Провадження № 22-ц/803/9748/20 Справа № 175/5/20 Суддя у 1-й інстанції - Новік Л. М. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
16 грудня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів - Лаченкової О.В., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря - Солодової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення страхового відшкодування,-
У січні 2020 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 01.09.2019 року на автошляху Харків - Сімферополь на 325 км + 150 м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “DAF FT 95 XF” д.р.н. НОМЕР_1 з причепом “Beckum Bau” д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , цивільно-правова відповідальність якого застрахована в ПрАТ "СК "ВУСО" згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № АМ/8489043, який діяв на дату ДТП та транспортного засобу “Peugeot Expert”, д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , власник автомобіля ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.12.2019 року по справі № 489/5052/19 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави. 03.09.2019 року ОСОБА_4 , як представник ОСОБА_1 , звернувся до ПрАТ "СК "ВУСО" із повідомлення про ДТП, заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО на якому будуть проводитися ремонті роботи, направив запрошення на незалежну судову експертизу та надав весь необхідний пакет документів. 10.10.2019 року відповідач частково виконав своє зобов'язання та сплатив страхове відшкодування у розмірі 24293,69 грн., без узгодження такого розміру із ОСОБА_1 . Розмір страхового відшкодування відповідачем було виплачено на підставі Звіту № 398/0-19 від 05.10.2019 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 , яким було порушено пункти 1.3,5.1,5.5,8.1,8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, п. 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав". Представником ПрАТ "СК"ВУСО", який здійснював особистий огляд пошкодженого транспортного засобу “Peugeot Expert”, д.р.н. НОМЕР_3 був ОСОБА_6 (аварійний комісар), який на момент проведення огляду не мав діючого свідоцтва. Позивачем було замовлено проведення незалежної експертизи та згідно висновку судового експерта Дроздова Ю.В. № 3809/19/19 від 23.09.2019р. вартість матеріального збитку (тобто вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля) завданого власнику автомобіля “Peugeot Expert”, д.р.н. НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження складає 35566,43 грн. Висновок № 3809/19/19 від 23.09.2019р. складено у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Крім того, експертний висновок № 3809/19/19 від 23.09.2019 року містить зазначення, що він підготовлений для подання до суду або страхової компанії згідно з вимогами діючого законодавства України, та підтвердження власного підпису експерта про попередження про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 384 КК України. На підтвердження ремонту автомобіля Позивачем було надано акт № 21 від 16.10.2019 року прийому-передачі виконаних робіт та банківських чек про оплату ремонтних робіт.
Оскільки відповідач недоплатив позивачу страхове відшкодування в розмірі 11272,74 грн., останній просив суд стягнути на його користь вказану суму, яка розраховується наступним чином: 35566,43 грн. - 24293,69 грн., де 35566,43 грн. - вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу відповідно до експертизи; 24293,69 грн. - фактично сплачене страхове відшкодування відповідачем. Також, Позивач просив стягнути з Відповідача витрати на оплату послуг експерта авто товарознавця в розмірі 1500,00 грн.
Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2020року позовні вимоги задоволені. Стягнуто з ПрАТ «СК«ВУСО» на користь ОСОБА_1 суму недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 11272 грн. 74 коп. та витрати на оплату послуг експерта автотоварознавця в розмірі 1500,00 грн., а всього 12772 грн. 74 коп. Вирішено питання щодо судових витрат.
В своїй апеляційній скарзі ПрАТ «СК«ВУСО» посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
ОСОБА_1 відповідно до ст. 360 ЦПК України подала відзив, в якому просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на незаконність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - залишити без змін, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.09.2019 року автошляху Харків - Сімферополь, на 325 км + 150 м сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “DAF FT 95 XF” д.р.н. НОМЕР_1 з причепом “Beckum Bau” д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , цивільно правова відповідальність якого застрахована в ПРАТ "СК "ВУСО" згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № АМ/8489043, який діяв на дату ДТП та транспортного засобу “Peugeot Expert”, д.р.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 , власник автомобіля ОСОБА_1 .
Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12.12.2019 року по справі № 489/5052/19 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача “Peugeot Expert”, д.р.н. НОМЕР_3 , чим завдані матеріальні збитки.
03.09.2019 року ОСОБА_4 , як представник ОСОБА_1 звернувся до ПрАТ "СК "ВУСО" із повідомлення про ДТП, заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО, на якому будуть проводитися ремонті роботи, направив запрошення на незалежну судову експертизу та надав весь необхідний пакет документів.
