КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА
Справа № 488/2345/17
Провадження № 2/488/89/20 р.
Іменем України
02.11.2020 року м. Миколаїв
Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючої по справі судді - Селіщевої Л.І.,
при секретарі судового засідання - Тузові Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, -
та
за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачки - ОСОБА_2 , в обґрунтування якого вказав, що 04.08.2001 р. між сторонами по даній справі був зареєстрований шлюб, в якому за спільні сумісні кошти подружжя був придбаний автомобіль «DAEWOO Nubira», 1998 року випуску з р/н НОМЕР_1 . Право власності на вказаний автомобіль зареєстровано за відповідачкою.
Позивач зазначив, що вказаний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя і просив провести його поділ, виділивши у власність кожного із сторін по Ѕ частині цього автомобілю, припинити право власності ОСОБА_2 на належну їй Ѕ частину автомобіля, та стягнути на її користь в якості компенсації з депозитного рахунку ТУ ДСА України в Миколаївській області грошові кошти у розмірі - 35 937,63 грн.
ОСОБА_2 звернулась із позовом до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, в обґрунтування якого вказала, що за час перебування у шлюбі, у сторін народилося двоє дітей - ОСОБА_3 , 2006 р.н. та ОСОБА_4 , 2009 р.н. У цьому шлюбі, за спільні сумісні кошти було набуто рухоме та нерухоме майно, зокрема, відремонтований та збільшений у розмірах житловий будинок АДРЕСА_1 , який належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 31.01.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Козленок С.І. за реєстр. № 376.
Також сторонами було придбано автомобіль «DAEWOO Nubira», 1998 року випуску з р/н НОМЕР_1 , та наступне рухоме майно:
-Меблева стінка, вартістю 2 000 грн.;
-Кутовий диван, вартістю 6 000 грн.;
-Диван, вартістю 3 000 грн.;
-Тумба під телевізор, вартістю 1 000 грн.;
-Телевізор «LG» з діагоналлю 42?, вартістю 5 821 грн.;
-Стіл-тумба, вартістю 1 000 грн.;
-Комод, вартістю 1 200 грн.;
-Шафа-купе, вартістю 3 000 грн.;
-Два ліжка, загальною вартістю 4 000 грн.;
-Комп'ютерний стіл, вартістю 1 000 грн.;
-Кондиціонер Whirlpool, вартістю 3 152 грн. та за його встановлення 850 грн.;
-Комп'ютер «LG», вартістю 7 000 грн.;
-Принтер «Kodak», вартістю 4 000 грн.;
-Прихожа меблева стінка, вартістю 1 500 грн.;
-Кухонна стінка, вартістю 3 000 грн.;
-Меблевий кухонний куточок, вартістю 3 000 грн.;
-Стіл кухонний, вартістю 1 500 грн.;
-Холодильник «Snaige» двокамерний, вартістю 7 000 грн.;
-Телевізор «LG», вартістю 2 000 грн.;
-Газова плита «Rainford», вартістю 1 499 грн.;
-Кухонна витяжка «WildWild», вартістю 777 грн.;
-Газова колонка, вартістю 2 000 грн.;
-Газовий котел «РОСС», вартістю 5 000 грн.;
-Пилосос «Samsung», вартістю 1 146 грн.;
-Мікрохвильова піч, вартістю 2 000 грн.;
-Пральна машина «LG», вартістю 5 000 грн.;
-Кухонний комбайн «Rainford», вартістю 449 грн.;
-Соковижималка «Rainford», вартістю 149 грн.;
-Тостер «Rainford», вартістю 89 грн.;
-Ванна, вартістю 2 000 грн.;
-Унітаз, вартістю 1 000 грн.;
-Вмивальник, вартістю 1 500 грн.;
-Люстри у кількості 4 шт., загальною вартістю 800 грн.;
-Килими у кількості 5 шт., загальною вартістю 3 000 грн.;
-Тюль у кількості 3 шт., загальною вартістю 2 000 грн.;
-Ламбрекени у кількості 2 шт., загальною вартістю 950 грн.;
-Фотоапарат «Nikon», вартістю 1 000 грн.;
-Відеокамера «Kodak», вартістю 2 500 грн.;
-Домашній кінотеатр, вартістю 2 000 грн.;
-Музичний центр «Sony», вартістю 800 грн.;
-Електропилка, вартістю 2 500 грн.;
-Електрична газонокосарка, вартістю 1 700 грн.;
-Дриль, вартістю 1 000 грн.;
-Електротурбинка, вартістю 1 000 грн.
Всього вартість придбаного сторонами майна склала - 96 382,86 грн.
Позивачка ОСОБА_2 у своєму позові також вказала, що житловий будинок АДРЕСА_1 , який був подарований її чоловіку - ОСОБА_1 у 2009 році, за час їхнього шлюбу, за їхні спільні сумісні кошти, був капітально відремонтований і перебудований, зокрема, були замінені вікна, двері, побудована прибудова, замінена покрівля будинку, замінена огорожа, встановлена тротуарна плитка тощо),і вартість проведених ними робіт становить не менше як 200 000 грн. Позивачка вказує, що відповідач вигнав її разом із дітьми з цього будинку, через що вони залишились без житла.
Крім цього, позивачка вказала, що відповідач ОСОБА_1 самовільно, без її відома, вивіз з будинку спільно набуте майно - електропилку, електричну газонокосарку, дриль, електротурбинку, фотоапарат, відеокамеру, домашній кінотеатр, музичний центр, пилосос, мікрохвильову піч, холодильник, 2 телевізори. Спільно набутий автомобіль «DAEWOO Nubira», 1998 року випуску з р/н НОМЕР_1 , відповідач також вивіз та переховує, його місцезнаходження позивачці невідомо.
Посилаючись на викладене, на неможливість в позасудовому порядку провести поділ набутого у шлюбі майна, та з урахуванням нової редакції позовних вимог, позивачка просила провести поділ майна подружжя наступним чином:
1)Визнати ј частину житлового будинку АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 , поділити це майно та визнати за нею та відповідачем право власності на 1/8 частину вказаного будинку за кожним;
2)Визнати спільною сумісною власністю подружжя автомобіль «DAEWOO Nubira», 1998 року випуску, зеленого кольору, з р/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , провести його поділ між подружжям з урахуванням положень ч.ч. 2,3 ст. 70 СК України, щодо відступлення від засад рівності часток подружжя та визнати за нею право власності на цей транспортний засіб;
3) Визнати спільною сумісною власністю рухоме майно:
- Меблеву стінку, вартістю 2 000 грн.;
- Кутовий диван, вартістю 6 000 грн.;
- Диван, вартістю 3 000 грн.;
- Тумбу під телевізор, вартістю 1 000 грн.;
- Телевізор «LG» з діагоналлю 42?, вартістю 5 821 грн.;
- Стіл-тумбу, вартістю 1 000 грн.;
- Комод, вартістю 1 200 грн.;
- Шафу-купе, вартістю 3 000 грн.;
- Два ліжка, загальною вартістю 4 000 грн.;
- Комп'ютерний стіл, вартістю 1 000 грн.;
- Кондиціонер Whirlpool, вартістю 3 152 грн. та витрати за його
встановлення 850 грн.;
- Комп'ютер «LG», вартістю 7 000 грн.;
- Принтер «Kodak», вартістю 4 000 грн.;
- Прихожу меблеву стінку, вартістю 1 500 грн.;
- Кухонну стінку, вартістю 3 000 грн.;
-Меблевий кухонний куточок, вартістю 3 000 грн.;
-Стіл кухонний, вартістю 1 500 грн.;
