ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.12.2020Справа № 910/9498/19
За позовом Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" (м. Хмельницький)
До Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (м. Київ)
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович (м. Київ)
Про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники учасників судового процесу:
Від позивача: Грищенко І.С.
Від відповідача: Сумеркіна К.С.
Від третьою особи: не з'явився
Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Перший національний аграрний кооператив" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису від 19.04.19., зареєстрованого за № 536, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зі змісту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що в ньому відсутнє послання на виписку з рахунку боржника, на підставі якої визначено розмір заборгованості та відповідно вчинено виконавчий напис, з огляду на що позивач доходить висновку про те, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено без документів, які підтверджують безспірність вимог відповідача.
Також позивач наголошує на тому, що суму боргу не можна вважати безспірною, оскільки: 17.04.19. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" про стягнення заборгованості, яка станом на день звернення позивача з даним позовом до суду розглядається вказаним судом (справа № 924/358/19); 05.07.19. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2/2016 від 01.03.16., розмір якої відрізняється від розміру заборгованості, вказаної в оспорюваному виконавчому написі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.19. у справі № 910/9498/19 (яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.19.) відмовлено Сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.19. відкрито провадження у справі № 910/9498/19, залучено до участі в справі тертю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича, призначено підготовче засідання на 15.08.19.
07.08.19. відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, вказуючи, що твердження позивача щодо відсутності посилання на виписку в оспорюваному виконавчому написі є необґрунтованим. Також відповідач зазначає, що сума, вказана в оспорюваному виконавчому написі нарахована станом на 12.03.19., а сума заборгованості, що стягується в межах справи № 924/688/19, нарахована станом на 19.04.19.
14.08.19. та 15.08.19. третьою особою подано заперечення щодо позову.
15.08.19. позивачем було подано клопотання про приєднання до матеріалів справи здійсненого ним перерахунку розміру заборгованості врахуванням даних власного бухгалтерського обліку, та наголошено, що вказаний перерахунок надано з метою перерахунку суми стягнення, яка зазначена в оспорюваному виконавчому написі, з посиланням на норми ГПК України щодо порядку призначення експертизи судом.
15.08.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 24.09.19.
16.08.19. позивачем подано відповідь на відзив відповідача, в яких викладено додаткову підставу позову - з вимоги від 14.03.19., що надсилалась позивачу банком перед вчиненням виконавчого напису, яку отримано позивачем 18.03.19., у вимозі відсутні будь-які відомості щодо здійснення банком до надсилання вимоги та за 30 днів до вчинення виконавчого напису реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження.
21.08.19. позивачем було подано клопотання про приєднання до матеріалів справи здійсненого ним перерахунку розміру заборгованості врахуванням даних власного бухгалтерського обліку, та наголошено, що вказаний перерахунок надано з метою перерахунку суми стягнення станом на 12.03.19., яка зазначена в оспорюваному виконавчому написі.
22.08.19. позивачем подано відповідь на заперечення третьої особи.
23.09.19. від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни надійшло клопотання про залучення її до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
24.09.19. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 17.10.19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.19. відмовлено в задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни про залучення її до участі в справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.19. у справі № 910/9498/19 відмовлено Сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
07.10.19. відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив позивача.
15.10.19. позивачем подано додаткові пояснення по справі.
Судове засідання, призначене на 17.10.19. не відбулось, з огляду на що ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.19. призначено підготовче засідання по справі № 910/9498/19 на 07.11.19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.19. позовну заяву приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Каращук Катерини Леонідівни як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у справі № 910/9498/19 і додані до неї документи повернуто заявнику.
До Господарського суду міста Києва 29.10.19. надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.19. у справі № 910/9498/19, з огляду на що Господарським судом міста Києва зупинено провадження по справі № 910/9498/19 до перегляду в апеляційному порядку ухвали Господарського суду міста Києва від 21.10.19. в даній справі, про що постановлено відповідну ухвалу від 04.11.19.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.19. ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.10.19. залишено без змін.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.19. ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.10.19. у справі № 910/9498/19 скасовано, заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково.
Оскільки матеріали справи № 910/9498/19 повернулись до Господарського суду міста Києва, ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.01.20. поновлено провадження у справі № 910/9498/19 та призначено підготовче засідання на 30.01.20.
30.01.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 11.02.20.
11.02.20. відповідачем в судовому засіданні підтримано подане ним клопотання про призначення по справі № 910/9498/19 економічної експертизи, проведення якої він просить суд доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, витрати за проведення експертизи покласти на відповідача, та поставити на вирішення експертизи наступне питання:
- чи відповідає сума боргу за виконавчим написом нотаріуса від 19.04.19., зареєстрованого за номером 536 у розмірі 61.246.322,94 грн сумі боргу, визначеної на підставі аналізу первинних бухгалтерських документів (виписок з рахунків) станом на 12.09.19?
Клопотання обґрунтовано тим, що позивач заперечує розмір суми заборгованості та надає власний розрахунок боргу, стверджуючи, що ним була сплачена більша сума тіла кредиту.
