Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/452/20 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Категорія Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
15.12.2020 року м. Кропивницький
Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
адвоката ОСОБА_7 ,
переглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2020 року, якою стосовно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Іванці Новоукраїнського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, із базовою середньою освітою, неодруженого, без утриманців, безробітного, зареєстрованого та такого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
- 02.08.2012 року вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю один рік;
-11.12.2012 року вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області за ч. 1 ст. 186 К К України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень;
-02.04.2014 року вироком Компаніївського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, звільнений від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, встановлено іспитовий строк тривалістю три роки;
-07.11.2014 року вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк один рік;
-27.04.2015 року вироком Маловисківського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки та штрафу у розмірі 510 гривень;
-03.08.2020 року вироком Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, звільнений від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, встановлено іспитовий строк тривалістю два роки,
обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії на 60 днів, з 15 години 30 хвилин 06 листопада 2020 року по 15 годину 30 хвилин 04 січня 2021 року, визначено заставу в сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 гривень.
Органом досудового розслідування ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Обставини вчинення кримінального правопорушення як їх наразі встановлено органом досудового розслідування, наступні.
ОСОБА_8 , 06 листопада 2020 року, в приміщенні магазину «АТБ» ТОВ «АТБ-Маркет» по вул. Маланюка, 1 у м. Кропивницький, умисно, з метою викрадення, взяв з полиці стелажу дві пляшки бренді ТМ «Шабо», вартістю за одну одиницю 177 гривень 70 копійок, сховавши під куртку, у яку був одягнений.
Після чого, ОСОБА_8 , маючи умисел на таємне викрадення вказаного майна, пройшов повз касову зону магазину, не пред'явивши та не оплативши товар.
Вказані дії ОСОБА_8 було викрито охоронцем магазину, який намагався наздогнати ОСОБА_8 , проте останній, незважаючи на те, що його дії викриті, продовжив втікати від охоронця.
Злочинними діями ОСОБА_8 спричинено майнової шкоди у розмірі 355 гривень 44 копійки.
Ухвалою слідчого судді постановлено задовольнити частково клопотання старшого слідчого СВ Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 та обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії на 60 днів, із визначенням застави.
Своє рішення слідчий суддя районного суду вмотивував наступним.
Слідчим у клопотанні та прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що може перешкодити належному виконанню підозрюваною своїх процесуальних обов'язків, або може створити загрозу для виконання завдань кримінального судочинства.
Слідчий суддя прийшов до переконання про можливість підозрюваного переховуватися від досудового розслідування, суду, вчинити нове кримінальне правопорушення.
Крім того, враховано слідчим суддею й обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Зокрема враховано: підозру пред'явлено у вчиненні тяжкого, умисного корисливого злочину, ОСОБА_8 раніше судимий.
З урахуванням всіх обставин, слідчий суддя прийшов до висновку про те, що належна процесуальна поведінка підозрюваного та забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків можливе за умови застосування щодо нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою.
Із судовим рішенням слідчого судді не погоджується та оскаржує його в апеляційному порядку адвокат підозрюваного - ОСОБА_7 , яка просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати стосовно підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Свої вимоги мотивує наступними доводами.
Слідчим суддею не перевірено належно обґрунтованості підозри.
Вважає також недостатньо дослідженими всі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, необґрунтованими ризики можливості підозрюваного переховування від досудового розслідування, вчинення нового кримінального правопорушення.
Не доведеним доказами є ризик незаконного впливу на свідків, інших учасників кримінального провадження.
Залишено поза увагою, що ОСОБА_8 визнав свою вину, розкаявся та активно сприяє досудовому розслідуванню.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку адвоката, яка підтримала апеляційну скаргу, просила обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, думку прокурора, який заперечив задоволення апеляційної скарги адвоката, просив залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали клопотання та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Крім того, колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.
Встановлено, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.
При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.
У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід - необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».
Підозра ОСОБА_8 підтверджується наявними зібраними в ході досудового розслідування доказами: заява про кримінальне правопорушення, протоколи огляду місця події від 06.11.2020 року, протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_10 від 06.11.2020 року, протоколи допиту свідків ОСОБА_11 від 06.11.2020 року, ОСОБА_12 від 06.11.2020 року, протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.11.2020 року, протокол допиту представника потерпілого ОСОБА_13 від 06.11.2020 року, протокол допиту підозрюваного /не заперечує наразі своєї причетності до вчинення кримінального правопорушення/.
Кримінальне правопорушення відноситься до категорії умисних тяжких, корисливих, санкція його передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.
Також, відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються й наступні обставини.
Підозрюваний ОСОБА_8 безробітний, неодружений, без утриманців, тобто, не має міцних соціальних зв'язків.
Підозрюваний неодноразово судимий у минулому, зокрема, за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності, в тому числі - аналогічного; судимості не зняті й не погашені, мало місце вчинення нових кримінальних правопорушень під час іспитового строку за попередніми вироками.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_8 пред'явлено підозру у вчиненні кримінального правопорушення під час іспитового строку.
Наведене свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_8 соціально не адаптований, схильний до протиправної, асоціальної поведінки, схильний до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, що значно підвищує ступінь його суспільної небезпечності.
Тож, враховуючи зазначене вище у сукупності, можливо стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити нове (аналогічне) кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб.
З огляду на означене, колегія суддів прийшла до висновку, що слідчий суддя місцевого суду правильно оцінив наявні ризики та обґрунтовано задовольнив клопотання органу досудового розслідування, обравши стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, також запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а у такому випадку не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.
Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У конкретному випадку, обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою обумовлено процесуальною необхідністю та є доцільним у межах даного кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та безпідставність судового рішення про необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - спростовуються наведеним вище.
Відтак, беручи до уваги зазначене, виходячи з положень ст. 177-178 КПК України, ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість постановленого слідчим суддею судового рішення, тому залишає оскаржувану ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 376, 405, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 07 листопада 2020 року, якою стосовно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії на 60 днів, з 15 години 30 хвилин 06 листопада 2020 року по 15 годину 30 хвилин 04 січня 2021 року, визначено заставу в сумі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 42 040 гривень, - залишити без змін.
Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4