вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" грудня 2020 р. Справа№ 910/5506/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Разіної Т.І.
за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.
за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 09.12.2020
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛПГ"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2020
у справі №910/5506/20 (суддя Мандриченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛПГ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-МК"
про стягнення 352 054,79 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай ЛПГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експерт-МК" про стягнення 352 054,79 грн. збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого дизельного палива за договором № ДП-01_03/2020 від 24.03.2020, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду першої інстанції про стягнення з відповідача 352 054,79 грн збитків.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.08.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛПГ" залишено без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивачем, вимоги у визначений ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2020 строк, не виконані, недоліки позовної заяви позивачем не усунуті.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Скай ЛПГ" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2020, матеріали справи направити для розгляду до суду першої інстанції.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, позивач зазначає, що оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції незаконно та протиправно, з огляду на наступне.
Зокрема, позивач посилається на те, що 29.04.2020 місцевим господарським судом було прийнято дану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.
При цьому, як стверджує позивач, у суду першої інстанції були відсутні підстави для залишення даної позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Також позивач зауважує на тому, що місцевий господарський суд спочатку ухвалив розглядати дану справу за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін, тобто на думку позивача, у суду було у повній мірі достатньо документів та матеріалів для розгляду справи по суті навіть без участі сторін.
Однак, відповідач перебравши на себе повноваження суду знайшов порушення в позовній заяві, з чим погодився суд першої інстанції залишаючи позов без руху.
20.08.2020 позивач направив до Господарського суду міста Києва уточнену позовну заяву, в якій врахував недоліки, про які зазначав суд першої інстанції. Втім вищезгадана заява була залишена місцевим господарським судом без розгляду за формальних ознак.
Узагальнений виклад позиції відповідача
У встановлений судом строк відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надійшов.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛПГ" передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., судді Разіна Т.І., Тарасенко К.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛПГ" залишено без руху, надано скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині на підставі ч. 3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України.
16.11.2020 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду на виконання вимог ухвали суду скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги та подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що копію повного тексту ухвали ним отримано засобами поштового зв'язку 22.09.2020, що підтверджується поштовим повідомленням №0105475021190, яке наявне в матеріалах справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Скай ЛПГ" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.08.2020 у справі №910/5506/20. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛПГ" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2020 у справі №910/5506/20; призначено апеляційну скаргу до розгляду на 09.12.2020.
В судове засідання, яке відбулося 09.12.2020 з'явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛПГ".
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволення, а оскаржена ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.
Вимоги до форми і змісту позовної заяви встановлені ст. ст. 162-164 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 162 Господарського процесуального кодексу України до елементів позовної заяви віднесено перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, зокрема, пунктами 3, 8, 9 ч. 3 вказаної статті визначено, що позовна заява повинна містити обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Нормами чинного Господарського процесуального кодексу визначено перелік питань, які підлягають з'ясуванню судом після одержання позовної заяви, зокрема, на її відповідність вимогам, встановленим статтями 162, 164, 172 цього Кодексу.
Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Таким чином, наведені вище норми процесуального законодавства надають можливість місцевому господарському суду до моменту початку судового розгляду справи встановити обставини належного виконання позивачем вимог ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України та застосовувати правові наслідки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Як вбачається з матеріалів справи, після відкриття провадження у справі судом першої інстанції встановлено, що позовну заяву від 17.04.2020 подано без додержання вимог ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
Так, місцевим господарським судом першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 11.08.2020 зазначено, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання письмової заяви, яка повинна містити:
- відомості щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до позовної заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
- конкретизований розрахунок збитків у розмірі 352 054,79 грн.
Позивачем у встановлений судом термін недоліки позовної заяви не було усунено, у зв'язку з чим суд першої інстанції залишив позовну заяву без розгляду на підставі ч. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду, вважає його помилковим та таким, що не відповідає як вимогам чинного процесуального законодавства, виходячи з наступного.
Судова колегія зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб'єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії. Так, у справі "Sunday Times v. United Kingdom" ЄСПЛ суд вказав, що прописаний у Конвенції термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права, як принцип визначеності.
До правил, які визначають сталість правозастосування, відноситься і судова практика. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія. Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, а й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (справа "Steel and others v. The United Kingdom"). Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні (Суд звертається до власних висновків у ухвалі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 по справі №910/4647/18).
У даному випадку очевидним та передбачуваним наслідком прийняття судом першої інстанції рішення про відкриття провадження у справі №910/5506/20 мав бути розгляд такої справи, на що мав правомірне очікування позивач.
Проте, беручи до уваги те, що на момент подання позовної заяви позивачем, вказаний позов відповідав вимогам ст.ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, а вже після відкриття судом першої інстанції провадження у справі № 910/5506/20 та призначення справи до розгляду, вищезгадана позовна заява перестала відповідати вимогам Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що застосування судом першої інстанції до вказаних правовідносин ч. 13 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України є необґрунтованим та безпідставним, оскільки про вищезгадані недоліки місцевий господарський суд знав, ще при відкритті провадження в даній справі.
З урахуванням зазначеного, судова колегія визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги та констатує помилкове застосування судом першої інстанції частин 11, 13 статті 176 Господарського процесуального кодексу України при розгляді даної справи.
Колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛПГ" надійшла уточнена позовна заява, якою позивачем було змінено предмет позову та збільшено позовні вимоги, а саме позивач просив суд стягнути з відповідача 364 246,57 грн. заборгованості за договором постачання № ДП-01_03/2020.
Судом першої інстанції встановлено, що до вищезгаданої заяви, позивачем не було долучено доказів сплати судового збору, а тому вказана заява була залишена без розгляду.
Однак, судова колегія відзначає, що у матеріалах справи відсутня така ухвала суду першої інстанції, якою було залишено уточнену позовну заяву без розгляду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що з урахуванням приписів ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Таким чином суд першої інстанції, встановивши невідповідність уточненої позовної заяви в частині сплати судового збору, мав залишити дану уточнену позовну заяву без руху, зі встановленням способу та строку усунення недоліків уточненої позовної заяви з урахуванням вимог ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, а не залишати її без розгляду.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Згідно з ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Висновки за результатами апеляційної скарги
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала про залишення без розгляду позову на підставі ч. 13 ст. 176, ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України винесена з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушенням норм процесуального права, тому підлягає скасуванню, а справа - передачі на розгляд до місцевого господарського суду.
Судові витрати
У зв'язку з тим, що судова колегія не змінила та не ухвалила нового рішення, а справа направляється на розгляд суду першої інстанції для продовження розгляду, розподіл судових витрат у даному випадку згідно з ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай ЛПГ" задовольнити, ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.08.2020 у справі №910/5506/20 - скасувати.
Матеріали справи №910/5506/20 передати на розгляд суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 22.12.2020.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
Т.І. Разіна