-Холодильник «Snaige» двокамерний, вартістю 7 000 грн.;
-Телевізор «LG», вартістю 2 000 грн.;
-Газову плиту «Rainford», вартістю 1 499 грн.;
-Кухонну витяжку «WildWild», вартістю 777 грн.;
-Газову колонку, вартістю 2 000 грн.;
-Газовий котел «РОСС», вартістю 5 000 грн.;
-Пилосос «Samsung», вартістю 1 146 грн.;
-Мікрохвильову піч, вартістю 2 000 грн.;
-Пральну машину «LG», вартістю 5 000 грн.;
-Кухонний комбайн «Rainford», вартістю 449 грн.;
-Соковижималку «Rainford», вартістю 149 грн.;
-Тостер «Rainford», вартістю 89 грн.;
-Ванну, вартістю 2 000 грн.;
-Унітаз, вартістю 1 000 грн.;
-Вмивальник, вартістю 1 500 грн.;
-Люстри у кількості 4 шт., загальною вартістю 800 грн.;
-Килими у кількості 5 шт., загальною вартістю 3 000 грн.;
-Тюль у кількості 3 шт., загальною вартістю 2 000 грн.;
-Ламбрекени у кількості 2 шт., загальною вартістю 950 грн.;
-Фотоапарат «Nikon», вартістю 1 000 грн.;
-Відеокамеру «Kodak», вартістю 2 500 грн.;
-Домашній кінотеатр, вартістю 2 000 грн.;
-Музичний центр «Sony», вартістю 800 грн.;
-Електропилку, вартістю 2 500 грн.;
-Електричну газонокосарку, вартістю 1 700 грн.;
-Дриль, вартістю 1 000 грн.;
-Електротурбинку, вартістю 1 000 грн.
4) поділити вказане рухоме майно між подружжям наступним чином:
- визнати за ОСОБА_2 право власності на: кутовий диван, стіл-тумбу, комод, шафу-купе, два ліжка, комп'ютерний стіл, кондиціонер, комп'ютер, принтер, кухонну стінку, меблевий кухонний куточок, стіл кухонний, кухонний комбайн, соковижималку,тостер та телевізор «LG» з діагоналлю 42?, а всього на загальну суму - 45 210 грн.;
- визнати за ОСОБА_1 право власності на: меблеву стінку, диван, тумбу під телевізор, прихожу меблеву стінку, холодильник, телевізор «LG», пилосос, мікрохвильову піч, фотоапарат, відеокамеру, домашній кінотеатр, музичний центр, електропилку, електричну газонокосарку, дриль, електротурбинку, газову колонку, газовий котел, ванну, унітаз, вмивальник, люстри у кількості 4 шт.; килими у кількості 5 шт., тюль у кількості 3 шт., ламбрекени у кількості 2 шт., а всього на загальну суму - 56 993,96 грн.;
5) визнати спільною сумісною власністю подружжя грошові кошти у розмірі 200 000 грн., провести поділ цих коштів та стягнути з ОСОБА_1 на її користь грошові кошти у сумі - 133 333 грн.;
6) стягнути з неї на користь ОСОБА_1 компенсацію у вигляді різниці вартості їх часток у спільному сумісному майні подружжя, у розмірі - 3 934,09 грн.;
7) покласти на ОСОБА_1 судові витрати по даній справі.
Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 23.10.2017 р. цивільна справа № 488/2345/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя була об'єднана із цивільною справою № 488/2504/17 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 .