10.10.2019 року Страховик - ПрАТ "СК "ВУСО" на підставі Звіту № 398/0-19 від 05.10.2019 року, складеного суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 сплатив позивачеві страхове відшкодування у розмірі 24293,69 грн.
Представником ПрАТ "СК"ВУСО", який здійснював особистий огляд пошкодженого транспортного засобу “PeugeotExpert”, д.р.н. НОМЕР_3 , був ОСОБА_6 (аварійний комісар), що підтверджується актом технічного огляду колісного транспортного засобу від 19.09.2019 року та інформаційною довідкою щодо огляду пошкодженого транспортного засобу.
Встановлено, що оцінювач ОСОБА_5 особисто не оглядав пошкоджений транспортний засіб, а складав звіт на підставі фотографій, що є порушенням п.п. 1.3, 5.1, 5.5, 8.1, 8.5 Методики, п. 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав".
Оскільки оцінювач ОСОБА_5 не був присутнім особисто під час огляду пошкодженого ТЗ, а робив оцінку по наданим представником страхової компанії фотокарткам, то він не міг об'єктивно визначати ступінь пошкодження деталей, в результаті чого суд дійшов висновку, що останнім не було враховано всі запасні частини та занижено вартість ремонтних робіт та вартість лакофарбового матеріалу.
Суд встановив, що позивач звернувся до судового експерта Дроздова Ю.В. для встановлення дійсного розміру спричиненої шкоди. ОСОБА_7 був особисто присутнім під час огляду КТЗ, його висновок № 3809/19/19 від 23.09.2019 р. складено у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, тому саме він є належним доказом вартості матеріального збитку спричиненого власнику автомобіля “Peugeot Expert”, д.р.н. НОМЕР_3 , тим більше п.34.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право потерпілого на самостійне залучення аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. Крім того, експертний висновок № 3809/19/19 від 23.09.2019 року містить зазначення, що він підготовлений для подання до суду або страхової компанії згідно з вимогами діючого законодавства України, та підтвердження власного підпису експерта про попередження про кримінальну відповідальність відповідно до ст. 384 КК України.
Згідно висновку № 3809/19/19 від 23.09.2019 р. вартість матеріального збитку (тобто вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу автомобіля) завданого власнику автомобіля “Peugeot Expert”, д.р.н. НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження складає 35566,43 грн. Судовий експерт ОСОБА_7 також зазначив, що передні ліві двері підлягають саме заміні, а не ремонту.
Оскільки, звіт оцінювача ОСОБА_5 № 398/0-19 від 05.10.2019 року, складено із порушеннями п.п. 1.3, 5.1, 5.5, 8.1, 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, п. 56 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", оцінювач особисто не оглядав пошкоджений транспортний засіб, а складав звіт на підставі фотографій, то суд не взяв його до уваги в якості належного доказу підтвердження розміру матеріальної шкоди.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що висновок експерта Дроздова Ю.В. є належним доказом вартості матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу “Peugeot Expert”, д.р.н. НОМЕР_3 .
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості та доведеності позовних вимог, а тому, враховуючи, що страхова виплата є недостатньою для повного відшкодування завданої позивачу шкоди, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою, а саме 11272,74 грн. (35566,43 грн. - 24293,69 грн., де 35566,43 грн. - вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу відповідно до експертизи; 24293,69 грн. - фактично сплачене страхове відшкодування відповідачем;).
Також, суд встановив, що позивачем були здійснені витрати на проведення оцінки з визначення розміру збитку, завданого йому як власнику пошкодженого транспортного засобу у розмірі 12500 грн., що підтверджується квитанцією про сплату послуг експерта. У зв'язку з цим, суд прийшов до висновку про стягнення із відповідача ПрАТ «СК «ВУСО» вказаних витрат.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що звіт № 398/0-19 від 05.10.2019 року, складений суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_5 , є обгрунтованим, достовірним та допустимим доказом, який зроблений в порядку і строк, визначений Законом № 1961-ІV, відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Апелянт вважає, що звіт, наданий позивачкою № 3809/19/19 від 23.09.2019 р., проведений за її власною ініціативою є необгрунтованим, завищеним та має перевищення витрат у розрахунку розміру відновленого ремонту.
Однак, колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України учасника справи має подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Окрім того, пунктом 34.4 ст. 34 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", передбачено право потерпілого залучати експерта для визначення розміру заподіяного матеріального збитку, незалежно від того, чи направив страховик свого представника для пошкодженого транспортного засобу.
Як було вірно встановлено судом, експерт ОСОБА_7 є атестованим експертом України, включений до реєстру експертів, має вищу технічну освіту, кваліфікацію судового експерта з правом проведення - товарознавчих експертиз за спеціальністю: 12.2 «Визначення вартості колісних, транспортних засобів, розміру збитку заподіяного власникові - транспортного засобу» (свідоцтво № 544 від 30.05.2014 року, видане на підставі рішення Центральної експертно- кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України, на момент надання висновку було дійсне (до 15 грудня 2020 року).
Крім того, експерт ОСОБА_7 особисто був присутнім під час огляду пошкодженого транспортного засобу “Peugeot Expert”, д.р.н. НОМЕР_4 та робив відповідні заміри та за результатами огляду складав висновок.
Відповідно до ч. 5 ст 106 ЦПК України: у висновку експерта ОСОБА_7 зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
В матеріалах справи є два різні висновки щодо визначення розміру- заподіяного матеріального збитку, а саме звіт оцінювача ОСОБА_8 та висновок експерта Дроздова Ю.В. № 3809/19/19 від 23.09.2019 року.
Та обставина, що страховик своєчасно направив свого представника (аварійного комісара ОСОБА_6 , дія свідоцтва якого закінчилася на момент огляду) не може бути належним доказом вартості матеріального збитку з урахуванням численних порушень, допущених оцінювачем ОСОБА_5 при складанні звіту, а саме: з порушеннями вимог п.п.1.3, 5.1, 5.5, 8.1, 8.5 Методики, пунктів 50, 51 Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав", а саме огляд пошкодженого транспортного засобу оцінювачем, який безпосередньо складав Звіт на замовлення страховика взагалі не здійснювався, не було враховано всі пошкодження, занижено вартість запасних частин на ремонтних робіт, не було укладено договір на проведення оцінки із власником майна.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно врахував висновок експерта Дроздова Ю.В. як належний доказ вартості матеріального збитку, спричиненого власнику колісного транспортного засобу “Peugeot Expert”, д.р.н. НОМЕР_3 .
Необгрунтованими є доводи апелянта про те, що експертом ОСОБА_7 у своєму звіті безпідставно зазначено ремонт дверей автомобіля, що призвело до збільшення вартості відновлених робіт.
Механізм визначення і фіксації пошкоджень КТЗ, алгоритм визначення обсягу робіт з відновлення пошкодженого КТЗ, порядку та особливостей розрахунку вартості відновлювального ремонту і матеріального збитку встановлюється з урахуванням Методики визначення обсягу ремонтних дій необхідних при встановлені розміру матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, дата державної реєстрації в реєстрі методик проведення судових експертиз 12.09.2014 року (далі - Методика).
Вказана Методика визначає, в яких випадках необхідна заміна деталі, а в яких лише ремонт.
В протоколі огляду судового експерта ОСОБА_7 зазначено про деформування передніх лівих дверей із утворенням вм'ятин та розривом металу.
В протоколі огляду, складеного представником страхової компанії ОСОБА_6 (аварійний комісар), який особисто оглядав пошкоджений ТЗ також зазначено, що двері передні ліві деформовані в нижній частині з розривом металу і пошкодженням каркасу.
Відповідно до п. 16.4.9 Методики підлягають заміні кузовні складники виконані у вигляді панелей за наявності: розриву або пробою металу, окрім КТЗ з коефіцієнтом Ез - 0.7.
Згідно висновку судового експерта Дроздова Ю.В. коефіцієнт зносу пошкодженого КТЗ складає 0,5579, а згідно звіту оцінювача ОСОБА_5 коефіцієнт зносу пошкодженого КТЗ складає 0,56.
Таким чином, згідно до п. 16.4.9 Методики передні ліві двері підлягають саме заміні, а не ремонту, про що вірно зазначив у своєму висновку судовий експерт ОСОБА_7 .
Крім того, безпідставними є твердження апелянта щодо відсутності доказів документально підтверджених витрат позивача, оскільки такі доводи спростовуються доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: актом № 21 від 16.10.2019 року прийому-передачі виконаних робіт щодо ремонту автомобіля позивача “Peugeot Expert”, д.р.н. НОМЕР_3 , а також банківським чеком від 27.02.2020 року, який підтверджує оплату ремонту в розмірі 13050,00 грн. (а.с. 84-85).
А тому, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги, матеріали справи та зміст оскаржуваного судового рішення, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які передбачені нормами ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Приведені в апеляційній скарзі доводи апелянтом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення апелянтом норм процесуального закону.
Відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена.
Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.В. Лаченкова
М.Ю. Петешенкова