Справа № 487/7300/20
Провадження № 2-н/487/1149/20
09 грудня 2020 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва в складі головуючого судді Сухаревич З.М., розглянувши заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Капітал-Н» про видачу судового наказу про стягнення боргу по оплаті житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 ,
02 грудня 2020 року ОСББ «Капітал-Н» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість на утримання будинку та прибудинкової території, яка складає 5794,38 грн за період з 01.11.2016 по 01.12.2020.
Відповідно до п.3 ч. 1ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно п. 5 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України).
Зі змісту заяви про видачу судового наказу та додатків до нього вбачається що сума боргу, яку просить стягнути заявник, нарахована за період з 01.11.2016 по 01.12.2020.
Оскільки заява про видачу судового наказу подана до суду 02 грудня 2020 року, то з моменту виникнення у заявника права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність.
Отже, враховуючи зазначені обставини, суд вважає потрібним відмовити у видачі судового наказу.
Згідно з ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.164 -167, 258-261, 353, 354 ЦПК, -
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Капітал-Н» про видачу судового наказу про стягнення боргу по оплаті житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 .
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини 1 статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: З.М. Сухаревич