печерський районний суд міста києва
Справа № 757/53258/20-к
09 грудня 2020 року
слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
представника власника майна: не з'явився,
слідчого: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-М», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року за клопотанням Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 12020000000000513 від 27.05.2020 року, -
Адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-М», звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року за клопотанням Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 12020000000000513 від 27.05.2020 року, на сільськогосподарську продукцію, а саме: соя суха 876 480 кг, фураж сої 49 420 кг, соняшник разом з фуражем 316 720 кг, що належить на праві власності ТОВ «Дружба-М».
В обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначає, що між ТОВ «Дружба-М» та ТОВ «МРК «Дружба-М», на майно якого було накладено арешт згідно ухвали слідчого судді Печерського районного м. Києва від 18.11.2020 року, було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 02.11.2020 року № 02/11. Проте, останнім не було сплачено за продукцію, а в подальшому між ТОВ «Дружба-М» та ТОВ «МРК «Дружба-М» укладено додаткову угоду про повернення сільськогосподарської продукції. Відтак, власником арештованого майна є ТОВ «Дружба-М», яке не має жодного відношення до обставин, які є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні, є добросовісним власником арештованого майна. Накладений арешт перешкоджає господарській діяльності товариства, призводить до матеріальних збитків, а також псування майна та створює передумови для його подальшої втрати. Крім того, жодній посадовій особі ТОВ «Дружба-М» про підозру не повідомлено; дані про те, що арештоване майно отримане незаконним шляхом, тобто може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, відсутні, що обумовлює скасування арешту майна.
В судове засідання особа, яка подала клопотання, адвокат ОСОБА_3 не з'явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, в якій вимоги клопотання підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про день, час, місце розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.
Відповідно до ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті доводів та вимог клопотання за відсутності в судовому засіданні учасників провадження, на підставі наявних матеріалів.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, під час розгляду клопотання фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.05.2020 року за № 12020000000000513 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 197-1 КК України.
В рамках здійснення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року задоволено клопотання Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 та накладено арешт на вилучені в ході обшуку в будівлях та спорудах, розташованих за адресою: Київська обл., Поліський р-н, село Федорівка, вул. Лугова, де розташовано майно ТОВ «МРК «Дружба», а саме, сільськогосподарську продукцію: соя суха - 876 480 кг, фураж сої - 49 420 кг, соняшник (разом з фуражом) - 316 720 кг.
Згідно ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
При цьому, згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як визначено у ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
З ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року вбачається, що при накладенні арешту на сільськогосподарські культури слідчий суддя виходив з того, що вказане майно є предметом кримінального правопорушення та має значення речового доказу у кримінальному провадженні № 12020000000000513 від 27.05.2020 року.
Слідчим суддею встановлено, що 22.09.2020 року між ТОВ «Дружба-М» та ТОВ «МРК «Дружба», укладено додаткову угоду до договору купівлі-продажу № 02/11 від 02.11.2020 року, згідно умов якої припинено дію даного Договору та викладено п.п. 9.1 Розділу 9 у наступній редакції: «9.1. Цей договір діє до 23.11.2020 року».
23.11.2020 року між ТОВ «Дружба-М» та ТОВ «МРК «Дружба» укладено акт приймання-передачі (повернення) майна до договору № 02/11 купівлі-продажу, згідно п. 1.1. якого цим актом підтверджено факт повернення покупцем сої урожаю 2020 року у кількості 876,480 тонн, зернові відходи 49,42 тонн та соняшник урожаю 2020 року у кількості 72,58 тонн, зерновідходи соняшнику 244,14 тонн, відповідно до умов даного договору. Згідно п. 1.2 акту, майно передано згідно з умовами договору № 02/11 від 02.11.2020 року.
Враховуючи викладене, ТОВ «Дружба-М» є добросовісним власником арештованого майна.
Судовим розглядом встановлено, що повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні жодній службовій особі ТОВ «Дружба-М» не вручалося, ТОВ «Дружба-М» не є юридичною особою щодо якої здійснюється дане провадження, не є особою, яка несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням; дані про те, що майно є доходом від вчиненого кримінального правопорушення або отримане за рахунок доходів від вчиненого кримінального правопорушення відсутні.
Крім того, слідчий суддя також звертає увагу, що скільки ТОВ «МРК «Дружба» має статус третьої особи у кримінальному провадженні, то з клопотанням про накладення арешту, відповідно до ч. 2 ст. 64-2 КПК України, мав звернутись прокурор.
Статтями 7, 16 КПК України визначено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Відповідно до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права
Згідно ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що розгляд кримінального провадження здійснюється на засадах змагальності, а слідчий в судове засідання не з'явився та не надав доказів на спростування доводів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що позбавлення ТОВ «Дружба-М», як власника майна, можливості розпоряджатися та користуватися власністю є неспіврозмірним з завданням кримінального провадження, порушує право власності останнього та суперечить ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, у зв'язку з чим арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року, підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 107, 170, 174, 307, 309, 532 Кримінального процесуального кодексу України, -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Дружба-М», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року за клопотанням Старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 12020000000000513 від 27.05.2020 року, - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 18.11.2020 року у справі № 757/49467/20-к, на сільськогосподарську продукцію, а саме: соя суха 876 480 кг, фураж сої 49 420 кг, соняшник разом з фуражем 316 720 кг.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1