Позивач в судовому засіданні 11.02.20. проти клопотання про призначення експертизи заперечив та заявив клопотання про оголошення перерви в підготовчому засіданні для надання можливості підготувати письмові заперечення на означене клопотання.
За вказаних підстав в підготовчому засіданні 11.02.20. судом без виходу до нарадчої кімнати оголошено перерву до 25.02.20.
24.02.20. позивачем подано заперечення проти клопотання про призначення експертизи, в яких він вказує на відсутність підстав для призначення експертизи, з огляду на те. що відповідачем не подано експертного висновку на власне замовлення, а наявні в матеріалах справи документи є достатніми для встановлення розміру такої заборгованості судом самостійно.
В судовому засіданні 25.02.20. відповідачем підтримано подане ним клопотання про призначення експертизи, позивач проти задоволення означеного клопотання заперечував.
Ухвалами Господарського суду міста Києва від 25.02.20. призначено по справі № 9498/19 судову експертизу та зупинено провадження у справі № 910/9498/19 на час проведення судової експертизи.
Від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для виконання експертизи за матеріалами справи № 910/9498/19.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.20. поновлено провадження у справі, зобов'язано сторін надати документи для виконання експертизи та зупинено провадження у справі.
24.09.20. матеріали справи повернулись до Господарського суду міста Києва з супровідним № 12284/12285/20-71 експертної установи про залишення ухвали про проведення експертизи без виконання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.20. поновлено провадження у справі № 910/9498/19 та призначено підготовче засідання на 20.10.20.
Позивач та відповідач явку своїх повноважних представників в підготовче засідання 20.10.20. не забезпечили, 20.10.20. подали клопотання про відкладення розгляду справи.
Третя особа явку свого повноважного представника в судове засідання 20.10.20. не забезпечила.
З підстав викладеного ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.20. відкладено підготовче засідання на 12.11.20.
12.11.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.12.20.
03.12.20. судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу про оголошення перерви до 22.12.20.
В судовому засіданні 22.12.20. позивачем підтримано свої позовні вимоги, відповідач проти позову заперечував.
Третя особа явку свого повноважного представника в судове засідання 22.12.20. не забезпечила, однак, за висновками суду, її неявка не перешкоджає розгляду справи по суті в судовому засіданні 22.12.20.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 22.12.20. судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зі змісту оспорюваного виконавчого напису вбачається, що в ньому відсутнє послання на виписку з рахунку боржника, на підставі якої визначено розмір заборгованості та відповідно вчинено виконавчий напис, з огляду на що позивач доходить висновку про те, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено без документів, які підтверджують безспірність вимог відповідача.
Також позивач наголошує на тому, що суму боргу не можна вважати безспірною, оскільки: 17.04.19. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" про стягнення заборгованості, яка станом на день звернення позивача з даним позовом до суду розглядається вказаним судом (справа № 924/358/19); 05.07.19. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2/2016 від 01.03.16., розмір якої відрізняється від розміру заборгованості, вказаної в оспорюваному виконавчому написі.
Додатковими підставами позову позивачем було вказано на невнесення відповідачем відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження до Реєстру відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Відповідач та третя особа проти позову заперечувли з мотивів дотримання приватним нотаріусом вимог чинного законодавства під час вчинення виконавчого напису.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У ст. 1054 Цивільного кодексу України вказано, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
01.03.16. між відповідачем (банк) та позивачем (позичальник) було укладено Кредитний договір № 2/2016 (далі - кредитний договір), за умовами якого (п. 1.1) банк на умовах цього договору надає позичальнику кредит в сумі 79200000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3 цього договору, в розмірі 17,67 % річних.
Пунктом 1.2 кредитного договору визначено цільове використання (мету) кредиту: на придбання нової сільськогосподарської техніки: тракторів виробництва відкритого акціонерного товариства "Мінський тракторний завод" у кількості не більше 100 одиниць.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору кредит надається з 01.03.16. по 30.08.19. (включно); позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки (терміни) та у сумі, які зазначені в графіку погашення кредиту (додаток 1 до договору).
Розділом 2 кредитного договору визначені умови забезпечення кредиту.
За умовами п. 3.1 кредитного договору кредитні кошти надаються банком позичальнику шляхом: оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених у п. 1.3 цього договору, розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого в банку.
Згідно з п. 3.2 кредитного договору погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок в гривні в банку відповідно до графіку погашення кредиту, який наведено у додатку 1 до цього договору. Також у цьому пункті зазначено, що у разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.
Нарахування процентів по договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.1 цього договору. При розрахунку процентів використовується метод "факт/факт", виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами. Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту (п. 3.3 кредитного договору).
Проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього договору на рахунок. У разі якщо останній день сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості (п. 3.4 кредитного договору).
Згідно з п. 3.5 кредитного договору комісії сплачуються позичальником у розмірах, в порядку та строки, що визначені тарифами (додаток 2 до цього договору).