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 підтримав позов свого довірителя, та заперечував проти задоволення позову ОСОБА_2 . Представник суду пояснив, що сторони за час перебування у шлюбі, за спільні сумісні кошти набули спірний транспортний засіб - «DAEWOO Nubira», 1998 року випуску, з р/н НОМЕР_1 , а також меблі, побутову техніку та інші речі побутового вжитку, перелік та вартість яких наведено у позові ОСОБА_2 та не оспорюється ОСОБА_1 . Представник позивача також пояснив, що ОСОБА_2 самовільно, без відома ОСОБА_1 , вивезла частину спільно набутого майна, а тому вважав доцільним поділити побутову техніку, меблі та інші предмети побутового вжитку між сторонами, залишивши кожному із них те, що фактично залишилось у їх користуванні. Стосовно спірного транспортного засобу представник ОСОБА_1 вказав, що останній за час шлюбу користувався автомобілем, має водійські права та досвід керування, а тому просить виділити його ОСОБА_1 , і стягнути з нього на користь ОСОБА_2 відповідну компенсацію. Стосовно ј частини житлового будинку АДРЕСА_1 , представник заперечував проти визнання її спільною сумісною власністю, оскільки вона була подарована його довірителю за нотаріально посвідченою угодою, і за час шлюбу це нерухоме майно не зазнало істотних збільшень вартості. Крім цього, представник заперечував проти вимог ОСОБА_2 щодо поділу грошових коштів, і з цього приводу пояснив, що наявні у сторін заощадження були повністю використані ними за час спільного проживання на потреби сім'ї, і на момент припинення шлюбу ніяких заощаджень грошових коштів не залишилося.
Позивач та відповідач за іншим позовом ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримала свій позов, заперечувала проти позову ОСОБА_1 , та пояснила, що спірний транспортний засіб доцільно залишити їй, оскільки після розлучення з нею залишилися проживати двоє неповнолітніх дітей, і для їх належного утримання та виховання необхідно мати автомобіль. Відсутність у неї посвідчення водія на даний час не перешкоджає їй отримати його в майбутньому, до того ж, вона має намір пройти відповідні курси та отримати посвідчення водія.
Щодо спірного нерухомого майна - ј частини житлового будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 пояснила, що хоча воно і було подароване її чоловікові, однак за час їх шлюбу, за їхні спільні сумісні кошти, у ньому були зроблені різні істотні покращення, внаслідок чого його вартість значно зросла. Зокрема, до часу їх проживання, будинок був непридатний до проживання, а ними було проведено у будинок газопостачання і водопостачання, сплачені борги та штрафи за електропостачання, які накопичилися у попередні роки. Також ними були замінені вікна і двері у будинку, прибудовано вбиральню, котельну, коридор, замінено і утеплено покрівлю будинку, утеплено фасад будинку, замінено огорожу та покладено тротуарну плитку на подвір'ї. Вартість робіт з покращення у будинку становила не менш як 200 000 грн. Крім цього, ОСОБА_2 пояснила, що через нестерпні умови проживання, які їй створив колишній чоловік, вона з дітьми була змушена виїхати з будинку. При цьому вона забрала з будинку 2 дитячих ліжка, кухонну стінку, кухонний куточок, комп'ютер, принтер, комп'ютерний стіл та шафу-купе, а усе інше майно було вивезене ОСОБА_1 і місцезнаходження цього майна невідомо. Щодо спірних грошових коштів вона пояснила, що у них в будинку зберігалося 2 000 доларів США та 55 000 грн., а 100 000 грн. зберігалось на рахунку в установі «УкрСиббанку».
Заслухавши пояснення учасників справи, свідків та дослідивши зібрані по справі докази, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Стаття 12 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судовим розглядом встановлено, що сторони по даній справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 04.08.2001 р. Від шлюбу вони мають двох спільних неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які після розлучення батьків залишились проживати разом із матір'ю.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в пунктах 22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», - поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК та ст. 372 ЦК. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. У разі якщо неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сімї (ч. 4 ст.65 СК України).
Виходячи із такого, критеріями, які дозволяють надати майну статус спільної сумісної власності, є:
1) час набуття такого майна;
2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття);
3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий статус спільної власності подружжя.
Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим критеріям.
Згідно з частиною першою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до частини першої статті 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Така правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18).
Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя, хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих речей враховується при присудженні іншого майна другому з подружжя. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Судом встановлено, що за час шлюбу сторонами за спільні сумісні кошти було придбано різне рухоме майно, зокрема, транспортний засіб марки «DAEWOO Nubira», 1998 року випуску, з р/н НОМЕР_1 , зеленого кольору з номером шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , а також меблі, побутова техніка та інші речі побутового вжитку, перелік яких зазначено у позовній заяві ОСОБА_2 . Даних обставин, перелік спірного майна та його вартість ОСОБА_1 не оспорюється.
Виходячи із такого та враховуючи положення ч. 1 ст. 82 ЦПК, суд вважає доведеним факт набуття за спільні сумісні кошти подружжя ОСОБА_5 спірного транспортного засобу та рухомого майна (побутової техніки, меблів та предметів домашнього вжитку), зазначеного у позовній заяві ОСОБА_2 , тому таке майно є спільним сумісним і підлягає поділу відповідно до положень ст. ст. 70-71 СК України.
Вартість спірного автомобіля, визначена ОСОБА_1 у розмірі - 71 875,26 грн., підтверджується наявним у справі звітом про оцінку колісного транспортного засобу (а.с. 17-19). Доказів, які б спростовували вказану вартість, відповідачкою ОСОБА_2 суду не надано.
При проведенні поділу спірного автомобіля суд враховує, що частки подружжя в силу ст. 70 СК України у праві власності на нього є рівними, тобто по Ѕ частині за кожним, незалежно від того, за ким із подружжя він зареєстрований. Судом встановлено, і таке визнано сторонами, що спірним автомобілем тривалий час користується позивач по даній справі - ОСОБА_1 , який має посвідчення водія відповідної категорії та досвід керування транспортним засобом. Натомість, ОСОБА_2 як встановлено судом, такого посвідчення наразі немає. За такого, суд вважає доцільним виділити його у власність ОСОБА_1 , стягнувши з нього на користь ОСОБА_2 компенсацію за належну їй Ѕ частину у спільному сумісному майні, у розмірі - 35 937,63 грн., які були заздалегідь внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок ТУ ДСА України за квитанцією № 26 від 04.07.2017 р.
Щодо поділу меблів, побутової техніки та інших речей побутового вжитку, перелік яких зазначено у позовній заяві ОСОБА_2 , то суд вважає можливим поділити їх так, як вона просить, оскільки ОСОБА_1 проти такого не заперечував.
Зокрема, у власність ОСОБА_2 суд вважає необхідним виділити:
-кутовий диван, вартістю - 6 000 грн.;
-стіл-тумбу, вартістю - 1 000 грн.;
-комод, вартістю 1 200 грн.;
-шафу-купе, вартістю 3 000 грн.;
-два ліжка, загальною вартістю 4 000 грн.;
-комп'ютерний стіл, вартістю 1 000 грн.;
-кондиціонер, вартістю 3 152 грн.;
-комп'ютер «LG», вартістю 7 000 грн.;
-принтер «Kodak», вартістю 4 000 грн.;
-кухонну стінку, вартістю 3 000 грн.;
-меблевий кухонний куточок, вартістю 3 000 грн.;
-стіл кухонний, вартістю 1 500 грн.;
-кухонний комбайн «Rainford», вартістю 449 грн.;
-соковижималку «Rainford», вартістю 149 грн.;
-тостер «Rainford», вартістю 89 грн.;
-телевізор «LG» з діагоналлю 42?, вартістю 5 821 грн.
Всього виділити ОСОБА_2 майна на загальну суму - 44 360 грн.
