Справа № 468/244/20-к
1-кс/468/339/20
56101 Миколаївська область м. Баштанка вул. Полтавська, 43
іменем України
14.12.2020 року слідчий суддя Баштанського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за №42020151140000004, яка полягає у неповерненні вилученого майна,
До Баштанського районного суду Миколаївської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 42020151140000004, яка полягає у неповерненні вилученого майна.
Зі скарги слідує, що в провадженні СВ Баштанського ВП ВП ГУНП в Миколаївській області знаходиться кримінальне провадження № 42020151140000004 від 09.01.2020 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена за ч. 3 ст. 191 КК України. В ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого суді від 28.07.2020 року за місцем проживання ОСОБА_3 було проведено обшук з метою виявлення та вилучення мобільного телефону останнього. В ході обшуку ОСОБА_3 було добровільно видано мобільний телефон з ІМЕІ НОМЕР_1 ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 з сімкартою з номером мобільного оператора мобільного зв'язку НОМЕР_4 та флешкарткою 2GB. 21.09.2020 року представник скаржника адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого ОСОБА_5 з приводу повернення мобільного телефону ОСОБА_3 , який утримується без накладення судом арешту на нього. Слідчий відмовився повернути ОСОБА_3 належним йому мобільний телефон, посилаючись на відсутність необхідності накладення арешту на вилучений мобільний телефон, оскільки він був вилучений в ході обшуку і це є достатнім для тримання майна в такий спосіб.
Внаслідок бездіяльності слідчого СВ Баштанського ВП ГУ НП в Миколаївській області станом до цього часу ОСОБА_3 позбавлений можливості отримати майно (мобільний телефон з сімкартою та флешкартою), що було вилучено під час обшуку, та на яке не було накладено арешт.
На підставі викладеного, ОСОБА_3 просив визнати незаконною бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна та зобов'язати слідчого повернути тимчасово вилучене майно (мобільний телефон з флешкартою та сімкартою).
Від ОСОБА_3 та його представника - адвоката ОСОБА_4 надійшли заяви про розгляд скарги у їх відсутність та підтримання скарги.
В судове засідання слідчий не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. Від нього надійшла заява про розгляд скарги у його відсутність, проти задоволення скарги заперечує.
Вивчивши скаргу з доданими до неї матеріалами, ознайомившись з матеріалами кримінального провадженя № 42020151140000004, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У ході розгляду скарги встановлено, що СВ Баштанського ВП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42020151140000004 від 09.01.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України.
Згідно з протоколом обшуку, проведеним 06.08.2020 року, перед проведенням обшуку за місцем проживання ОСОБА_3 останнім було добровільно видано мобільний телефон з ІМЕІ НОМЕР_1 , ІМЕІ 2 НОМЕР_2 , серійний номер НОМЕР_3 з сімкартою з номером мобільного оператора мобільного зв'язку НОМЕР_4 та флешкартою 2GB.
Постановою прокурора Баштанської місцевої прокуратури ОСОБА_6 від 06.08.2020 року вказаний мобільний телефон з сім картою та флеш картою визнано речовим доказом та залучений до кримінального провадження, із його зберіганням в камері речових доказів Баштанського ВП ГУНП у Миколаївській області.
Статтею 303 КПК встановлено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена, зокрема бездіяльність слідчого або прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Відповідно до ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ухвалою слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 28.07.2020 року слідчому та прокурору в рамках кримінального провадження №42020151140000004 надано дозвіл на обшук житла за місцем проживання ОСОБА_3 з метою виявлення та вилучення мобільного телефону, яким користується ОСОБА_3 , разом із картами пам'яті та сім картою оператору мобільного зв'язку НОМЕР_5 , які перебувають у телефоні.
Відтак, вказане вилучене майно відповідно до протоколу обшуку, яке є речовим доказом по справі, не є тимчасово вилученим майном, оскільки входило до переліку, щодо якого надано дозвіл на проведення обшуку в ухвалі слідчого судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 28.07.2020 року, а тому не може застосовуватися порядок, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України, та процедура за ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу.
Враховуючи, що слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність вимог, а відтак вимоги скарги слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись ст.306,307 КПК України слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого у кримінальному провадженні, внесеному в ЄРДР за № 42020151140000004, яка полягає у неповерненні вилученого майна - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя