Справа №2а-238/09
17 березня 2009 р. Кіровський районний суд м. Донецька
у складі головуючої судді Дорошенко В.Г.
при секретарі Слоквенко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Ради, про визнання неправомірною відмови у виплаті та стягнення недоотриманих сум, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Ради з позовом в якому вказує, що він є інвалідом 2 групи, учасником ЛНА на ЧАЕС. В зв'язку з тим, що він має статус інваліда війни, то щорічно, до 5 травня повинен отримувати одноразову грошову допомогу в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Таким чином, за період з 2005 р. по 2007 р. він повинен був отримати: у 2005 р. - 2656, 00 грн., фактично отримав 330, 0 грн.; у 2006 р. - 2872, 00 грн., фактично отримав 330, 0 грн.; у 2007 р. - 3280, 48 грн. - фактично отримав 360, 0 грн., у 2008 р. - 3848, 00 грн. - фактично отримав 400, 0 грн., в зв'язку з чим недоотримана сума складає 11236, 48 грн.
В добровільному порядку відповідач відмовляється виплатити вказані суми, в зв'язку з чим він змушений звернутися до суду з даним позовом. Просить суд визнати дії відповідача незаконними та стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Раді недоотримані суми одноразової грошової компенсації за 2005-2008 p.p. у розмірі 11236, 48 грн.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої вимоги повністю підтримав і просить суд задовольнити його позов у повному обсязі.
Представниця відповідача Міхєєва Н.І., яка діяла за довіреністю, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала та суду пояснила, що відповідач проводить розподіл бюджетних коштів тільки за цільовим призначенням, передбаченим Державним бюджетом на відповідний рік й тому вважає, що позивачу ОСОБА_1 були правильно нараховані зазначені виплати в розмірах, встановлених
Постановами Кабінету Міністрів від 26.07.1996 р. № 836 та від 12.07. 2005 р. № 562. Крім цього, вищевказаною Постановою встановлені абсолютні розміри виплат, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". В зв'язку з тим, що постанови Кабінету Міністрів є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, в тому числі й для відповідача, просить суд у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи за захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, про що суду надано посвідчення НОМЕР_1.
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту " ОСОБА_1 має статус інваліда війни.
Згідно зі ст. 13 вищевказаного Закону щорічно до 5 травня інвалідам війни сплачується одноразова грошова допомога для інвалідів 2 групи в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком. Тобто , у 2005р. ця сума повинна була складати : 232 х 8 =2656грн., у 2006р.-359 х 8 =2872грн., у 2007р. -410, 06 х 8 = 3280, 48грн., у 2008р. - 481, 00грн. х 8 = 3848грн.
Разом з тим, у судовому засіданні було встановлено, що УТСЗН Кіровської районної у м. Донецьку ради позивачу було сплачено: у 2005р. - 330грн, у 2006р. -330грн., у 2007р. -360грн., у 2008 - 400грн. тобто у розмірах, встановлених Законом України „Про державний бюджет України" на відповідний рік.
Рішенням Конституційного суду України №6рп/2007 від 09.07.2007 р. положення пункту 13 статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік" щодо зупинення виплат щорічної разової грошової допомоги відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними.
Таким чином, відповідач повинен був виплачувати ОСОБА_1 щорічну грошову допомогу до 5 травня 2007 р. в розмірі, встановленому Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", тобто в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Змін до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у частині зменшення розміру одноразової щорічної допомоги внесено не було, в зв'язку з чим, виплата одноразової щорічної допомоги у 2007 році здійснена відповідачем з порушенням норм спеціального закону.
Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції 27.04.2007 року, яка діяла на момент виплати допомоги), мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, збільшений на 1 відсоток, що встановлено ЗУ „Про державний бюджет України на 2007 рік" з 1 квітня 2007 року.
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2007 рік відповідно до абзацу 5 ч.1 ст. 62 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік", з 1 квітня 2007 року складає 406 грн. Таким чином, мінімальний розмір пенсії за віком складає 406 грн. + (406 х0, 01)=406+4, 06=410 грн. 06 коп.
Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2007 року, який повинен бути виплачений позивачу складає 410, 06 грн. х 8 = 3280 грн. 48 коп.
Оскільки відповідач в 2007 році здійснив виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2007 року в розмірі 360 грн., тому стягненню підлягає 3280, 48 грн.-360 грн. = 2920, 48 грн.
У 2008р. відповідач здійснив зазначену виплату у розмірі 400, 00 грн. відповідно до Постанови KM від 12.03.2008 р. №183 „Про розміри одноразової грошової допомоги, що сплачується у 2008 р. відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту".
Разом з тим, ст. 2 вищезазначеного закону визначено, що законодавство України про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту складається з цього закону та інших актів законодавства України, якими права та пільги для ветеранів війни, встановлені раніше законодавством України, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим законом є недійсними.
Відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції 27.04.2007 року, яка діяла на момент виплати допомоги), мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, збільшений на 1 відсоток, що встановлено ЗУ „Про державний бюджет України на 2008 рік" з 1 квітня 2008 року.
Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на 2008 рік відповідно до ст. 58 Закону України „Про державний бюджет на 2008 рік", з 1 квітня 2008 року складає 481 грн. Таким чином, мінімальний розмір пенсії за віком складає 481 грн. + (481 х0, 01)=481+4, 81=485 грн. 81 коп. Тому розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2008 року, який повинен бути виплачений позивачу складає 485, 81 грн. х 8 = 3886 грн. 48 коп.
Оскільки відповідач в 2008 році здійснив виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2007 року в розмірі 400 грн., тому стягненню підлягає 3886, 48 грн.-400 грн. = 3486, 48 грн.
Постанова Пленуму Верховного суду України №9 від 01.11.1996 року „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя ", вказує, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність, як Конституції України так і закону.
Що стосується виплати, яка здійснена відповідачем у 2005 та 2006роках у розмірах, передбачених Законами України „Про державний бюджет" за відповідні роки, суд вважає її правомірною, оскільки наявність статей цього Закону, які встановлюють розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, не визнані неконституційними, що доводить правомірність застосування зазначених норм відповідачем при виплаті спірної допомоги за ці роки.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 11, 86, 159-163 КАС України, Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст. ст. 19, 22 Конституції України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати незаконними дії Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Ради щодо не донарахування ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до 5 травня 2007 р. та 2008р.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної в м. Донецьку Ради нарахувати ОСОБА_1 та сплатити за рахунок державного бюджету недоплачену суму щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007 р. у розмірі 2920грн. 48 коп. до 5 травня 2008р. у розмірі 3486, 48грн., а всього стягнути 6706(шість тисяч сімсот шість )грн. 96коп.
В решті позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.