П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 грудня 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1822/19
Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.
Місце та час укладення судового рішення « 11:13», м. Херсон
Повний текст судового рішення складений 24.01.2020р.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Крусяна А.В.,
суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
30.09.2019р. фізична особа - підприємець (надалі - ФОП) ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (нині - Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.08.2019р. №№04071405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 16800грн. за порушення ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; 04061405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1грн. за порушення ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.01.2020р. позов задоволений з підстав ненадання суб'єктом владних повноважень належних та допустимих доказів порушення позивачем ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції, при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що актом фактичної перевірки встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а тому податковим органом правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05.06.2018р. №24870000000008326, перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у Генічевській ДПІ (Генічевський район) Генічевського управління Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 05.06.2018р. та займається наступними видами діяльності: 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель. /а.с.19-20/
Наказом Головного управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 26.06.2019р. №875 організовано у липні поточного року проведення фактичних перевірок платників податків на підставі ст.20, пп.80.2.2., 80.2.3., 80.2.5. п.80.2 ст.80 Податкового кодексу України.
Пунктом 2 вищезазначеного наказу затверджено перелік суб'єктів та/або об'єктів та їх адреси, які підлягають відпрацюванню шляхом проведення фактичних перевірок, із зазначенням початку та тривалості перевірок, зокрема ФОП ОСОБА_1 , з 02.07.2019р. тривалістю не більше 10 діб. /а.с.47/
02.07.2019р. посадовими особами Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, на підставі направлень від 02.07.2019р. №№628, 629 та наказу від 26.06.2019р. №875р. проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 , за результатом якої складено акт №0258/21/22/РРО/ НОМЕР_1 . /а.с.48-49/
Перевіркою встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.15-3 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Згідно вищезазначеного акту працівник ФОП ОСОБА_1 - продавець ОСОБА_2 відмовилась від його підписання та отримання примірнику, про що складено акт. /а.с.36/
На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення від 06.08.2019р. №№04071405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 16800грн. за порушення ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»; 04061405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 1грн. за порушення ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». /а.с.37-39/
Не погоджуючись з податковим повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Так, спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
Згідно з положеннями пп.75.1.3 п.75.1 ст.73ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності обставин, визначених Кодексом, зокрема згідно до пп.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Отже, фактична перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом.
Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства для призначення фактичної перевірки необхідно в частині проведення контролю за виробництвом, обліком, зберіганням та транспортуванням спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків.
Поряд з цим необхідно зазначити, що призначаючи фактичну перевірку щодо здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального фахівці контролюючого органу вправі здійснювати перевірку виключно з вказаних питань.
Відповідно до пп.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
У пп.81.2 ст.81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Так, підставою проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 слугував наказ Головного управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 26.06.2019р. №875. /ас.47/
Факт пред'явлення посадовими особами Головного управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі належним чином оформлених документів перед початком перевірки, передбачених п.81.1 ст.81 ПК України, підтверджується актом від 02.07.2019р. №098/21/22 про відмову особи, яка фактично проводить розрахункові операції - продавця ОСОБА_2 від підписання направлень на право проведення перевірки. /а.с.35/
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано відхилив доводи позивача щодо того, що йому не було надано наказ на перевірку та проведення перевірки без його участі, з огляду на те, що положеннями п.п.80.1, 80.7 ст.80 Податкового кодексу України передбачено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.
Як зазначалось вище, підставою для проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 є наказ ГУ ДФС у Херсонській області від 26.06.2019 №875 «Про проведення фактичних перевірок» та затверджений відповідно до нього Перелік з суб'єктів (ПІБ фізичної особи платника податків) та/або об'єктів (фактична адреса здійснення діяльності), які перевіряються шляхом проведення фактичних перевірок, у відповідності до вимог ст. 80 ПК України, який є його невід'ємною частиною.
Фактичною перевіркою встановлено, що в порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ФОП ОСОБА_1 проведено розрахункову операцію без застосування РРО, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 06.08.2019 р. 04061405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) у розмірі 1,00грн. на підставі ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». /а.с.32-33/
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (надалі - Закон України № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до ст.2 Закону України № 265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;
розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону № 265/95-ВР визначено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно п.1 ч.1 ст.17 Закону України № 265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: за вчинене вперше порушення - 1 грн.
Так, під час проведення контрольної розрахункової операції, про що складено акт від 02.07.2019 р. за №097/21/22, відповідачем зафіксовано факт продажу сигарет «Chesterfield» за ціною 43грн., без застосування вказаної розрахункової операції РРО, розрахунковий документ не роздрукований та не виданий. /а.с.84/
Підпунктом 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право: проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій. Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.
Згідно п.80.8 ст.80 ПК України під час проведення перевірки посадовими особами, які здійснюють таку перевірку, може проводитися хронометраж господарських операцій. За результатами хронометражу складається довідка, яка підписується посадовими особами контролюючого органу та посадовими особами суб'єкта господарювання або його представника та/або особами, що фактично здійснюють господарські операції.
Підпункт 14.1.264 п.14.1 ст.14 ПК України передбачає, що хронометраж - процес спостереження за веденням господарської діяльності платника податків, який здійснюється під час проведення фактичних перевірок та застосовується контролюючими органами з метою встановлення реальних показників щодо діяльності платника податків, яка здійснюється на відповідному місці її провадження.
З аналізу вищенаведених норм, вбачається, що контролюючий орган наділений повноваженнями проводити контрольні розрахункові операції перед початком фактичної перевірки. Проте, порядок проведення контрольної розрахункової операції має свої особливості та має відбуватися у порядку та у спосіб, визначені законодавством.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність в матеріалах справи доказів того, що під час проведення фактичної перевірки відбувалась відео/фото фіксація (хронометраж), а також відсутність доказів складення акту про повернення товару позивачу, за результатами такої контрольної розрахункової закупки, не дозволяє зробити висновок про те, що контрольна розрахункова операція в дійсності проводилась посадовими особами податкового органу.
Крім того, основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. №481/95-ВР (надалі - Закон України №481/95-ВР).
Відповідно до ст.16 Закону України №481/95-ВР контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Згідно до ч.2 ст.17 Закону України №481/95-ВР до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000грн.; за порушення вимог ст.15-3 цього Закону - 6800 грн.
Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. №790, згідно п.5 якого, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.
Актом фактичної перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» внаслідок реалізації тютюнових виробів у не визначеному місці торгівлі, а також порушення постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 р. №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» внаслідок реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими ніж встановлений розмір мінімальних роздрібних цін, що слугувало підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення від 06.08.2019р. №04071405 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафи) на загальну суму 16800грн. на підставі ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». /а.с.32-33/
Статтею 1 Закону України №481/95-ВР визначено, що місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
Згідно з п.11 ч.1 ст.15-3 Закону України №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів: у невизначених для цього місцях торгівлі.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що продаж тютюнових виробів у невизначених для цього місцях торгівлі - це факт здійснення реалізації тютюнових виробів у місцях, на право торгівлі в яких у суб'єкта господарювання відсутня ліцензія, або які не внесені до ліцензії, та за відсутності товарно-касової книги, в якій фіксується виручка від продажу таких виробів.
Як вбачається з матеріалів справи, висновок відповідача щодо продажу тютюнових виробів у невизначених для цього місцях ґрунтується на тому, що місце торгівлі повинно бути обладнано РРО, через який фіксується виручка від реалізації тютюнових виробів. /а.с.106/
При цьому, згідно п. 1.2. фактичної перевірки, проведено перевірку об'єкту: магазин, що розташований за місцем фактичного провадження діяльності: АДРЕСА_1 .
У п.2.2.2. акту фактичної перевірки зазначено, що у ФОП ОСОБА_1 була наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюнових виробів. /а.с.11/
Так, в період з 02.07.2019р. по 02.07.2020р. у ФОП ОСОБА_1 була наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами №21100311201901610 від 01.07.2020р., згідно якої адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 , продмаркет «Дафі», торгівельний павільйон. /а.с.156/
Як вбачається з п.п.2.2.10. та 2.2.11. акту фактичної перевірки, ФОП ОСОБА_1 було в наявності РРО. /а.с.11/
Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів продажу ФОП ОСОБА_1 тютюнових виробів у невизначених для цього місцях, оскільки ФОП ОСОБА_1 здійснювався продаж тютюнових виробів у місці торгівлі за адресою, зазначеною у ліцензії, чинній на момент проведення фактичної перевірки та за наявності РРО.
Щодо висновку контролюючого органу про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» № НОМЕР_2 від 30.10.2008р., внаслідок встановлення факту реалізації алкогольних напоїв за цінами нижчими ніж встановлений розмір мінімальних роздрібних цін, а саме, 03.10.2018р. о 15:38 год. реалізовано коньяк VS 4 зірки 0,5 л., преміум Таврія 40 % за ціною 135,50грн. замість 139,34грн., колегія суддів приходить до наступного.
Як свідчать матеріали справи, ФОП ОСОБА_1 притягнуто до фінансової відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 10000грн. за правопорушення, яке виявлено на підставі наявної у АІС «Податковий блок» ІС «Почекова передача» інформації, і яке мало місце 03.10.2018р.
Позивач вважає, що вищезазначений період не підпадає під період фактичної перевірки, а тому суперечить положенням пп.75.1.3, п.75.1, ст.75 ПК України, які не передбачають проведення фактичної перевірки за певний період часу, а передбачає встановлення (відсутність) порушень під час перевірки безпосередньо, що є порушенням процедури її проведення та достатньою підставою для скасування результатів такої перевірки.
Згідно пп. 75.1.3. п.75.1. ст.75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Водночас, пп.75.1.2. п.75.1, ст.75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Тобто, перевірка чеків РРО за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії, не можуть вчинятися в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.
Крім того, правопорушення, на яке посилається податковий орган, мало місце 03.10.2018р., а фактична перевірка проведена 02.07.2019р., тобто майже через 7 місяців.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги висновки щодо подібних правовідносин (застосування пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України), викладені у постанові Верховного Суду від 18.05.2018р. у справі №813/3977/16, де зазначено, що внаслідок отримання такої інформації, виникає обґрунтована та законодавчо встановлена необхідність для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю. В той же час, така інформація та фактичний контроль не може бути безмежним у часі її призначення та проведення. Належний ефект, що може бути досягнутий від проведення такої перевірки залежить від своєчасного опрацювання такої інформації.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо протиправності та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, тому в порядку ст.316 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.
Головуючий суддя Крусян А.В.
Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.