Відповідно до п. 3.8 кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 22,67 % річних. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної у першому абзаці цього пункту договору. Проценти нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення.
У випадку, якщо банком застосовані до позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, по дату припинення цих обставин включно (п. 3.9 кредитного договору).
Пунктом 3.10 кредитного договору передбачено, що за наявності заборгованості по кредиту та/або платі за кредит, сторони встановлюють наступну черговість погашення позичальником заборгованості: 1) прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення); 2) прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення); 3) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); 4) строкові проценти; 5) строкова заборгованість за основним боргом; 6) строкові комісії. Штрафи, пені (у разі виникнення), які підлягають сплаті за порушення умов цього договору, сплачується позичальником окремо, на вимогу банку. Також у зазначеному пункті кредитного договору сторони встановили, що банк має право самостійно зараховувати кошти, які направлені позичальником на погашення заборгованості, згідно встановленої черговості, або змінювати черговість погашення, шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок по відповідних рахунках.
За взаємною домовленістю сторін, у разі невиконання позичальником умов п. 4.1 цього договору процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, яка зазначена в п. 1.1 цього договору, встановлюється в розмірі 20,67% річних. Така процентна ставка встановлюється на квартал наступний за останнім звітним кварталом, у якому позичальник не виконав вимоги п. 4.1 цього договору. Період, протягом якого діє зазначена у цьому пункті процентна ставка, закінчується останнім календарним днем кварталу, в якому позичальник виконав зазначені зобов'язання. За невиконання вимог п. 4.1 у четвертому кварталі календарного року, процентна ставка встановлюється з першого лютого по тридцять перше березня наступного календарного року, при цьому на січень місяць поширюється процентна ставка, яка діяла у четвертому кварталі попереднього року. Порядок нарахування та сплати таких процентів визначений п. п. 3.3 та 3.4 цього договору (п. 3.11 кредитного договору).
У п. 4.1 кредитного договору зазначено, що позичальник зобов'язується забезпечити щомісячне спрямування виручки від реалізації у національній та/або іноземній валюті на свої рахунки, відкриті в банках у визначеному цим пунктом обсязі.
За умовами п. 5.1 кредитного договору банк зобов'язується, зокрема з урахуванням умов, встановлених положеннями цього договору, видати кредит в сумі, визначеній в п. 1.1 цього договору виключно після оформлення забезпечення, передбаченого п. 2.1 цього договору та виключно після оплати позичальником комісій у порядку, передбаченому цим договором (пп. 5.1.1).
Позичальник зобов'язується, з-поміж іншого: використовувати кредит за цільовим призначенням і у встановлені п. 1.3 цього договору строки повернути кредит; своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки: на вимогу банку у випадках, передбачених даним договором та/або договорами забезпечення, зазначеними в п. 2.1 даного договору, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти, комісії та можливі пені, штрафи (пп. пп. 5.2.1, 5.2.2, 5.2.9 кредитного договору).
У пп. 5.3.2 кредитного договору зазначено, що банк має право відмовитися від надання позичальнику кредитних коштів за даним договором частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по цьому договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, штрафні санкції, у випадках, коли, зокрема позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини) та/або сплаті процентів, комісій, передбачених цим договором; у разі настання будь-яких несприятливих подій, зазначених в пп. 5.3.4 цього договору.
Підпункт 5.3.3 кредитного договору визначає, що кожна з перелічених нижче подій вважається несприятливою подією, зокрема: порушення позичальником зобов'язань за цим договором та/або поручителем зобов'язань за будь-яким договором забезпечення або за будь-якими іншими договорами, укладеними з банком.
У разі наявності у позичальника простроченої заборгованості за цим договором та/або іншими кредитними договорами, укладеними з банком та якщо забезпеченням за усіма вищевказаними договорами виступає предмет забезпечення, визначений в п. 2.1 цього договору, банк має право вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором та окремо за кожним іншим кредитним договором, в тому числі за рахунок реалізації вищезазначеного забезпечення (пп. 5.3.6 кредитного договору).
Відповідно до п. 6.1 кредитного договору у випадку порушення позичальником зобов'язань по цьому договору (пов'язаним договорам), банк має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань, при цьому позичальник зобов'язаний відшкодувати банку збитки, а також сплатити штрафні санкції.
Під збитками сторони розуміють неодержані доходи (втрачена вигода), які сторона мала право одержати у разі належного виконання зобов'язань за цим договором другою стороною: нараховані проценти за користування кредитними коштами; комісії, визначені цим договором; заборгованість за основним боргом за цим договором у повному обсязі; витрати, здійснені сторонами за цим договором (п. 6.2 кредитного договору).
У п. 6.3 кредитного договору сторони погодили, що за порушення визначених у цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діла у період, за який сплачується пеня. У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому договорів) повернення кредиту та/або сплати процентів, комісій за користування кредитними коштами) припиняється через 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.
Строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) за цим договором становить три роки у відповідності до чинного законодавства України. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (пені) (п. 6.9 кредитного договору).
