Справа № 2-“а”-1808/ 2010 р.
13 травня 2010 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі судді Міщенко Т.М. розглянувши в письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Павленко Дмитра Костянтиновича про скасування постанови АР № 241232 від 19.03.2010р.,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову від 19.03.2010 року серії АР № 241232 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 122 ч. 2, 126 ч. 1 КпАП України про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425грн.
Від позивача надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, на позові наполягає.
Від відповідача надійшла заява з проханням слухати справу у його відсутність, позов не визнає.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
19.03.2010 року був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно позивача, в якому зазначено, що ОСОБА_1 19.03.2010 р. о 17-00 год., керував автобусом Мерседес Бенц, г/н НОМЕР_1, по пр. Б.Хмельницького в м. Мелітополі повертаючи праворуч на вул. Кірова на перехресті не надав дорогу пішоходам, які переходили проїзну частину на яку він повертав. При цьому не мав при собі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим допустив порушення п.п. 16.2, 2.1 (г) ПДР України, передбачене ст.ст. 122 ч. 2, 126 ч. 1 КпАП України /а.с. 11/.
19.03.2010 р. ІДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Мелітополя Павленко Д.К. відносно ОСОБА_1 була винесена постанови по справі про адміністративне правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення за порушення п.п. 16.2, 2.1 (г) ПДР та на нього накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. /а.с. 7/.
Відповідно до ст. 36 КпАП України, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
В судовому засіданні судом був оглянутий адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 за ст.ст. 122 ч. 2, 126 ч. 1 КпАП України.
На підставі п. 16.2 ПДР на регульованих і нерегульованих перехрестях водій, повертаючи праворуч або ліворуч, повинен дати дорогу пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку він повертає, а також велосипедистам, які рухаються прямо в попутному напрямку.
Стаття 122 ч. 2 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу зв'язку, не переобладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Згідно п. 2.1 (г) Правил дорожнього руху, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення).
Стаття 126 ч. 1 КпАП України передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами водіями, які не мають при собі або не пред'явили чи не передали для перевірки освідчення водія відповідної категорії, талона до нього, реєстраційних та інших документів, що підтверджують право користування чи розпорядження транспортним засобом, а у випадках, передбачених законодавством, належно оформленого дорожнього (маршрутного) листа або документів на вантаж, що перевозиться, ліцензійної картки на транспортний засіб, а так само поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката «Зелена картка»).
Страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до п.9 ст. 7 Закону України «Про страхування» є обов'язковим та здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
30.01.2010 р. відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» було укладено поліс № ВС/7089055 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з ЗАТ «СК «Провідна» /а.с. 10/.
Таким чином, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у позивача був наявності.
При визначені виду і міри адміністративного стягнення, згідно зі ст. 33 КпАП України враховується характер здійснених правопорушень, особу правопорушника, ступень його вини, майнове становище, обставини пом'якшуючи і обтяжуючи відповідальність.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити найменування органу (посадової особи), яка винесла постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, з'ясованих під час розгляду справи; зазначення нормативно - правового акту, яким передбачена відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
При винесенні постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності пом'якшуючи його вину обставини не з'ясовувались та не враховувались.
Відповідно п.3 ч. 1 ст. 288 КпАП України постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, а саме, постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення - до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі) або до районного, міського районного в місті, міського або міськрайонного суду, в порядку, визначеному КпАП України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 162 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання противоправними рішень суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання не чинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; зобов'язання відповідача вчинити певні дії; зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача коштів; тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; визнання наявності чи відсутності компенсації (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку суб'єкту владних повноважень.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 293 КпАП України орган, (посадова особа), при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обґрунтованість винесеної постанови та може скасувати постанову та закрити справу, змінити міру стягнення в рамках, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, але, щоб стягнення не було посилене.
Згідно ст. 22 КпАП України при малозначності скоєного адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважена вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, скоєне ним правопорушення не потягло настання будь-яких негативних наслідків. З урахуванням характеру та обставин правопорушення, суд визнає його малозначним, та вважає можливим звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності.
Таким чином, суд вважає, що постанову по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача слід скасувати, звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності та оголосити йому усне зауваження. Провадження по справі закрити.
Керуючись ст. ст. 2, 69, 71, 162, 283, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 22, 33, 99, 122 ч.1, 286, 289, 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, суд
постановив:
Скасувати постанову АР № 241232 від 19.03.2010 року винесену ІДПС взводу ДПС ВДАІ з обслуговування м. Мелітополя Павленко Дмитром Костянтиновичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. ст. 122 ч. 2, 126 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ст. ст. 122 ч. 2, 126 ч. 1 КпАП України, оголосити йому усне зауваження.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ст. ст. 122 ч. 2, 126 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадженням закрити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної заяви протягом десяти днів з дня її проголошення, а потім апеляційної скарги на постанову суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, з подачею копії апеляційної скарги до апеляційного суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: