Справа № 627/1036/20
21.12.2020
21.12.2020 рокусмт. Краснокутськ
Суддя Краснокутського районного суду Харківської області Каліберда В.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , керівника Краснокутського відділення №29 «Ломбард 9999»,
В провадження Краснокутського районного суду Харківської області надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44- 3 КУпАП.
Так згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №152203 від 28 листопада 2020 року вбачається, що 21 листопада 2020 року близько 10.00 години гр. ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність в інтересах повного товариства «Ломбард 9999», що знаходиться за адресою: смт Краснокутськ, вул. Миру №135, хоча на території держави запроваджено заходи щодо недопущення COVID - 19, зокрема у вихідні дні запроваджується локдаун вихідного дня та гр. ОСОБА_1 про це відомо, адже її було повідомлено в телефонному режимі та в усній формі при прибутті до приміщення ломбарду. Гр. ОСОБА_1 відмовилася припинити господарську діяльність, своїми діями порушила постанову КМУ від 22.07.2020 №641 та постанови КМУ №1100 від 11.11.2020 року.
В судове засідання правопорушник ОСОБА_1 надала суду свої заперечення до протоколу про адміністративне правопорушення, в якому свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП не визнала, прохала закрити провадження у справі, а справу слухати у її відсутність.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддею встановлено наступне.
Згідно зі ст.7КУпАП провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.245КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
Вимогами ст. 252 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За змістом ст.279 КУпАПрозгляд справ про адміністративне правопорушення судом першої інстанції проводиться в межах обставин, зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду…, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 44 - 3 КУпАП, якою встановлена відповідальність за порушення правил щодо карантину людей.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП України, є суспільні відносини у сфері охорони праці та здоров'я населення; об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності), спрямованих на порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами; суб'єктивна сторона правопорушення полягає у наявності вини у формі прямого чи не прямого умислу; суб'єктом правопорушення є будь-яка фізична особа, якій виповнилося 16років та яка, зокрема, порушує правила карантину.
Так, статтею 44-3 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно зі статтею 1 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантинні адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Державне регулювання діяльності у сфері захисту населення від інфекційних хвороб здійснюється, в тому числі, Кабінетом Міністрів України.
Норма статті 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, у зв'язку із чим серед ознак суті адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути зазначено, яку конкретно заборону відповідного пункту нормативно-правового акту, яким встановлюються правила, однак в порушенння вищевказаних вимог в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не зазначено пункт нормативно-правового акту, яким встановлені карантинні обмеження.
Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3КУпАП.
Також відповідно до п.3 Постанови КМУ №833 від 15.06.2006 року «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» зазначається, що торговельна діяльність провадиться суб'єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі, а також ресторанного господарства.
Згідно з ч.1 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Положеннями ч.2 ст.55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
При цьому з наявних матеріалів справи, не вбачається, що ОСОБА_1 є суб'єктом господарювання, який здійснює господарську діяльність та зареєстрований відповідно до закону як підприємець.
Окрім цього, постанови КМУ від 22.07.2020 №641 та постанови КМУ №1100 від 11.11.2020 року не містять будь-яких заборон, щодо зупинення роботи фінансових установ - ломбардів.
Більш того, пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 р. №110, внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641, зокрема до абз. 2п.п.4 п. 15, згідно до яких, провадження з діяльності фінансових послуг прямо дозволено під час дії карантину.
ПТ «Ломбард «9999» є фінансовою установою, має відповідну ліцензію та надає фінансові послуги за вищевказаною адресою, що підтверджується матеріалами справи, а саме: свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи, витискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, ліцензією, а тому обмеження, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2020 р. №110, якою внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 641 щодо здійснення господарської діяльністю, під час дії карантину, на нього не розповсюджуються.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011).
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушеннямст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена адміністративним законом сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням.
КУпАП визнає відсутність у діянні складу (сукупності об'єктивних і суб'єктивних ознак) адміністративного правопорушення як обставини, що виключають провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Недоведеність вини особи, відповідно до ст. 9КУпАП, свідчить про відсутність складу правопорушення.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, вважаю, що у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44 3 КУпАП і, оскільки судом використані всі можливі заходи для встановлення істини по справі, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Керуючись ст.44-3, ч. 1 ст.247, 276, 279, 280, 283, 285, 289 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. ст.44-3 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Харківського апеляційного суду шляхом подачі скарги через Краснокутський районний суд.
СУДДЯ В.А. КАЛІБЕРДА