У власність ОСОБА_1 суд вважає можливим виділити наступне майно:
-меблеву стінку, вартістю - 2 000 грн.;
-диван, вартістю - 3 000 грн.;
-тумбу під телевізор, вартістю - 1 000 грн.;
-прихожу меблеву стінку, вартістю - 1 500 грн.;
-холодильник «Snaige» двокамерний, вартістю 7 000 грн.;
-телевізор «LG», вартістю 2 000 грн.;
-пилосос «Samsung», вартістю 1 146 грн.;
-мікрохвильову піч, вартістю 2 000 грн.;
-фотоапарат «Nikon», вартістю 1 000 грн.;
-відеокамеру «Kodak», вартістю 2 500 грн.;
-домашній кінотеатр, вартістю 2 000 грн.;
-музичний центр «Sony», вартістю 800 грн.;
-електропилку, вартістю 2 500 грн.;
-електричну газонокосарку, вартістю 1 700 грн.;
-дриль, вартістю 1 000 грн.;
-електротурбинку, вартістю 1 000 грн.
-газову колонку, вартістю - 2 000 грн.;
-газовий котел, вартістю - 5 000 грн.;
-ванну, вартістю - 2 000 грн.;
-унітаз, вартістю - 1 000 грн.;
-вмивальник, вартістю - 1 500 грн.;
-люстри у кількості 4 шт., загальною вартістю - 800 грн.;
-килими у кількості 5 шт., загальною вартістю - 3 000 грн.;
-тюль у кількості 3 шт., загальною вартістю 2 000 грн.;
-ламбрекени у кількості 2 шт., загальною вартістю - 950 грн.
Всього ОСОБА_1 належить виділити майна на загальну суму - 50 396 грн.
Розмір грошової компенсації, який належить стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 за різницю вартості часток у спільному майні становитиме - 6 036 грн. (50 396 грн. - 44 360 грн.).
Підстав для вимог ОСОБА_2 щодо відступлення від засад рівності часток при поділі майна подружжя суд не вбачає, оскільки вона не довела наявності для цього підстав, визначених ч. 2 та ч. 3 ст. 70 СК України.
Щодо позовних вимог ОСОБА_2 про визнання спільною сумісною власністю подружжя ј частини житлового будинку АДРЕСА_1 та грошових коштів у розмірі 200 000 грн., та їхній поділ, то суд знаходить їх такими, що не підлягають задоволенню виходячи із такого.
Так, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 набув право власності на вказане нерухоме майно - 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 за договором дарування від 31.01.2009 р., посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Козленок С.І. за реєстр. № 376.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Частиною 1 ст. 62 СК України визначено, що якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого із подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином за даними вимогами предметом доказування є факт істотного збільшення цінності належного ОСОБА_1 будинку за рахунок спільних сумісних коштів та зусиль подружжя ОСОБА_5 .
Так, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивачка ОСОБА_2 посилалась на те, що за час шлюбу, за рахунок спільних сумісних коштів подружжя у будинку, подарованому ОСОБА_1 , було зроблено ряд робіт з поліпшення житлових умов та збільшення його площі. Зокрема, позивачка вказала, що у будинку за час шлюбу були замінені вікна, двері, здійснена прибудова до будинку, замінена і утеплена покрівля будинку, утеплений фасад, замінена огорожа, покладена тротуарна плитка. Вартість проведених робіт, на думку позивачки, становить не менше 200 000 грн., проте підтверджуючих документів на цю суму позивачка суду не представила.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналізуючи надані позивачкою докази, суд прийшов до висновку, що вони жодним чином не доводять таких позовних вимог. Зокрема, клопотання про призначення відповідної судової будівельно-технічної експертизи позивачка та інші учасники справи не заявляли, хоча судом таке право було роз'яснено у судовому засіданні. Надані позивачкою копії квитанцій на думку суду, не доводять істотного збільшення вартості спірного нерухомого майна, та не відповідають вартості зроблених покращень, зазначених позивачкою.
Більше того, позивачкою до справи були надані копії квитанцій, які взагалі не стосуються предмета доказування у даній справі, а саме - чек на придбання мобільного телефону (а.с. 81), накладна № 3551 від 13.01.2013 р. на ім'я ОСОБА_7 (а.с. 87), чек на придбання канцтоварів (а.с. 90), накладна № 3552 від 13.01.2013 р. на ім'я ОСОБА_7 (а.с. 94).
Суд також вважає необхідним зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до ч. 4 цієї ж статті копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Проте надані позивачкою письмові докази - квитанції, чеки, накладні суд не може вважати такими, що відповідають вказаним вимогам закону.
Покази свідків, допитаних за клопотанням позивачки, на думку суду не можуть слугувати підтвердженням обставин, якими вона обґрунтовувала свої позовні вимоги, оскільки їх покази носять не конкретний характер щодо виконаних робіт, їх обсягу та вартості. До того ж, згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивачки про поділ грошових коштів подружжя у розмірі 200 000 грн., оскільки підтвердження того, що подружжя мало заощадження у вказаній сумі, судовим розглядом не здобуто. Відповідні письмові докази у матеріалах справи відсутні, а покази свідків в цій частині вимог судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони також не містять конкретних відомостей про кошти та їх суми, джерело та час набуття. Клопотань про витребування доказів стосовно цієї частини вимог, позивачем та її представником також не заявлялось.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного суд вважає можливим задовольнити позов ОСОБА_1 у повному обсязі, а позов ОСОБА_2 задовольнити частково, з мотивів, що викладені вище.
На підставі ст. 141 ЦПК України суд відшкодовує сторонам понесені ними судові витрати пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя задовольнити.
Провести поділ майна подружжя та визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль марки «DAEWOO Nubira», 1998 року випуску, зеленого кольору, з р/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .
Припинити право власності ОСОБА_2 на автомобіль марки «DAEWOO Nubira», 1998 року випуску, зеленого кольору, з р/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 .
Стягнути на користь ОСОБА_2 в рахунок компенсації вартості 1/2 частини автомобіля марки «DAEWOO Nubira», 1998 року випуску, зеленого кольору, з р/н НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2 , грошові кошти у розмірі - 35 937,63 грн., які були внесені ОСОБА_1 на депозитний рахунок ТУ ДСА України згідно квитанції № 26 від 04.07.2017 р.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 1 280 грн.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя задовольнити частково.
Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_5 наступне майно:
- Меблеву стінку, вартістю 2 000 грн.;
- Кутовий диван, вартістю 6 000 грн.;
- Диван, вартістю 3 000 грн.;
- Тумбу під телевізор, вартістю 1 000 грн.;
- Телевізор «LG» з діагоналлю 42?, вартістю 5 821 грн.;
- Стіл-тумбу, вартістю 1 000 грн.;
- Комод, вартістю 1 200 грн.;
- Шафу-купе, вартістю 3 000 грн.;
- Два ліжка, загальною вартістю 4 000 грн.;
- Комп'ютерний стіл, вартістю 1 000 грн.;
- Кондиціонер Whirlpool, вартістю 3 152 грн.;
- Комп'ютер «LG», вартістю 7 000 грн.;
- Принтер «Kodak», вартістю 4 000 грн.;
- Прихожу меблеву стінку, вартістю 1 500 грн.;
- Кухонну стінку, вартістю 3 000 грн.;
-Меблевий кухонний куточок, вартістю 3 000 грн.;
-Стіл кухонний, вартістю 1 500 грн.;
-Холодильник «Snaige» двокамерний, вартістю 7 000 грн.;
-Телевізор «LG», вартістю 2 000 грн.;
-Газову плиту «Rainford», вартістю 1 499 грн.;
-Кухонну витяжку «WildWild», вартістю 777 грн.;
-Газову колонку, вартістю 2 000 грн.;
-Газовий котел «РОСС», вартістю 5 000 грн.;
-Пилосос «Samsung», вартістю 1 146 грн.;
-Мікрохвильову піч, вартістю 2 000 грн.;
-Пральну машину «LG», вартістю 5 000 грн.;
-Кухонний комбайн «Rainford», вартістю 449 грн.;
-Соковижималку «Rainford», вартістю 149 грн.;
-Тостер «Rainford», вартістю 89 грн.;
-Ванну, вартістю 2 000 грн.;
-Унітаз, вартістю 1 000 грн.;
-Вмивальник, вартістю 1 500 грн.;
-Люстри у кількості 4 шт., загальною вартістю 800 грн.;
-Килими у кількості 5 шт., загальною вартістю 3 000 грн.;
-Тюль у кількості 3 шт., загальною вартістю 2 000 грн.;
-Ламбрекени у кількості 2 шт., загальною вартістю 950 грн.;
-Фотоапарат «Nikon», вартістю 1 000 грн.;
-Відеокамеру «Kodak», вартістю 2 500 грн.;
-Домашній кінотеатр, вартістю 2 000 грн.;
-Музичний центр «Sony», вартістю 800 грн.;
-Електропилку, вартістю 2 500 грн.;
-Електричну газонокосарку, вартістю 1 700 грн.;
-Дриль, вартістю 1 000 грн.;
-Електротурбинку, вартістю 1 000 грн.
