П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 грудня 2020 р. Справа № 420/3246/20
Головуючий І інстанції суддя - Цховребова М.Г.
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Ступакова І.Г., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» до Державної податкової служби України, Офісу великих платників податків ДПС про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тедіс Україна» - задоволено.
14 вересня 2020 року Одеська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2020 року вказана апеляційна скарга була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків, а саме надання оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 153 грн. протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2020 року апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року повернуто.
16 листопада 2020 року на адресу Одеського окружного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга, подана Офісом великих платників податків ДПС, разом із клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказуючи, що апелянт вчиняв всі необхідні дії для своєчасної сплати судового збору.
Дослідивши доводи заявлені у клопотанні, колегія суддів дійшла висновку, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч.2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.
Згідно ч.1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд, надаючи оцінку наведеним доводам апелянта, зазначає, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року №484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.
Пунктом 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №228, визначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
У п. 41 справи «Пономарьов проти України» Європейський Суд з прав людини зазначив, що "Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків".
Таким чином, у ситуації з державними органами, поважними причинами пропуску строку апріорі не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору органом чи тимчасова відсутність таких коштів, тощо. Це пов'язано з тим, що держава має дотримуватись раніше згаданого принципу «належного урядування» та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов'язків, встановлених нею ж.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 169 КАС України апеляційна скарга має бути залишена без руху, з наданням строку для усунення зазначених недоліків.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 169, ст. 296, 298, ч.3 ст. 328 КАС України, суддя,-
Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2020 року - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для надання до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням обґрунтованих підстав такого пропуску протягом 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
Роз'яснити Офісу великих платників податків ДПС, що у разі не усунення зазначених недоліків апеляційної скарги, відповідно до ст. 169 КАС України апеляційна скарга буде повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Ступакова І.Г.