За умовами п. 7.1 кредитного договору збільшення процентної ставки за кредитом можливе, але не виключно, за умови настання під час дії цього договору будь-якої з наступних подій: збільшення розміру облікової та/або ставки рефінансування Національного банку України; підвищення вартості придбання банком кредитних ресурсів; значного збільшення рівня інфляції (понад 20%); прийняття уповноваженими органами державної влади рішень, що прямо або опосередковано впливають на стан кредитного ринку України.
Сторони доручають банку визначати нові умови кредитування у випадках, передбачених п. 7.1 цього договору, та направити письмове повідомлення позичальнику, в якому були б зазначені нові умови кредитування та дату, з якої такі умови кредитування набирають чинності. Таке письмове повідомлення банк направляє на адресу позичальника поштою або надає особисто під розписку, не менш ніж за 10 банківських днів до моменту набрання чинності новими умовами (п. 7.2 кредитного договору).
У п. 7.3 кредитного договору сторони погодили, що позичальник зобов'язується протягом п'яти банківських днів з моменту отримання від банка повідомлення щодо зміни умов кредитування підписати (забезпечити підписання) додаткові угоди до цього договору та договорів забезпечення: поруки, застави тощо поручителями.
Додатком 1 до кредитного договору "Графік погашення кредиту", визначено графік погашення кредиту (дати та суми погашення), відповідно до якого позичальник зобов'язується виплатити банку суму кредиту (починаючи з 30.09.16. по 30.08.19.).
03.11.17. до кредитного договору сторони уклали додаткову угоду № 2, в якій домовились викласти додаток 1 "Графік погашення кредиту" до кредитного договору в новій редакції, що наведена у додатку 1 до цієї додаткової угоди. Новою редакцією додатку 1 до кредитного договору "Графік погашення кредиту" визначено графік погашення кредиту, починаючи з 30.09.16. по 30.08.19.
19.12.17. сторони уклали додаткову угоду № 3 до кредитного договору, в якій у зв'язку зі зміною умов кредитування домовились викласти пп. 1.3.1 розділу кредитного договору в редакції, відповідно до якої кредит надається з 01.03.16. по 30.08.22. (включно). Також вищенаведеною додатковою угодою у зв'язку зі зміною структури забезпечення, сторони домовились викласти, зокрема п. 2.1 розділу 2 кредитного договору в редакції, яка передбачає, що у забезпечення зобов'язань за цим договором прийнято в заставу майно - трактори марки Беларус, моделі 1523, в кількості 90 одиниць, 2015-2016 р.в., які належать позичальнику на підставі договору купівлі-продажу № 43/472 від 22.12.15. Крім того, вказаною додатковою угодою викладено в новій редакції п. 4.1 розділу 4 кредитного договору щодо грошових потоків позичальника, зокрема, зобов'язання позичальника забезпечити щомісячне спрямування виручки, операційних надходжень; доповнено пунктом 6.10 розділ 6 кредитного договору такого змісту: "6.10 У разі непогодження позичальником запропонованих банком змін до умов кредитування банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за кредитним договором"; сторони домовилися не застосовувати до позичальника у 4 кварталі 2017 року штрафну санкцію у вигляді підвищеної процентної ставки, що передбачено п. 3.11 кредитного договору за невиконання позичальником умов п. 4.1 кредитного договору у 3 кварталі 2017 року; сторони домовилися викласти додаток 1 "Графік погашення кредиту" до кредитного договору в новій редакції, що наведена у додатку 1 до цієї додаткової угоди.
Новою редакцією додатку 1 до кредитного договору "Графік погашення кредиту" визначено графік погашення кредиту, починаючи з 30.11.17. по 30.08.22.
Додатковою угодою від 31.08.18. № 4 до кредитного договору у зв'язку зі зменшенням процентної ставки за користування кредитними коштами у межах строку кредитування викладено п. 1.1 розділу 1 кредитного договору в редакції, згідно з якою банк на умовах цього договору надає позичальнику кредит в сумі 79200000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3 цього договору, в розмірі 14,67 % річних. За змістом п. 3 вказаної додаткової угоди у зв'язку зі зміною процентної ставки за користування коштами, що не повернуті в строки, передбачені кредитним договором та зміною ставки за невиконання п. 4.1 кредитного договору сторони домовилися викласти п. 3.8 та п. 3.11 розділу 3 договору в редакціях: "3.8 За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі, визначеному в п. 1.1 договору, збільшеному на 5 процентних пункти. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної у першому абзаці цього пункту договору. Проценти нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення"; "3.11 За взаємною домовленістю сторін, у разі невиконання позичальником умов п. 4.1 цього договору процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, яка зазначена в п. 1.1 цього договору, встановлюється в розмірі, визначеному в п. 1.1 договору, збільшеному на 3 процентних пункти. Така процентна ставка встановлюється на квартал наступний за останнім звітним кварталом, у якому позичальник не виконав вимоги п. 4.1 цього договору. Період, протягом якого діє зазначена у цьому пункті процентна ставка, закінчується останнім календарним днем кварталу, в якому позичальник виконав зазначені зобов'язання. За невиконання вимог п. 4.1 у четвертому кварталі календарного року, процентна ставка встановлюється з першого лютого по тридцять перше березня наступного календарного року, при цьому на січень місяць поширюється процентна ставка, яка діяла у четвертому кварталі попереднього року. Порядок нарахування та сплати таких процентів визначений п. п. 3.3 та 3.4 цього договору". У пункті 6 вказаної додаткової угоди сторони домовились встановити термін погашення процентів, нарахованих за період з 01.05.18. по 31.08.18. в розмірі 3528387,07 грн. не пізніше 29.03.2019 року. Погашення заборгованості за відтермінованими процентами здійснюється щомісячно рівними частинами по 504055,30 грн., починаючи з вересня 2018 року та в останній місяць - 504055,27 грн. У п. 7 додаткової угоди від 31.08.18. № 4 сторони домовилися викласти додаток 1 "Графік погашення кредиту" до кредитного договору в новій редакції, що наведена у додатку 1 до цієї додаткової угоди. Редакцією додатку 1 до кредитного договору "Графік погашення кредиту", що визначена вказаною додатковою угодою визначено графік погашення кредиту починаючи з 31.08.18. по 30.08.22.
