м. Київ, вул. Левка Мацієвича, буд. 6; ідентифікаційний код 35756919)
про стягнення 26 488, 00 грн
До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне підприємство "Страхова компанія "Українська страхова група" з позовом до Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району міста Києва", в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 26 488, 00 грн, виплачену позивачем страхувальнику за договором добровільного страхування майна фізичних осіб та цивільної відповідальності перед третіми особами № 99-0101-18-00007 від 02.04.2018 Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху на підставі ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Разом з тим, суд вказує, що належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу з дотриманням вимог статті 172 Господарського процесуального кодексу України є, зокрема, опис вкладення, який згідно з п. 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.
Абзацом 27 ч. 2 Загальної частини Правил надання послуг поштового зв'язку закріплено, що розрахунковий документ - це документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів учасникам справи може бути, зокрема, бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фіскальним чеком про відправлення.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи зазначає, що всупереч зазначеному вище позивачем у якості доказів направлення копії позову з додатками відповідачу надано лише поштову накладну № 0105475470024 від 16.12.2020 та фіскальний чек від 16.12.2020, в той час як опис вкладення в цінний лист, як це передбачено ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивачем до суду не надано, що в свою чергу не дає можливості встановити, що саме копія позовної заяви № 949 УСГ від 09.12.2020 разом із додатками було направлено відповідачу 16.12.2020 вказаним поштовим повідомленням.
Відповідно до частини першої та другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зважаючи на те, що позивачем не дотримано вимог ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що приписи ст. 174 Господарського процесуального кодексу України носять імперативний характер, то суд приходить до висновку, що наведені обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" - залишити без руху.
2. Встановити Приватному акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" п'ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліку шляхом подання до суду доказів направлення (опис вкладення в цінний лист та фіскальний чек) копії позовної заяви № 949 УСГ від 09.12.2020 разом з додатками на адресу відповідача.
3. У разі усунення позивачем недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала набрала законної сили 22.12.2020 та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.О. Баранов
Суд звертає увагу учасників судового процесу, що відповідно до п. 4 Розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.