Справа № 345/3252/20
Провадження № 22-ц/4808/1416/20
Головуючий у 1 інстанції Онушканич В. В.
Суддя-доповідач Мелінишин Г.П.
21 грудня 2020 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючої (суддя-доповідач) Мелінишин Г.П.
суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,
за участю секретаря Маслей А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду, ухвалене 19 жовтня 2020 року в складі судді Онушканича В.В. в м. Калуші Івано-Франківської області, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки,
У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки.
В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що рішенням Калуського міськрайонного суду від 25 травня 2018 року з відповідача на її користь на утримання дочки ОСОБА_3 було стягнуто аліменти у розмірі ј частини заробітку щомісячно. У зв'язку з досягненням ІНФОРМАЦІЯ_1 дочкою повноліття стягнення аліментів було припинено. На даний час вона навчається на другому курсі факультету туризму ДВНЗ «Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника» на денній платній формі навчання. Позивачка самостійно здійснює оплату за навчання та утримує ще й неповнолітню дочку від другого шлюбу. Разом з тим її матеріальне становище суттєво погіршилось в зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до трьох років. Натомість відповідач має постійне місце роботи - працює на ТОВ «Нафтогазхімсервіс» слюсарем та отримує заробітну плату в розмірі понад 10 000,00 грн. Посилаючись на можливість нести витрати на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, просила стягнути з нього аліменти в розмірі ј частини всіх видів доходів.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 19 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь повнолітньої дочки ОСОБА_4 аліменти у розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку щомісячно на час її навчання, шляхом їх виплати в інтересах дочки на ім'я стягувача ОСОБА_1 . Стягнення аліментів розпочато з 15 вересня 2020 року і вирішено проводити до 01 липня 2023 року на час навчання ОСОБА_4 у ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», але не більше як до досягнення нею 23-річного віку. Також стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 667,00 грн витрат за надання правничої допомоги.
Ухвалюючи рішення, суд виходив з того, що будучи молодою і здоровою особою донька сторін ОСОБА_3 зобов'язана на власний розсуд піклуватись про своє утримання та матеріальне забезпечення. Тому вважав вимоги позивача про стягнення з батька на її користь ј частини всіх видів заробітку завищеними, а можливість сплати ним аліментів у заявленому розмірі недоведеною належними доказами.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просить рішення в частині відмови в задоволенні позову скасувати та ухвалити нове, яким її позов задовольнити в повному обсязі.
Вказує, що рішенням Калуського міськрайонного суду від від 25 травня 2018 року підтверджений той факт, що відповідач працює слюсарем з ВВПтаА на ТОВ «Нафтогазхім сервіс». До досягнення дочкою повноліття аліменти ним сплачувались в розмірі ј частини всіх видів заробітку, заборгованість по сплаті відсутня, що свідчить про можливість сплачувати і надалі такі кошти. При поданні позову вона врахувала, що ОСОБА_2 є здоровим, працездатним, офіційно працевлаштованим, інших утриманців, крім спільної дочки, не має. Цих обставин він не заперечував, з огляду на що спір фактично відсутній.
Посилання суду на те, що дочка повинна на власний розсуд піклуватись про своє утримання та матеріальне забезпечення суперечить нормі статті 199 СК України щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатись. Більше того дочка навчається на денній платній формі навчання, що, на її думку, виключає можливість самостійно утримувати себе та отримувати дохід.
Частково задовольнивши позов, суд тим самим переклав обов'язок з утримання дочки лише на неї. Також не врахував, що оплата навчання за рік становить 17 300 грн, як і інші витрати, в тому числі на дорогу з м. Калуша до місця навчання. Крім того, дочка проживає з нею та повністю перебуває на її утриманні. Не взято судом до уваги і наявність на її утриманні іншої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Правом на подання відзиву відповідач не скористався.
В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 доводи апеляційної скарги заперечив, посилаючись на законність та обґрунтованість ухваленого судом рішення.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі. З огляду на що, враховуючи положення статті 372 ЦПК України, перешкод розглядові справи не встановлено.
Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду не відповідає вказаним вимогам з огляду на таке.
Встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, в якому ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 . Рішенням Калуського міськрайонного суду від 15 червня 2015 року шлюб між ними розірвано. Рішенням цього ж суду від 04 жовтня 2017 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 стягнуто аліменти на утримання дочки в розмірі 900,00 грн щомісячно. Рішенням суду від 25 травня 2018 року задоволено позов ОСОБА_7 та змінено розмір аліментів. Вирішено стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки у розмірі ј частини заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і проводити до досягнення дочкою повноліття (а.с.4-5,8).
Матеріалами справи підтверджується, що доньці сторін ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 виповнилося вісімнадцять років. Як вбачається з довідки Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника від 15 вересня 2020 року вона навчається на другому курсі освітнього рівня «бакалавр» спеціальності «Готельно-ресторанна справа» Факультету туризму ДВНЗ ІV рівня акредитації на денній платній формі навчання (а.с. 22).