01.03.16. між відповідачем (заставодержатель) та позивачем (заставодавець) укладено договір застави транспортного засобу № 2/2016-3 (далі - договір застави) (посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. та зареєстрованому в реєстрі за № 572), який забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору № 2/2016 від 01.03.16. (а також договорів про внесення змін до нього), надалі - кредитний договір, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, згідно з яким заставодавець зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі на пізніше 30.08.19. повернути кредит у розмірі 79200000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 17,67% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 22,67% річних, при настанні умов, передбачених п.п. 3.11 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 20,67% річних, комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесенні ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором (п. 1.1 договору застави).
Згідно з п. 2.2 договору застави за згодою сторін предмет застави оцінено в 82500000,30 грн. (заставна вартість).
Предметом застави є транспортні засоби згідно переліку, наведеному в додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (предмет застави) (трактори Беларус-1523 у кількості дев'яносто (90) одиниць) (п. 2.1 договору застави).
За умовами п. 3.1 договору застави заставодержатель має право: вимагати дострокового виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, - звернути стягнення на предмет застави у разі, зокрема порушення заставодавцем обов'язків, передбачених кредитним договором; в інших випадках. визначених чинним законодавством України (пп. 3.1.4).
Підпунктом 3.1.5 договору застави передбачено, що у разі невиконання заставодавцем умов кредитного договору (у тому числі порушення строку погашення кредиту, графіку погашення кредиту, строків сплати процентів за користування кредитними коштами, комісій) звернути стягнення на предмет застави, та задовольнити за рахунок предмета застави свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначаються на момент виконання цих вимог, включаючи проценти, комісії, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов'язання, неустойку, необхідні витрати на утримання, звернення стягнення та реалізацію предмета застави.
Згідно з п. 7.1 договору застави він набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань, забезпечених заставою за цим договором. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), застава, передбачена цим договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов'язань.
19.12.17. та 31.08.18. до договору застави сторонами укладено договори про внесення змін та доповнень № 1 та № 2 про викладення в новій редакції п. 1.1.
Так, відповідно до договору про внесення змін та доповнень від 31.08.18. № 2 до договору застави у зв'язку зі змінами умов кредитування сторони домовились викласти п. 1.1 договору застави в редакції, згідно з якою цей договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з кредитного договору № 2/2016 від 01.03.16. (а також договорів про внесення змін до нього), надалі - кредитний договір, укладеного між заставодержателем та заставодавцем, згідно з яким заставодавець зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі на пізніше 30.08.2022 р. повернути кредит у розмірі 79200000,00 грн., сплатити: проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 14,67% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з розміру процентної ставки, визначеному в п. 1.1 кредитного договору, збільшеному на 5 процентних пункти, при настанні умов, передбачених п.п. 3.11 кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з розміру процентної ставки, визначеному в п. 1.1 кредитного договору, збільшеному на 3 процентних пункти, комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених кредитним та цим договорами, відшкодувати заставодержателю всі збитки, понесенні ним внаслідок невиконання заставодавцем умов кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.
Відповідач направив на адресу позивача вимогу № 172/5635/2019 від 26.02.19., в якій нагадав про укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору від 01.03.16. № 2/2016, за яким станом на 25.02.19. наявна заборгованість в сумі 6.610.662,31 грн, вказав, що має право повернення всієї суми заборгованості за означеним кредитним договором в розмірі 61.034.090,10 грн. Даною вимогою банк також висловив намір у випадку її невиконання у встановлений строк ініціювати примусове стягнення в судовому порядку, або в інший спосіб.
