Справа №2-1813-09
РІШЕННЯ Іменем України
04 березня 2009р. Кіровський районний суд м. Донецька
у складі: головуючої судді Дорошенко В.Г.
при секретарі Слоквенко О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду, у м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Донецької міської ради, Донецької міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, суд -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно. В позовній заяві, в обґрунтування своїх вимог вказує, що на підставі договору купівлі-продажу павільйону від 07.04.2006р. реєстровий № 1094 посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_2, йому на праві приватної власності належав торгівельний павільйон загальною площею 108, 0 кв.м. Для обслуговування павільйону рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради від 23.05.01р. № 249/8 була надана земельна ділянка та укладено відповідний договір оренди.
Рішенням виконавчого комітету Кіровської районної у м. Донецьку ради № 142/3 від 12.03.2008р. торгівельному павільйону була присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1
У тому ж 2006р., в процесі здійснення підприємницької діяльності, він реконструював торгівельний павільйон у капітальну споруду - магазин продовольчих товарів площею 75, 3 кв.м.
23 грудня 2008 року Донецьким філіалом державного підприємства «Судовий будівельно-експертний центр» виконано експертно-технічний висновок № 23/12-1 «Про стан будівельних конструкцій нежитлового будинку передбаченого для магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_1, з якої вбачається, що будівельні матеріали та конструкції відповідають вимогам санітарного законодавства і не здійснюють шкідливого впливу на здоров'я населення та оточуюче середовище, будівля знаходиться у гарному технічному стані та може бути принята в експлуатацію.
В зв'язку з тим, що договір оренди земельної ділянки, укладений з попереднім власником павільйону закінчився, він звернувся до Донецької міської ради, з метою подальшої оренди землі. Але. йому було відмовлено у укладенні такого договору, оскільки у теперішній час не існує тимчасової споруди, а є капітальна будівля магазину продовольчих товарів. У введенні в експлуатацію самочинно реконструйованого об'єкту у виконавчому комітеті Донецької міської ради йому також відмовлено, в зв'язку з тим, що він використовує земельну ділянку без відповідних правовстановлюючих документів.
В зв'язку з викладеним позивач був змушений звертатися до суду з даним позовом і просить суд визнати за ним право власності на нежитлову будівлю магазину продовольчих товарів площею 75, 3 кв.м. , що .розташована за адресою: АДРЕСА_1
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свої позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні вищевикладеним, просив позов задовольнити.
Представник Відповідачів - Виконавчого комітету Донецької міської ради та Донецької міської ради, у судове засідання не з'явився. При цьому, надав суду клопотання у якому просив суд розглянути справу за його відсутності.
Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд вважає, що його позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Так, в судовому засіданні було встановлено, що позивачу ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу павільйону від 07.04.2006р. реєстровий № 1094, посвідченого приватним нотаріусом Донецького міського округу ОСОБА_2, на праві приватної власності належав торгівельний павільйон загальною площею 108, 0 кв.м. Для обслуговування цього павільйону, рішенням Виконавчого комітету Донецької міської ради № 249/8 від 23.05.01р., була виділена земельна ділянка та укладено відповідний договір оренди.
Рішенням виконавчого комітету Кіровської районної у м. Донецьку ради № 142/3 від 12.03.2008р. торгівельному павільйону присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1
В процесі здійснення підприємницької діяльності, з метою покращення торгівельного обслуговування населення виникла необхідність у реконструкції торгівельного павільйону у капітальну споруду - магазин продовольчих товарів. На прикінці 2006 року Позивач за власні кошти, господарським способом реконструював тимчасову споруду - торгівельний павільйон - у нежитлову будівлю площею 75, 3 кв.м. , та використовує її у якості магазину продовольчих товарів.
23 грудня 2008 року Донецьким філіалом державного підприємства «Судовий будівельно-експертний центр» виконано експертно-технічний висновок № 23/12-1 «Про стан будівельних конструкцій нежитлового будинку передбаченого для магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_1 Згідно зазначеного висновку будівельні матеріали та конструкції відповідають вимогам санітарного законодавства і не здійснюють шкідливого впливу на здоров'я населення та оточуюче середовище. За характеристикой матеріалів та конструкций будівля відноситься до 4 ступеню вогнетривкості, знаходиться у гарному технічному стані та може бути принята в експлуатації.
На підставі доводки про грошову оценку земельної делянки №Ф-13941/2008 від 18.04.2008р. ОСОБА_1 здійснює оплату земельного податку за земельну делянку, на якай розташована спірна будівля магазину.
В зв'язку з тим, що договір оренди земельної ділянки, укладений з попереднім власноком павільйону закінчився ще у 2006р., ОСОБА_1 звернувся до Донецької міської ради з метою продовжити цей договір. Але, йому було відмовлено з тих підстав, що у теперішній час не існує тимчасової споруди - павільйону, власником якої він був, а є капітальна будівля магазину продовольчих товарів, право власності на яку за ним не визнавалрсь. У введенні в експлуатацію самочинно реконструйованого об'єкту, у виконавчому комітеті Донецької міської ради, йому також було відмовлено, в зв'язку з тим, що він використовую земельну ділянку без відповідних правовстановлюючих документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Будівництво спірного об'єкту нерухомості є самочинним. Між тим, завершені об'єкти самочинного будівництва є власністю позивача як особи, що добудувала належне на праві власності нерухоме майно.
Згідно з ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
В судовому засідання не встановлено обставин, які б стали підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки збудована Позивачем будівля магазину знаходиться на наданій йому земельній ділянці, не змінює цільове призначення зазначеної земельної ділянки та не погіршує її стан, не порушує санітарно-технічних вимог та правил експлуатації будівель.
Виходячи з викладеного, суд находить можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на нежитлову будівлю магазину площею 75, 3 кв.м. , що розташована за адресою: 83089м. Донецьк, пр.Семашко, 41 «а».
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 316, 317, 328, 331, 376, 392 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю
магазину продовольчих товарів площею 75, 3 кв.м. , розташовану за адресою: АДРЕСА_1
На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається в апеляційний суд Донецької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.