Справа № 2-537
2010 року
28 квітня 2010 року м. Токмак
Токмацький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого: Ушатого І.Г.
при секретарі: Астаховій С.В.
розглянувши у судовому засіданні в Токмацькому районному суді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні в сумі 11 995, 20 грн., компенсацію за затримку виплати заробітної плати в сумі 822, 34 грн. та моральної шкоди в сумі 16 000,00 грн.
18.03.2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні за період з 06.07.2009 року по 12.03.2010 рік, компенсації затримку виплати заборгованості по заробітній платі у зв'язку з інфляцією та моральної шкоди в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів.
Крім того ОСОБА_1 звернувся до суду з заявами про доповнення та уточненням позовних вимог, згідно яких просить стягнути ВАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні в сумі 11 995, 20 грн., компенсації за затримку виплати заробітної плати в сумі 822,34 грн. та моральної шкоди в сумі 16 000,00 грн., а разом в сумі 28 817,54 грн.
В позові зазначив, що рішенням Токмацького районного суду від 06.07.2009 року на його користь з ВАТ «ТКШЗ» було стягнуто 13891,82 грн., а саме: заборгованість з заробітної плати - 5123,50 грн., компенсація за затримку виплати заробітної плати - 7768,32 грн., моральна шкода - 1000 грн.
Токмацьким районним судом 06.07.2009 року був виданий виконавчий лист, який набрав чинності 17.07.2009 року, кошти за виконавчим листом були виплачені 12.03.2010 року. Позивач вказує, що причиною невиплати коштів за рішенням суду було небажання відповідача та не сумлінне ставлення останнього до діючого законодавства. У зв'язку з чим ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 11 995, 20 грн., компенсацію за затримку виплати заробітної плати в сумі 822, 34 грн. та моральну шкоду в сумі 16 000,00 грн.
В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав та пояснив, що ВАТ «ТКШЗ» свідомо не хотіло розрахуватись з ним, заборгованість по зарплаті постійно збільшувалась, відповідач не робив ніяких дій для уникнення цього і тому повинен понести додаткові витрати по відношенню заподіяних матеріальних збитків та моральну шкоду за несвоєчасне виконання рішення Токмацького районного суду.
В судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що позивач вважає, що правовідносини щодо невиконання рішення суду від 06.07.2009 року регулюються нормами ст. 117 КЗпП України, якими передбачене стягнення середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні до дня фактичного розрахунку, але на час звернення з даним позовом трудовий договір з позивачем припинено згідно наказу № 9 від 19.01.2009 року; крім того правовідносини стосовно примусового виконання рішень судів регулюються ЗУ «Про виконавче провадження», який є спеціальним законодавчим актом; також у відповідності до ст. 233 КЗпП України передбачено тримісячний строк позовної давності для звернення до суду з позовом про порушення трудових прав працівника. Тримісячний строк повинен обчислюватись з для, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Таким чином, якщо рішення Токмацького районного суду від 06.07.2009 року набрало чинності 17.07.2009 року, то в той час вже позивач знав про порушення свого права щодо отримання розрахунку, однак в тримісячний строк з вимогами не звернувся, що є пропуском строків позовної давності.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися правовідносини щодо виконання рішення суду, які не врегульовані нормами КЗпП України, на які посилається позивач, а порядок виконавчого провадження передбачений в ЗУ «Про виконавче провадження».
Так, в судовому засіданні встановлено, що рішенням Токмацького районного суду від 06.07.2009 року позов ОСОБА_1 задоволено частково та стягнуто з ВАТ «ТКШЗ» - 13891,82 грн., а саме: заборгованість з заробітної плати - 5123,50 грн., компенсація за затримку виплати заробітної плати - 7768,32 грн., моральна шкода - 1000 грн. Виконавчий лист видано судом 06.07.2009 року та пред'явлений до виконання до ВДВС Токмацького РУЮ. 12.03.2010 року кошти за виконавчим листом були сплачені ОСОБА_1 в повному обсязі.
Позивач просить стягнути завдані збитки та моральну шкоду при здійсненні виконавчого провадження рішення суду за період з 06.07.2009 року по 12.03.2010 рік, оскільки вважає, що ВАТ «ТКШЗ» не забезпечило своєчасного його виконання.
Враховуючи вказані обставини між сторонами виникли відносини, що пов'язані із здійсненням виконавчого провадження. Оскільки норми на які посилається позивач регулюють відносини щодо своєчасного розрахунку із робітником та наявність у робітника права на відшкодування спричиненої цим йому шкоди.
Позивачем не доведено тих обставин, що виконавче провадження щодо стягнення присуджених на його користь коштів, затягувалось з вини ВАТ «ТКШЗ» або ВДВС Токмацького РУЮ. Таких обставин не виявлено і судом при розгляді справи.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку про відсутність порушень прав позивача під час здійснення виконавчого провадження.
Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 зі скаргами на дії державної виконавчої служби не звертався.
Зважаючи на викладене, відносини, що склались між сторонами врегульовуються ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV щодо здійснення виконавчого провадження за рішенням суду. Дотримання законності при його здійснення позивачем не оспорюється.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «ТКШЗ» слід відмовити в повному обсязі.
Згідно ст. 233 КЗпП України передбачено тримісячний строк позовної давності для звернення до суду з позовом про порушення трудових прав працівника. Тримісячний строк повинен обчислюватись з для, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Матеріалами справи встановлено, що рішення Токмацького районного суду від 06.07.2009 року набрало чинності 17.07.2009 року, а позивач на той час вже знав про порушення свого права щодо отримання розрахунку, однак в тримісячний строк з вимогами не звернувся, таким чином пропустив строк позовної давності.
Судові витрати по справі, а саме суму судового збору в розмірі 128 грн. та суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., які підлягають покладенню на позивача, відповідно до ст. 81 та ст. 88 ЦПК України, слід стягнути з позивача, оскільки у задоволенні позову було відмовлено і його вимоги не випливають з трудових відносин.
При цьому розмір судового збору визначений судом на підставі Декрету КМУ «Про державне мито» від 21.01.1993 року №7-93, а суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи - відповідно до Розмірів витрат з інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою КМУ від 21.12.2005 року №1258.
Керуючись ст.ст. 15, 212-215, 218 ЦПК України, суд,
в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ВАТ «Токмацький ковальсько-штампувальний завод» про стягнення компенсації за затримку розрахунку при звільненні в сумі 11 995, 20 грн., компенсацію за затримку виплати заробітної плати в сумі 822, 34 грн. та моральної шкоди в сумі 16 000,00 грн. - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави суму судового збору в розмірі 128 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 грн.
Протягом десяти днів з дня проголошення рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження цього рішення, а протягом двадцяти днів з дня подання вказаної заяви може бути подана апеляційна скарга на рішення.
Суддя/підпис/ З оригіналом згідно
Суддя Токмацького районного суду
Запорізької області І.Г. Ушатий
Вик. копію помічник судді Константинов С.В. (1прим.)