15.03.19. відповідач направив на адресу позивача вимогу № 110/7256/2019 від 14.03.19., в якій нагадав про укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору від 01.03.16. № 2/2016, за яким станом на 12.03.19. наявна заборгованість в сумі 61.246.322,94 грн, з яких: 53.382.983,22 грн строкової заборгованості по кредиту станом на 12.03.19., 134.924,26 грн заборгованості по кредиту (простроченої) станом на 12.03.19., 5.777.441,28 грн заборгованості по процентам (прострочена) за період 01.05.18. по 12.03.19., 666.617,30 грн заборгованість по комісіях, 648.418,38 грн заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.06.17. по 12.03.19., 635.938,50 грн заборгованості по пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 01.06.17. по 12.03.19. Відповідач висловив вимогу, щоб відповідач оплатив вказані грошові кошти протягом 30 календарних днів від дати одержання вимоги та висловив намір у випадку її невиконання у встановлений строк ініціювати звернення стягнення на предмет застави.
Вимога була отримана позивачем 18.03.19. (т. 1 арк. справи 224).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави) (стаття 572 ЦК України).
Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.
Пунктом 1 частини першої статті 21 цього Закону, до забезпечувальних обтяжень належить застава рухомого майна згідно з параграфом 6 глави 49 ЦК України, що виникає на підставі договору.
За змістом статті 22 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяження може забезпечувати виконання боржником дійсної існуючої вимоги або вимоги, яка може виникнути в майбутньому. За рахунок предмета обтяження обтяжувач має право задовольнити свою вимогу за забезпеченим обтяженням зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій договором. Розмір забезпеченої обтяженням вимоги визначається на момент її задоволення і включає: 1) відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і зверненням стягнення на предмет обтяження; 2) сплату процентів і неустойки; 3) сплату основної суми боргу; 4) відшкодування збитків, завданих порушенням боржником забезпеченого зобов'язання або умов обтяження; 5) відшкодування витрат на утримання і збереження предмета обтяження.
Згідно із частиною першою статті 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до частини першої статті 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.
Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом Україні "Про нотаріат". Стягнення за виконавчим написом нотаріуса провадиться в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Згідно зі ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Згідно з пунктами 3.1, 3.5 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.12. № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.
Відповідно до пунктів 1, 1-1 «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999,
- для одержання виконавчого напису по нотаріально посвідченим договорам, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку), подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
- для одержання виконавчого напису по іпотечним договорам, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання, подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;
б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання;
в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;
г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання;
ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.
Відповідно до п. 2 «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999,
для одержання виконавчого напису по кредитним договорам, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
19.04.19. Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" звернулось до приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Малого О.С. із заявою № 110/12494/2019 від 19.04.19. про вчинення виконавчого напису про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" за період з 01.06.17. по 12.03.19. (у розмірі 61.246.322,94 грн, з яких: 53.382.983,22 грн строкової заборгованості по кредиту станом на 12.03.19., 134.924,26 грн заборгованості по кредиту (простроченої) станом на 12.03.19., 5.777.441,28 грн заборгованості по процентам (прострочена) за період 01.05.18. по 12.03.19., 666.617,30 грн заборгованість по комісіях, 648.418,38 грн заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.06.17. по 12.03.19., 635.938,50 грн заборгованості по пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 01.06.17. по 12.03.19.) на транспортні засоби трактори «Беларус-1523» у кількості 90 (дев'яносто одиниць), що належать позивачу, відповідно до викладеного у виконавчому написі переліку, згідно договору застави № 2/2016-З, посвідченого Смоляніновою О.Я. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 01.03.16. та зареєстрованого в реєстрі за № 572, зі змінами та доповненнями, внесеними на підставі договору № 1 про внесення змін та доповнень та договору № 2 про внесення змін та доповнень, укладеного для забезпечення зобов'язань по кредитному договору № 2/2016 від 01.03.16. укладеному між позивачем та відповідачем.
Відповідно до копії вказаної заяви та додатків до неї, заявником до заяви долучено:
- лист вимогу № 110/7256/2019 від 14.03.19. з доказом її вручення позивачу;
- банківські виписки по особовому рахунку Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" (т. 1 арк. справи 227-241);
- довіреність, видана відповідачем, та копія паспорту підписанта заяви;
- договір застави від 01.03.16. № 2/2016-З (реєстровий номер 572) з договорами про внесення змін та доповнень №№ 1, 2 (оригінал);
- кредитний договір № 2/2016 від 01.06.16. (копія).
За викладеного судом встановлено, що відповідачем до Заяви № 110/12494/2019 від 19.04.19. про вчинення виконавчого напису додано всі документи, які визначено Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.