Зі змісту довідки про склад сім'ї виконкому Калуської міської ради від 07 вересня 2020 року видно, що позивач проживає в АДРЕСА_1 . До складу її сім'ї входять доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7).
Відповідно до договору про надання освітніх послуг, укладеного між ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», ОСОБА_1 та ОСОБА_4 термін навчання становить чотири роки за ступенем вищої освіти «бакалавр» з 01 вересня 2019 року по 01 липня 2023 року. Згідно пункту 16 договору вартість освітньої послуги за перший рік навчання становить 17 300,00 грн. За другий, третій та четвертий рік навчання - не менше ніж за попередній рік та має право змінюватись. Без урахування інфляції за час дії договору розмір плати за весь строк навчання складає 69 200,00 грн (а.с. 6).
З матеріалів справи та пояснень відповідача у судовому засідання апеляційного суду встановлено, що він дійсно проживає окремо від дочки, працює слюсарем КВПтаА ТОВ «Карпатнафтохім», його середньомісячна заробітна плата становить 12 000,00 - 13 000,00 грн, інших утриманців не має.
За змістом статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (стаття 200 СК України).
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу ( батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
Місцевий суд врахував вимоги вищевказаних норм матеріального права та обставини справи, а тому дійшов вірного висновку, що повнолітня ОСОБА_10 , яка є дочкою сторін у справі, продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги. Батько не позбавлений можливості надавати таку матеріальну допомогу, відповідно зобов'язаний утримувати її до досягнення двадцяти трьох років.
Однак при визначенні розміру аліментів суд не в повній мірі взяв до уваги рівність обох батьків щодо надання такого утримання.
Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 посилалась на те, що до досягнення дочкою повноліття аліменти на її утримання стягувались в розмірі ј частини всіх видів заробітку відповідача, який офіційно працевлаштований та отримує стабільну заробітню плату. При цьому відсутня заборгованість з їх сплати, що свідчить про можливість батька надавати відповідне забезпечення доньці також і в період її навчання у вузі.
Дочка сторін навчається на денній формі навчання, у зв'язку з чим не має можливості офіційно працевлаштуватись, не отримує стипендію та за умовами договору зобов'язана сплачувати кошти за надання освітніх послуг.
Вказані обставини відповідачем не спростовані ні в суді першої, ні апеляційної інстанції. Навпаки останній в апеляційному суді підтвердив, що з часу ухвалення Калуським міськрайонним судом у 2018 році рішення про стягнення з нього аліменітв в розмірі ј частини заробітку він місце роботи не змінив, продовжує працювати в ТОВ «Карпатнафтохім», де отримує стабільну заробітну плату.
Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги ОСОБА_2 вважав, що стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини його доходів є необґрунтованим та занадто великим. Пояснив, що дочка має підробіток, оскільки працює офіціанткою. Проте належними та допустимими доказами ця обставина не підтверджена, відповідно доводи позивача ним не спростовано.
Встановлено, що відповідач є працездатним, має постійне місце роботи, сталий заробіток, також не має інших утриманців, що підтверджено ним в судовому засіданні апеляційного суду. Натомість на утриманні позивачки, окрім доньки ОСОБА_3 також знаходиться дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Враховуючи вищенаведені обставини, обов'язок обох батьків утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, наявність стабільного заробітку відповідача та можливість надання такого утримання, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення суду в частині розміру аліментів слід змінити, збільшивши їх розмір з 1/6 до 1/4 частини всіх видів заробітку відповідача.
Вказаний розмір не можна вважати завищеним, оскільки враховуючи вік та потреби дитини, що навчається у вузі на платній основі, є помірною сумою. Такий розмір, враховуючи принцип рівності батьків в утриманні дитини, відповідає встановленим обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України. А також узгоджується з вартісною величиною достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості тощо.
Як передбачено положеннями частин 1, 6, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно підпунктів «б» та «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення та у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
За таких обставин, оскільки суд прийшов висновку про задоволення позову з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню підтверджені витрати за надання правничої допомоги в розмірі 1 000,00 грн.
Крім того, постановляючи рішення на користь позивача, яка звільнена від сплати судового збору, суд не врахував вимог закону щодо стягнення судового збору з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат. Відтак суд не вирішував питання про стягнення судових витрат, понесених в зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції.
ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі пункту 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Тому за правилами статті 141 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь держави належить стягнути 840,80 судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та 1 261,20 грн - в суді апеляційної інстанції.
Враховуючи положення частини шостої статті 19 ЦПК та ціну позову, вказана справа є малозначною в силу вимог закону.
За приписами пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах.
Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 19 жовтня 2020 року в частині визначення розміру аліментів змінити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно на користь повнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Змінити розподіл судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) 1 000,00 грн судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь держави 840,80 судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та 1 261,20 грн - в суді апеляційної інстанції.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуюча Г.П. Мелінишин
Судді: О.В. Пнівчук
О.О. Томин
Повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2020 року.