Справа № 473/4082/20
Номер провадження 1-в/473/384/2020
Іменем України
"22" грудня 2020 р. місто Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
учасники процесу:
прокурор ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська заяву про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Червона Долина, Бобринецького району, Кіровоградської області, до відбування покарання проживав за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, засуджений вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.01.2018 року за ч.1, ч.2 ст.185, ч.1, ч.2 ст.289, ст.70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Строк відбування покарання обчислювати з 24.11.2017 року, зараховано ОСОБА_4 в строк відбування покарання термін перебування його під вартою із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі період з 13 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно та з 21 червня 2017 року по 06 липня 2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі
Засуджений ОСОБА_4 , який відбуває покарання в ДУ Вознесенська виправна колонія (№72)», звернувся до суду із заявою про умовно-дострокове звільнення на підставі ст.81 КК України.
В судове засідання засуджений ОСОБА_4 не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи через адміністрацію ВК №72, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності.
Представник ДУ «Вознесенська ВК №72» ОСОБА_5 надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутності. Вказав, що заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_4 , оскільки той має непогашене стягнення, яке засудженим оскаржено не було.
Із врахуванням позицій учасників процесу та положень ч.5 ст.539 КПК України судовий розгляд відбувся у відсутності засудженого та представника установи відбування покарання.
Прокурор заперечував проти умовно-достроково звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування покарання, оскільки засуджений не довів своє виправлення, має стягнення, тому застосування пільги, передбаченої ст.81 КК України, є передчасним.
Дослідивши матеріали особової справи засудженого, судом встановлено, що ОСОБА_4 засуджений вироком Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18.01.2018 року за ч.1, ч.2 ст.185, ч.1, ч.2 ст.289, ст.70 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. Строк відбування покарання обчислювати з 24.11.2017 року, зараховано ОСОБА_4 в строк відбування покарання термін перебування його під вартою із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі за період з 13 травня 2017 року по 20 червня 2017 року включно та з 21 червня 2017 року по 06 липня 2017 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Згідно із характеристикою від 12.11.2020 року, наданою на засудженого адміністрацією ВК №72, початок строку відбуття покарання засудженим ОСОБА_4 - 24.10.2017 року, закінчення строку відбуття покарання - 25.07.2022 року.
В характеристиці вказано, що засуджений ОСОБА_4 характеризується посередньо. 04.02.2020 року засуджений розглядався на комісії відповідно до ст.82 КК України у вигляді обмеження волі. Рішенням комісії було відмовлено. Після розгляду комісією у порядку ст.82 КК України засуджений ОСОБА_4 заохочень не мав, 1 раз притягувався до дисциплінарної відповідальності.
З 24.03.2020 року по 24.09.2020 року перебував на обліку, як злісний порушник режиму утримання, згідно ст.133 КВК України.
Засуджений не працевлаштований, не виявляє бажання працювати. Участі в програмах диференційованого виховного впливу - не приймає.
За характером спокійний та врівноважений, у відношенні до засуджених загалом не конфліктний, підтримує стосунки з обмеженим колом засуджених, зокрема негативної спрямованості. Соціальні зв'язки відсутні. Зі слів засудженого у вчиненому злочині розкаюється.
Як зазначено у висновку до характеристики, на думку адміністрації ВК 72, ОСОБА_4 не довів своє виправлення, тому застосування пільги, передбаченої ст.81 КК України, є передчасним.
Як вбачається з довідки про заохочення та стягнення від 02.12.2020 року, засуджений ОСОБА_6 протягом строку відбуття покарання мав 5 заохочень та 2 стягнення. Усі 5 заохочень були застосовані до засудженого за підсумками роботи в 2019 році.
Згідно постанови №108/5 про накладення стягнення, засуджений ОСОБА_6 допустив порушення режиму відбування покарання, яке полягало у тому, що 01.12.2020 року о 10-00 год. під час проведення комісії по застосуванню пільг, засуджений прибув з порушенням форми одягу, а саме не пришитий нагрудний знак. За вказане порушення засудженому ОСОБА_6 призначено покарання - догана НУ.
Вирішуючи клопотання засудженого ОСОБА_4 суд враховує, що згідно п.2 ч.1 ст.537 КПК України, під час виконання вироку суд має право вирішувати питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Відповідно до ч.1 ст.539 КПК України, питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом і за клопотанням засудженого.
Згідно положень ч.ч.1, 2 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше 2/3 строку покарання, призначеного судом за умисний тяжкий злочин.
Відповідно до положень пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Згідно до вимог статті 6 Кримінально-виконавчого кодексу України виправлення засудженого це процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства, повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому.
Натомість наявність у засудженого ОСОБА_4 стягнення, накладеного 02.12.2020 року у вигляді догани, навіть при наявності заохочень, свідчить про відсутність підстав для задоволення заяви засудженого.
Таким чином, дані про особу засудженого ОСОБА_4 за весь період відбування ним покарання не свідчать про доведення його виправлення, тому клопотання засудженого ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.81 КК України, п.2 ч.1 ст.537, ст.539 КПК України, суд
в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, - відмовити.
Апеляції на ухвалу суду можуть бути подані протягом семи днів з моменту її проголошення через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області до Миколаївського апеляційного суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1