19.04.19. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. вчинено виконавчий напис (зареєстровано в реєстр за № 536), яким запропоновано звернути стягнення на транспортні засоби трактори «Беларус-1523» у кількості 90 (дев'яносто одиниць), що належать позивачу, відповідно до викладеного у виконавчому написі переліку, згідно договору застави № 2/2016-З, посвідченого Смоляніновою О.Я. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 01.03.16. та зареєстрованого в реєстрі за № 572, зі змінами та доповненнями, внесеними на підставі договору № 1 про внесення змін та доповнень та договору № 2 про внесення змін та доповнень, укладеного для забезпечення зобов'язань по кредитному договору № 2/2016 від 01.03.16. укладеному між позивачем та відповідачем. Стягнення заборгованості проводиться за період з 01.06.17. по 12.03.19. За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету застави запропоновано задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" у розмірі 61.246.322,94 грн, з яких: 53.382.983,22 грн строкової заборгованості по кредиту станом на 12.03.19., 134.924,26 грн заборгованості по кредиту (простроченої) станом на 12.03.19., 5.777.441,28 грн заборгованості по процентам (прострочена) за період 01.05.18. по 12.03.19., 666.617,30 грн заборгованість по комісіях, 648.418,38 грн заборгованість по пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 01.06.17. по 12.03.19., 635.938,50 грн заборгованості по пені за несвоєчасне погашення процентів за період з 01.06.17. по 12.03.19.
Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» (в редакції станом на день вчинення оспорюваного виконавчого напису) у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.
Отже, виконавчий напис, вчинений 19.04.19. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С. (зареєстровано в реєстр за № 536), відповідає вимогам ст. 89 означеного Закону, а доводи позивача про обов'язковість посилання в такому виконавчому написі на виписку з рахунку боржника, є безпідставними.
25.04.19. постановою приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Каращук К.Л. на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого О.С. за № 536, виданого 19.04.19., відкрито виконавче провадження № 58994783 про звернення стягнення на транспортні засоби трактори «Беларус-1523» у кількості 90 (дев'яносто одиниць), що належить боржнику-позивачу. В подальшому здійснювались виконавчі дії в межах ВП № 58994783.
Можливість звернення стягнення на предмет застави передбачена як загальним Законом України "Про нотаріат", так і спеціальним - Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
При цьому частинами першою, третьою статті 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено порядок звернення стягнення на предмет застави. Зокрема, звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.
Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет застави.
Така вимога узгоджується із частиною першою статті 27 цього Закону згідно з якою обтяжувач, який має намір звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження в позасудовому порядку зобов'язаний надіслати боржнику та іншим обтяжувачам, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання. Повідомлення надсилається одночасно з реєстрацією в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Тобто законодавець визначив, що для звернення стягнення на предмет застави необхідно письмово повідомити боржника про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання та зареєструвати в Реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.
Вказані вимоги є імперативними і не виконуються на розсуд стягувача.
Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" пов'язує можливість звернення стягнення на предмет застави не лише з виконанням чи невиконанням боржником вимоги усунути порушення зобов'язання або передати предмет забезпечувального обтяження у володіння обтяжувачу, але й встановлює відповідний строк для такого виконання - протягом 30 днів, та пов'язує початок спливу вказаного строку з моментом реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а отже, і подальших дій зі звернення стягнення на предмет застави.
Тобто, ухилення від надіслання боржнику повідомлення про порушення запеченого обтяженням зобов'язання, реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а також недотримання 30-денного строку з моменту реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження вважаються порушеннями, які унеможливлюють вчинення нотаріусом виконавчого напису про звернення стягнення на предмет застави.
У постанові Великої Палати від 16.05.18. у справі № 320/8269/15-ц Верховним Судом висловлено правову позицію, що відсутність у Законі України "Про нотаріат" та в Порядку № 296/5 вимоги до нотаріуса провести перевірку дотримання стягувачем норм спеціального Закону № 1255-IV щодо реєстрації в Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження та спливу тридцятиденного строку з моменту такої реєстрації не свідчить про можливість невиконання нотаріусом цих вимог, оскільки при розбіжності між загальним і спеціальним нормативно-правовими актами перевага надається спеціальному, якщо його не скасовано виданим пізніше загальним актом.
Відповідно до Витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрацію змін) № 58692428 від 15.03.19. 09:57:24 звернення стягнення на рухоме майно (підстава обтяження: договір застави № 572 від 01.03.16. ПНКМНО Смолянінова О.Я.) було зареєстровано у реєстрі 15.03.19. 09:57:24, а тому відповідно 30 денний строк, наданий боржнику, від дати реєстрації, станом на 19.04.19.. (день вчинення виконавчого напису) сплинув.
За таких обставин, на противагу твердженням позивача, суд встановив факт дотримання стягувачем положень частини третьої статті 24 та частини першою статті 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і здійснення ним до вчинення виконавчого напису реєстрації у Реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет обтяження.
Щодо питання визначення безспірності суми заборгованості під час розгляду даної справи про оскарження законності вчинення нотаріусом виконавчого напису за 536, вчинений 19.04.19. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., судом встановлено таке.
Згідно з ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п. 1.1., 1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 2.2 пункту 1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.12. для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріуси відмовляють у вчиненні виконавчого напису у випадках, коли витребовується майно, звернення стягнення на яке забороняється законодавством України або здійснюється виключно на підставі рішення суду. Виконавчий напис вчинюється нотаріусом незалежно від місця виконання вимоги, місцезнаходження боржника або стягувача. Для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.
