ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.12.2020Справа № 914/1180/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., дослідивши матеріали справи
за позовом релігійної організації «Релігійна громада Української Греко-Католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області»
до Львівської обласної державної адміністрації
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, релігійна організація «Релігійна громада Української Автокефальної Православної церкви села Дубрівка Самбірського району Львівської області»
про визнання незаконним і скасування розпорядження та зобов'язання вчинити дії,
Представники:
від позивача Олександров О.П.
від відповідача не прибув
від третьої особи не прибув
До суду звернулася з позовом релігійна організація «Релігійна громада Української Греко-Католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області» до Львівської обласної державної адміністрації про:
- визнання незаконним і скасування розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 20.05.1997 № 438 «Про передачу церкви Св. Василія Великого в с. Дубрівка Самбірського району релігійній громаді» в частині « 2. Передати церкву Св. Василія в с. Дубрівка та державне майно, що в ній знаходиться, в безоплатне користування релігійній громаді УАПЦ с. Дубрівка. 3. Самбірській районній державній адміністрації у місячний термін укласти з релігійною громадою договір на користування церквою»;
- зобов'язання Львівської обласної державної адміністрації передати церкву Св. Василія Великого в с. Дубрівка Самбірського району Львівської області та державне майно, що в ній знаходиться, релігійній організації «Релігійна громада Української Греко-Католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області».
Господарський суд міста Києва своєю ухвалою від 05.10.2020 відкрив провадження у справі, залучив до участі у справі як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, релігійну організацію «Релігійна громада Української Автокефальної Православної церкви села Дубрівка Самбірського району Львівської області», постановив розглядати справу в порядку загального позовного провадження.
Львівська обласна державна адміністрація подала клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Заявник клопотання послався на такі обставини.
Предметом розгляду в цій справі є законність набуття третьою особою права та порядку користування церквою Св. Василія Великого.
Визнання протиправними та скасування спірного рішення щодо передачі у користування церкви Св. Василія Великого та державного майна, що в ній знаходиться, є захистом прав позивача на це майно від його порушення іншою особою, яка набула право користування на спірне майно.
Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги відсутністю підстав для набуття третьою особою права користування спірним майном і, як наслідок, відсутністю у третьої особи правомірного інтересу щодо фіксації свого права у спірному розпорядженні.
Правовою підставою звернення з позовом до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування спірного розпорядження, позивачем визначено статтею 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Зазначеною нормою врегульовано питання користування майном, яке є власністю держави, громадських організацій або громадян.
При цьому, Верховний Суд зазначив, що відповідно до частини 10 статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Таким чином, законодавством чітко визначена юрисдикційність розгляду відповідних категорій справ.
Релігійна організація «Релігійна громада Української Автокефальної Православної церкви села Дубрівка Самбірського району Львівської області» (третя особа) подала аналогічне за змістом клопотання про закриття провадження у справі.
Розглянувши доводи сторін суд вважає, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства з огляду на таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім цього, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Виникнення спірних правовідносин у цій справі обумовлено незгодою позивача з правомірністю набуття релігійною громадою Української Автокефальної Православної церкви села Дубрівка Самбірського району права користування церквою Св. Василія Великого в с. Дубрівка Самбірського району Львівської області, з посиланням на те, що віруючі релігійної громади Української Автокефальної Православної церкви с. Дубрівка Самбірського району не допускали віруючих релігійної організації «Релігійної громади Української греко-католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області» до почергового богослужіння і користування храмом, а також, що релігійна організація «Релігійної громади Української греко-католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області» ніколи не відмовлялась від почергового користуванням храмом.
Тобто вимогами у цій справі є визнання протиправними і скасування рішення суб'єкта владних повноважень щодо передачі церкви Св. Василія Великого та державного майна, що в ній знаходиться, в користування релігійній громаді УАПЦ с. Дубрівка.
Визнання протиправними та скасування спірного рішення щодо передачі у користування церкви Св. Василія Великого та державного майна, що в ній знаходиться, є захистом прав позивача на це майно від його порушення іншою особою, яка набула право користування на спірне майно.
Правовою підставою звернення з позовом до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування спірного розпорядження позивачем визначено статтею 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації». Зазначеною нормою врегульовано питання користування майном, яке є власністю держави, громадських організацій або громадян.
Відповідно до частини 10 статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», рішення державних органів з питань володіння та користування культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені до суду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України. Таким чином, законодавством чітко визначена юрисдикційність розгляду відповідних категорій справ.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Спір у справі пов'язаний з порушенням цивільних прав позивача на користування майном іншою особою, до якої перейшло таке право.
Аналогічний підхід до застосування норм права у подібних правовідносинах висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 04.04.2018 у справі № 826/3202/16, від 20.06.2018 у справі № 814/803/17, а також Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду у постанові від 24.01.2019 у справі № 819/132/16.
Позовна вимога стосовно зобов'язання Львівської обласної державної адміністрації передати церкву Св. Василія Великого в с. Дубрівка Самбірського району Львівської області та державне майно, що в ній знаходиться, РО «Релігійна громада УГКЦ в селі Дубрівка» є похідною від позовної вимоги щодо визнання незаконним і скасування розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 20.05.1997 № 438 «Про передачу церкви Св. Василія Великого в с. Дубрівка Самбірського району релігійній громаді» в частині « 2. Передати церкву С в. Василія в с. Дубрівка та державне майно, що в ній знаходиться, в безоплатне користування релігійній громаді УАПЦ с. Дубрівка. 3. Самбірській районній державній адміністрації у місячний термін укласти з релігійною громадою договір на користування церквою».
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Таким чином, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на землю, реєстрації або обліку прав на землю, яка (права на яку) є предметом спору, сторонами яких є юридичні особи та фізичні особи-підприємці, розглядаються в порядку господарського судочинства, а інші - за правилами цивільного судочинства.
Пунктом 1 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Роз'яснити позивачу про право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.
Керуючись статтями 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд
1. Закрити провадження у справі № 914/1180/20 за позовом релігійної організації «Релігійна громада Української Греко-Католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області» до Львівської обласної державної адміністрації.
2. Роз'яснити позивачу про право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.
3. Повернути релігійній організації «Релігійна громада Української Греко-Католицької церкви в селі Дубрівка Самбірського району Львівської області» (село Дубрівка, Самбірський район, Львівська область, 81462, код 41892751) з Державного бюджету України 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору, сплаченого квитанцією № 65 від 13.05.2020, та 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору, сплаченого квитанцією № 51571415 від 17.09.2020, які знаходяться в матеріалах справи Господарського суду міста Києва № 914/1180/20.
Ухвала набрала законної сили 21.12.2020.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому підпунктом 17.5 пункту 17 розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 22.12.2020.
Суддя С. А. Ковтун