Провести поділ майна подружжя наступним чином:
Визнати за ОСОБА_2 право власності на кутовий диван, вартістю - 6 000 грн.; стіл-тумбу, вартістю - 1 000 грн.; комод, вартістю 1 200 грн.; шафу-купе, вартістю 3 000 грн.; два ліжка, загальною вартістю 4 000 грн.; комп'ютерний стіл, вартістю 1 000 грн.; кондиціонер, вартістю 3 152 грн.; комп'ютер «LG», вартістю 7 000 грн.; принтер «Kodak», вартістю 4 000 грн.; кухонну стінку, вартістю 3 000 грн.; меблевий кухонний куточок, вартістю 3 000 грн.; стіл кухонний, вартістю 1 500 грн.; кухонний комбайн «Rainford», вартістю 449 грн.; соковижималку «Rainford», вартістю 149 грн.; тостер «Rainford», вартістю 89 грн.; телевізор «LG» з діагоналлю 42?, вартістю 5 821 грн. Всього виділити ОСОБА_2 майна на загальну суму - 44 360 грн.
Визнати за ОСОБА_1 право власності меблеву стінку, вартістю - 2 000 грн.; диван, вартістю - 3 000 грн.; тумбу під телевізор, вартістю - 1 000 грн.; прихожу меблеву стінку, вартістю - 1 500 грн.; холодильник «Snaige» двокамерний, вартістю 7 000 грн.; телевізор «LG», вартістю 2 000 грн.; пилосос «Samsung», вартістю 1 146 грн.; мікрохвильову піч, вартістю 2 000 грн.; фотоапарат «Nikon», вартістю 1 000 грн.; відеокамеру «Kodak», вартістю 2 500 грн.; домашній кінотеатр, вартістю 2 000 грн.; музичний центр «Sony», вартістю 800 грн.; електропилку, вартістю 2 500 грн.; електричну газонокосарку, вартістю 1 700 грн.; дриль, вартістю 1 000 грн.; електротурбинку, вартістю 1 000 грн.; газову колонку, вартістю - 2 000 грн.; газовий котел, вартістю - 5 000 грн.; ванну, вартістю - 2 000 грн.; унітаз, вартістю - 1 000 грн.; вмивальник, вартістю - 1 500 грн.; люстри у кількості 4 шт., загальною вартістю - 800 грн.; килими у кількості 5 шт., загальною вартістю - 3 000 грн.; тюль у кількості 3 шт., загальною вартістю 2 000 грн.; ламбрекени у кількості 2 шт., загальною вартістю - 950 грн. Всього ОСОБА_1 виділити майна на загальну суму - 50 396 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію різниці вартості виділеного майна у розмірі - 6 036 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі - 443,78 грн.
Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення. У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач (відповідач за іншим позовом) - ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач (позивач за іншим позовом) - ОСОБА_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Суддя Л.І. Селіщева