Справа № 471/867/20
Провадження №2/471/331/20
Номер рядка звіту 2
(заочне)
"21" грудня 2020 р.
Братський районний суд Миколаївської області
в складі: головуючого судді - Скарницької І.Б.,
за участю секретаря - Романчук О.О.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/867/20 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення часток, що є у спільній сумісній власності,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_3 про визначення часток, що є у спільній сумісній власності.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 22.12.1997 року позивачам та відповідачу належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 , виданого Виконавчим комітетом Братської селищної ради народних депутатів Братського району Миколаївської області. Квартира отримана ними в порядку приватизації житла у відповідності до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду". Право спільної сумісної власності за всіма співвласниками зареєстровано у КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» за № 1891. Наразі виникла необхідність у виділі часток співвласників у спільному майні, однак відповідач у нотаріальному порядку відмовляється від цього, в зв'язку з цим позивачі вимушені звернутися до суду із вказаним позовом.
Позивачі в судове засідання не з'явився, представник позивачів до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення по справі.
Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши та оцінивши докази, якими сторони обґрунтовують свої вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, на підставі наступного.
Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 22 грудня 1997 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_2 , видане Виконавчим комітетом Братської селищної ради народних депутатів Братського району Миколаївської області. Квартира отримана ними в порядку приватизації житла у відповідності до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" (а.с. 7).
Право спільної сумісної власності за всіма співвласниками зареєстровано у КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» 01.07.1996 року за № 1891 (а.с. 7 зворотній бік).
Згідно із частиною 1 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним( частина 4 статті 41 Конституції України). Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
Зі змісту ст. 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
У частинах 1, 2 ст. 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 368 і ч. 2 ст. 372 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом.
Частинами 1, 2 ст. 370 ЦК України визначено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Згідно ч. 1 ст. 356 ЦК України визначено, що власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.
Суд звертає увагу на те, що згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.
При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.
Суд враховує, що виключно позивачу належить право обирати спосіб захисту порушеного права і що в результаті визначення розміру частки між позивачем і відповідачем припиняється право спільної сумісної власності та виникає право спільної часткової власності.
Як вбачається з практики ВССУ (а саме ухвали ВССУ від 12.12.2012 року № 6-44981ск12) ідеальна частка - це частка у праві на річ.
Оскільки згідно із свідоцтвом про право власності на житло частки кожного із співвласників є рівними, кожен учасник спільної сумісної власності має право вимагати виділення ідеальних часток.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, спірна квартира належить на праві спільної сумісної власності, частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, а тому суд вважає за можливе визначити частку у праві спільної сумісної власності на квартиру за кожним з співвласників у розмірі - 1/3.
Судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 280 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення часток, що є у спільній сумісній власності - задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 по 1/3 частці кожному квартири АДРЕСА_2 , що належить їм на праві спільної сумісної власності.
Судові витрати залишити за позивачами.
Позивачі - ОСОБА_1 , місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
ОСОБА_2 , місце проживання - АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку відповідно до положень ст. 354 ЦПК України.
СуддяІ.Б. Скарницька