Судом враховано, що вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Вказана позиція в тому числі викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц, 02 липня 2019 року справа № 916/3006/17 з подібних правовідносин.
Під час розгляду справ такої категорії суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаної дії, повноваження щодо вчинення нотаріальних дій нотаріуса та встановлює той факт, чи дійсно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустойки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаній у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову (Постанова Верховного Суду від 26.06.18. у справі № 910/16252/17).
Як відзначалось судом, позивач наголошує на тому, що суму боргу не можна вважати безспірною, оскільки: 17.04.19. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив", Товариства з обмеженою відповідальністю "Органік Сідс" про стягнення заборгованості, яка станом на день звернення позивача з даним позовом до суду розглядається вказаним судом (справа № 924/358/19); 05.07.19. до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2/2016 від 01.03.16., розмір якої відрізняється від розміру заборгованості, вказаної в оспорюваному виконавчому написі.
Факт наявності заборгованості станом на 19.04.19. сторонами не заперечується
Щодо справи № 924/358/19 Господарського суду Хмельницької області, суд відзначає, що, по-перше, провадження в ній було відкрито ухвалою суду від 22.05.19., в той час як оспорюваний виконавчий напис вчинено 19.04.19., по-друге, предметом спору вказаної справи визначено стягнення грошових коштів за неналежне виконання позичальниками грошових зобов'язань за укладеними з банком генеральним кредитним договором від 18.08.18. № 127/2018/КОД-КБ-ГДК та додатковим договором від 24.10.18. №127/2018/КОД-КБ-ГКМ-МВКЛ1, та на підставі договору поруки № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-П3 від 30.10.18. та договору поруки № 127/2018/КОД-КБ-ГКД-П1 від 20.09.18., а не за кредитним договором № 2/2016 від 01.03.16.
Щодо справи № 924/358/19 Господарського суду Хмельницької області, суд відзначає, що, по-перше, провадження в ній було відкрито ухвалою суду від 22.05.19., в той час як оспорюваний виконавчий напис вчинено 19.04.19., по-друге, в оспорюваному виконавчому написі стягнуті суми розраховано до 12.03.19., той час як в межах справи № 924/358/19 Господарського суду Хмельницької області такі суми розраховувались по 19.04.19. Також у виконавчому написі не було заявлено до стягнення суму строкової заборгованості по процентам (поточних процентів).
Також суд відзначає, що оспорюваний виконавчий напис було вчинено не з врахуванням вимоги від 26.02.19., на яку посилається позивач, а згідно листа-вимоги від 14.03.19., доданого до заяви № 110/12494/2019 від 19.04.19. про вчинення виконавчого напису.
За викладеного, відсутні підстави стверджувати про наявність невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст.1048 ЦК позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
За частиною другою цієї статті якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
Водночас за змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Щодо наданого позивачем власного розрахунку сум та наданих ним заперечень на суму боргу суд відзначає наступне.
Такий розрахунок не підтверджений первинними документами.
Непред'явлення в межах справи № 924/688/19 заборгованості по комісіям не свідчить про спірність заборгованості, в свою чергу у виконавчому написі не було вказано суму строкової заборгованості по процентам (поточних процентів).
Прострочені проценти розраховувались заявником до 12.03.19., а не до 19.04.19., як це вчинено позивачем, та з 01.05.18., а не з березня 2016, як це вчинено позивачем. Пеня розраховувалась заявником до 12.03.19., а не до 19.04.19., як це вчинено позивачем.
Контррозрахунку строкової та простроченої заборгованості по кредиту позивачем не надано, лише вказано, що в рішенні Господарського суду Хмельницької області від 13.02.20. у справі № 924/688/19 їх розмір є іншим. Натомість, як відзначалось судом, розмір заборгованості в межах справи № 924/688/19 пред'явлено за інший період (інша кінцева розрахункова дата сум), ніж в оспорюваному виконавчому написі. При цьому, при постановленні означеного рішення судом було враховано додані банком копії виписок за період з 02.10.19. по 03.12.19. про надходження на рахунок АБ "Укргазбанк" коштів в загальній сумі 5144870,97 грн, зарахованих від приватного виконавця за виконавчим написом № 536 від 19.04.19., ВП № 58994783, кредитний договір № 2/2016 від 01.03.16., кооператив "Перший національний аграрний кооператив" з призначенням: на погашення прострочених відсотків згідно з кредитним договором № 2/2016 від 01.03.16.
З аналізу матеріалів справи вбачається, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що станом на день вчинення виконавчого напису нотаріусом, сума заборгованості за кредитним договором була меншою, ніж заявлена позивачем у розрахунку та на яку вчинено виконавчий напис.
Інші доводи сторін суд відхиляє, оскільки вони не впливають на встановлені судом обставини.
Таким чином, господарський суд, надавши повну та всебічну оцінку обґрунтованості доводів учасників справи, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 23.12.20.
Суддя Т.М. Ващенко