Справа № 473/2068/20
"22" грудня 2020 р.Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання Багрін І.А.,
за участю: відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, компенсації моральної (немайнової) шкоди,
в провадженні Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, компенсації моральної (немайнової) шкоди.
Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Надали заяви про відкладення розгляду справи з метою вирішення питання щодо заміни особи, яка буде представляти їх інтереси в суді.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні просив залишити вищевказаний позов без розгляду, зокрема, в зв'язку з неявкою позивачів у судове засідання.
Дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного.
Так, відповідно до ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.
Згідно ч.3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ч.ч. 1,2, 5 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності.
Наведений правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 20.09.2020 року в справі № 658/1141/18.
Як вбачається з матеріалів справи, судові засідання були відкладені: 04.11.2020 року (за клопотанням представника позивачів), 30.11.2020 року (в зв'язку з неявкою позивачів). Не з'явилися позивачі 22.12.2020 року, надавши заяву про відкладення.
При цьому, позивачі були повідомлені належним чином про час та місце проведення судових засідань (на 30.11.2020 року позивач ОСОБА_2 , адвокат Коробкова О.О., як представник позивачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 безпосередньо в судовому засіданні від 04.11.2020 року; на 22.12.2020 року шляхом направлення судових повісток за адресою їх проживання, відповідно до зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення отримано адресатами).
Про обізнаність позивачів про час та місце проведення судових засідань свідчать також подані представником позивачів, позивачами клопотання про відкладення розгляду справи.
У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що є підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, компенсації моральної (немайнової) шкоди - без розгляду, відповідно до вимог, передбачених п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України.
Керуючись п.3 ч.1 ст.257, ст.ст. 260, 261 ЦПК України, суд
позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, компенсації моральної (немайнової) шкоди залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Л.В.Лузан