П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 487/4503/20
Категорія: 3.7 Головуючий в І інстанції Сергієнко С.А.
Місце ухвалення: м. Новоодеськ.
Дата складання повного тексту рішення: 11.11.2020р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою лейтенанта поліції 4 батальйону 2 роти УПП Ілляшенка Віталія Андрійовича на рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до лейтенанта поліції 4 батальйону 2 роти УПП Ілляшенка Віталія Андрійовича, Управління патрульної поліції в Миколаївській області, третя особа - Департамент патрульної поліції УПП в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
07 серпня 2020року позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 18 липня 2020 року відносно нього лейтенантом поліції Ілляшенко В.А. винесено постанову серії ЕАМ № 2840335, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою, не законною і такою що підлягає скасуванню посилаючись на те, що місце роботи із зазначеним у постанові вимірювальним приладом має бути позначене відповідними дорожніми знаками, проте жодного знаку про вимірювання швидкісного режиму по ходу його руху встановлено не було.
Також позивач посилався на те, що постанову винесено на місці його зупинки і менш ніж за 5 хвилин після його зупинки, через що він не мав можливості скористатися своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП.
Рішенням Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову серії ЕАМ №2840335 від 18 липня 2020 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255грн. за вчинення правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрито.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, лейтенант поліції 4 батальйону 2 роти УПП Ілляшенко Віталій Андрійович подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що позивачем здійснено адміністративне правопорушення, що підтверджується записом з лазерного вимірювача TruCam LTI 20/20 (серійний номер TC000760).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги лейтенанта поліції 4 батальйону 2 роти УПП Ілляшенка Віталія Андрійовича, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що постановою серії ЕАМ № 2840335 від 18 липня 2020 року позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Як зазначив суд першої інстанції, з вказаної постанови вбачається, що 18 липня 2020 року о 10год.56хв. по провулку Центральному в м.Миколаїв ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT CLIO номерний знак НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 74км/год., при дозволеній швидкості 50км/год.,чим порушивп.12.4ПДР. Швидкість вимірювалася лазерним вимірювачем трукам 00076.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що, відповідачами не доведено факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та з матеріалів справи неможливо достовірно встановити даний факт, відтак і підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності відсутні.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП відповідальність настає в разі порушення правил перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року.
Пунктом 1.1 ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
У відповідності до п. 1.3 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
В свою чергу, згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п.2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 283 КУпАП, постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ч.2 ст. 33 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Представник лейтенанта поліції 4 батальйону 2 роти УПП Ілляшенка Віталія Андрійовича подав до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому долучив диск із відеозаписом, на який посилається апелянт як на підтвердження скоєння адміністративного правопорушення позивачем.
Відповідно до ч. 1ст. 99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Згідно з ч. 2ст. 99 КАС України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.
Відповідно до ч. 1ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Тобто, виходячи із вищевикладених норм вбачається, що надані відповідачем матеріали на оптичному диску підпадають під визначення електронного доказу, встановленого ст. 99 КАС України, отже, копії зазначених доказів мають бути засвідчені електронним цифровим підписом або мають бути надані суду в оригіналі, що також передбачає наявність на них, серед іншого ознак цифрового підпису автора.
Як встановлено судом першої інстанції, шляхом огляду змісту оптичного диску, та не спростовано відповідачем, на відеозаписі відсутній цифровий підпис як їх автора так і особи, уповноваженої на виготовлення даних копій.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наданий відповідачем відеозапис з приладу ТruCAM не є допустимим доказом в розумінні ст. 74 КАС України.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в постанові серії ЕАМ № 2840335 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності взагалі відсутній підпис особи, яка винесла постанову, що є порушенням оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі згідно Інструкції затвердженої наказом МВС України №1395 від 07 листопада 2015 року.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи із норм даної статті, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги та зазначає, що докази надані суб'єктом владних повноважень не повинні викликати сумніву, а отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки інших належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення відповідачами не надано та матеріали справи не містять.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.272, ст.286, ст.308, ст.311, п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу лейтенанта поліції 4 батальйону 2 роти УПП Ілляшенка Віталія Андрійовича залишити без задоволення, рішення Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 листопада 2020 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення виготовлений 22 грудня 2020 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук