Іменем України
21 грудня 2020 року м. Кропивницький
справа № 396/790/20
провадження № 22-ц/4809/1639/20
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), Чельник О. І., Черненка В. В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2020 року у складі головуючого судді Гарбуз О. А.
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.
У червні 2020 рокуАкціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути заборгованість за кредитним договором б/н від 23.05.2016 в сумі 17 186,74 грн станом на 28.04.2020.
Позовні вимоги мотивовано тим, що з метою отримання банківських послуг відповідач підписав Заяву б/н від 23.05.2016, на підставі якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з “Умовами та правилами надання банківських послуг”, та “Тарифами Банку”, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві, та те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, який в будь-який момент може змінити кредитний ліміт. Відповідно умов договору сторони визначили відповідальність за порушення строків сплати платежів.
У зв'язку з порушеннями кредитних зобов'язань за відповідачем станом на 28.04.2020 рахується заборгованість за кредитом в розмірі 17186,74 грн, яку банк просив стягнути.
Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2020 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 23.05.2016 в розмірі 12391,11 грн, що складається з: - 11 096,50 грн. - заборгованість за тілом кредита; - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); - 794,61 грн. - штраф (процентна складова), а також судові витрати у розмірі 1515,48 грн, всього - 13906,59 грн.
В частині позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит, згідно ст. 625 в розмірі 4795,63 грн відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд виходив з того, що відповідач порушив вимоги ст.ст. 526, 530 ЦК України і не виконав належним чином умов кредитного договору. Вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за кредитом є частково обґрунтованими, позов підлягає частковому задоволенню, зокрема в розмірі 12391,11 грн, з яких: 11096,50 грн - заборгованість за тілом кредита, а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та надання банківських послуг, 500.00 грн - штраф (фіксована частина), 794,61 грн - штраф (процентна складова), в сумі 1294,61 грн. В частині позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит, згідно ст.625, в розмірі 4795,63 грн слід відмовити за необґрунтованістю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
АТ КБ “ПриватБанк” подало апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення в частині відмовлених позовних вимог, та ухвалення в цій частині нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, в іншій частині рішення залишити без змін.
Зазначило, що суд неповно з'ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
Звертає увагу, що з моменту підписання відповідачем заяви між сторонами укладений договір в порядку ч. 1 ст. 634 ЦК шляхом приєднання клієнта до запропонованого банком договору.
В анкеті-заяві відповідач особистим підписом засвідчив, що згоден, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає договір про надання банківських послуг, зобов'язався виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг та самостійно знайомитися з їх змінами на сайті ПриватБанку www.privatbank.ua”.
Відсутність підпису боржника на відповідних тарифах, умовах та правилах не свідчить про неукладеність договору, позаяк суть договору приєднання полягає в тому, що його умови визначаються однією стороною одноособово та викладаються у певних формулярах або інших стандартах, інша сторона може лише приєднатися до таких умов, висловивши певним чином згоду на них.
Встановлюючи та змінюючи кредитний ліміт, Банк керується п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг, де зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Відповідач після отримання картки за умовами укладеного з Банком договору здійснив дії щодо проведення її активації, користувався карткою, а також отримував кредитні кошти з власної ініціативи. Активація ним картки та користування картковим рахунком свідчать про укладення сторонами кредитного договору.
Вказані обставини підтверджуються, зокрема, наявними в матеріалах справи розрахунком заборгованості, випискою по рахункам відповідача, довідками банку про видані кредитні картки, довідкою про зміну умов кредитування.
Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженим наказом Мін'юсту від 12.04.12 р. № 578/5 (далі - Перелік № 578/5).
У виписці по руху коштів чітко прослідковується, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, а також факти використання відповідачем грошей, отримання ним коштів через банкомата, а отже й отримання кредитної картки, оскільки проведення вказаних операцій є неможливим без наявності картки. Із виписки вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, а також частково погашав заборгованість за договором.
Отже, відповідач при укладенні кредитного договору був належним чином ознайомлений з його умовами, акцептував пропозицію Банку, отримав кредитну картку, звертався за її перевипуском, користувався кредитними коштами, а також визнав укладення кредитного договору та погодився з його умовами, вчинивши дії, спрямовані на виконання укладеного договору.
Відповідач користувався кредитними коштами, а тому зобов'язаний повернути суму отриманих кредитних коштів та сплатити проценти за користування ними.
Також вказує, що в редакції Умов та Правил, що почала діяти з 01.03.2019 (розміщеній на сайті ПриватБанку за посиланням www.Drivatbank.ua/terms), згідно до п. 2.1.1.2.12. сторони дійшли згоди, що в разі порушення Клієнтом зобо'вязань з погашення заборгованості, починаючи з 181-го дня з моменту порушення зобов'язань Клієнта з погашення кредиту, Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86.4% - для картки "Універсальна"; 84,0% - для картки "Універсальна голд".
Відмовляючи у стягненні заборгованості за відсотками згідно ст. 625 ЦК України та неустойці, суд не врахував, що саме на відповідачеві лежить обов'язок регулярно знайомитися зі змінами Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів, про що відповідач засвідчив власним підписом в Заяві, у випадку незгоди відповідач зобов'язаний звернутися з письмовою заявою до банку про розірвання договору.
Відповідач продовжував протягом тривалого часу користуватися кредитною карткою та частково погашав заборгованість, тобто прийняв і погодився зі зміненими умовами кредитного договору.
Банк стверджує, що сторонами погоджено збільшений розмір процентів за ст. 625 ЦК України у договорі, а також зазначено строк, з якого виконання зобов'язання вважається простроченим. Так само умовами договору передбачено сплату неустойки в разі порушення зобов'язань за договором.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Позиція апеляційного суду.
Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК).
Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК).
У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 274 ЦПК України (ч.ч.1-2 ст. 274 ЦПК).
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення скасуванню із залишенням позовної заяви без розгляду з таких підстав.
Згідно норм статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Частинами 1 та 2 статті 175 ЦПК України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК заява повертається у випадках, коли, заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано .
Наявна у матералах справи позовна заява АТ КБ «Приватбанк» не підписана (а.с.5).
Проте, суд першої інстанції ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 16.06.2020 відкрив провадження у справі та призначив до судового розгляду справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.86).
Ухвалою Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 05.08.2020 здійснено перехід від розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с. 102).
Пунктом 8 частини 1 статті 257 ЦПК передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.
Стаття 374 ЦПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Згідно ч. 1 ст. 377 ЦПК судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Колегія судів вважає, що рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2020 року підлягає скасуванню повністю із залишенням без розгляду позову АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором б/н від 23.05.2016 у розмірі 17 186,74 грн станом на 28.04.2020, з тієї підстави, що позовна заява не підписана особою, яка її подала, тобто подана без дотримання вимог ст. 174 ЦПК України, що перешкоджає розгляду спору по суті позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 175, 257, 367, 368, 371, 374, 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.
Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 15 вересня 2020 року скасувати.
Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості залишити без розгляду.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді С. М. Єгорова
О. І. Чельник
В. В. Черненко