17 грудня 2020 року м. Дніпросправа № 340/1017/20
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Чабаненко С.В.,
суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі №340/1017/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не здійснення виплати йому разової грошової допомоги, передбаченої Законом України №580-VІІІ від 02.07.2015 "Про Національну поліцію" та наказом МВС України №4 від 11.06.2016, а також разової грошової страхової виплати, передбаченої Законом України №1105-XІV від 18.03.2020 "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано висновок Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, затверджений 20.02.2020 року начальником Головного управління Національної поліції України в Донецькій області генералом поліції третього рангу Семенишин М.О. про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Зобов'язано Головне управління Національної поліції України в Донецькій області не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги, з урахуванням правової оцінки, наданої судом. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ГУ НП в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС Укроаїни.
Перевіривши підстави для перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, Позивач проходив службу в ОВС (міліції) з 02.09.1996 р. по 06.11.2015 р., в поліції з 07.11.2015 р. по 12.06.2017 р. (а.с.17-19).
Наказом ГУНП в Донецькій області від 12.06.2017 р. № 264 о/с позивач, згідно до Закону України "Про Національну поліцію", звільнений зі служби в поліції за п. 2 ч. 1 ст. 77 (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції), на підставі свідоцтва про хворобу № 607/СНП від 02.06.2017 (а.с.51-53, 54).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачу після звільнення з лав поліції відповідно до Виписки з акту огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААБ № 300183 встановлено ІІ групу інвалідності з 25.05.2018, причина інвалідності: не пов'язана з виконанням службових обов'язків (а.с.38).
Згідно довідки про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серія АГ № 0018570, позивачу на 05.07.2018 р. було визначено 10 % втрати професійної працездатності, причина втрати професійної працездатності: травма, пов'язана з виконанням службових обов'язків (а.с.37).
26.07.2018 року позивач звернувся з заявою (рапортом) до ОГД щодо виплати у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності у зв'язку із отриманням травми 23.07.2006 р. (а.с.36).
20.02.2020 р. начальником ГУНП в Донецькій області було затверджено висновок про відмову у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку з відсутністю у ст. 97 Закону України "Про Національну поліцію" підстав для виплати одноразової грошової допомоги у разі отримання травми, наслідком якої є втрата працездатності без встановлення інвалідності поліцейськими, які на час визначення ступеня втрати працездатності є вже звільненими з поліції (а.с.35).
У листі від 25.02.2020 №224/26/02-2020 УФЗБО ГУНП в Донецькій області повідомило позивача, що виплата одноразової грошової допомоги у разі отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності (п.п.5 ч.1 ст.97 Закону України "Про Національну поліцію") призначається та виплачується поліцейським, які на день виникнення права є дійсними співробітниками поліції. Тобто, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі отримання травми, наслідком якої є втрата працездатності без встановлення інвалідності поліцейськими, які на час визначення ступеня втрати працездатності є вже звільненими з поліції, не передбачено вимогами даного Закону (а.с.10-11).
Вирішуючи спір, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та ухвалив рішення щодо протиправності та скасування висновку Головного управління Національної поліції України в Донецькій області, затвердженого 20.02.2020 року начальником Головного управління Національної поліції України в Донецькій області генералом поліції третього рангу Семенишиним М.О. про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, а також зобов'язання відповідача не пізніше 30 днів з дня набрання рішенням законної сили повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
07 листопада 2015 року набрав чинності Закон України “Про Національну поліцію” (далі Закон № 580-VIII).
До набрання чинності вказаним Законом порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону України “Про міліцію” (далі Закон № 565-XII) та Постановою КМУ від 21.10.2015 року № 850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції” (далі Порядок № 850).
Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання вимог статті 23 Закону № 565-XII постановою КМУ затверджено Порядок № 850.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи.
Днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії (пункт 2 Порядку № 850).
Згідно пунктом 5 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII (набрав чинності 07 листопада 2015 року) визнано таким, що втратив чинність Закон № 565-XII.
Разом з тим, за змістом пункту 15 Розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VIII.
Згідно із частиною другою статті 97 Закону № 580-VIII порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті чи втрати працездатності) поліцейського встановлюється МВС.
З метою врегулювання питання щодо порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, відповідно до статей 97-101 Закону № 580-VIII, прийнято Порядок № 4, який визначає механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського.
Наказом МВС від 12 вересня 2016 року № 916, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1277/29409 від 22 вересня 2016 року, пункт 5 Розділу 1 Порядку № 4 доповнено підпунктом 4, яким передбачено призначення поліцейському одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності, чи втрати працездатності, яка виникла внаслідок отриманого поліцейським захворювання або поранення (контузії, травми, каліцтва) під час проходження служби в органах внутрішніх справ.
Згідно із пунктом 1 Розділу ІІ Порядку № 4 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення поліцейському інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Заява (рапорт) про виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського подається Голові Національної поліції (керівнику міжрегіонального, територіального органу поліції) за останнім місцем служби поліцейського (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку № 4).
За змістом підпункту «б» пункту 4 частини першої статті 99 Закону № 580-VIII поліцейським, яким внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції встановлено ІІ групу інвалідності розмір одноразової грошової допомоги складає 90 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звільнений з поліції за пунктом 2 частини першої статті 77 Закону № 580-VIII (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції).
В той же час судом першої інстанції не надано оцінку, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 Закону України № 580-VIII одноразова грошова допомога є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.
Таким чином, зазначене положення Закону застосовується виключно за обов'язкової одночасної наявності трьох умов (причина інвалідності, час настання інвалідності та причина звільнення):
1. інвалідність повинна наступити внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції;
2. інвалідність повинна наступити не пізніше, ніж протягом шести місяців після звільнення особи з поліції;
3. причина звільнення такої особи з поліції повинна бути зумовлена захворюванням або пораненням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції.
Виходячи з наявних у справі доказів, з дати звільнення позивача (12.06.2017 року) та встановлення ІІ групи інвалідності (12.07.2018 року), пройшло більше шести місяців, а саме 1 рік 1 місяць.
Також постановою медичної (військово-лікарської) комісії ДУ “ТМО МВС України по Донецькій області” щодо встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, травм від 25.07.2018 року № 69 встановлено, що позивачем 23.04.2006 року отримано закритий перелом зовнішньої щиколотки правого гомілково-стопового суглобу та зазначена травма пов'язана з виконанням службових обов'язків. Травма, отримана позивачем 28.12.2016 року внаслідок ДТП не пов'язана з виконанням службових обов'язків.
Крім того, з довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №300183 від 12.07.2018 року вбачається, що ОСОБА_1 з 25.05.2018 року встановлено другу групу інвалідності та зазначено, що травма одержана під час проходження служби в результаті нещасного випадку та не пов'язана з виконанням службових обов'язків (а.с.6).
Також колегія суддів зазначає, що висновок відповідача від 20.02.2020 року про відмову в призначені одноразової грошової допомоги не оскаржувався і на момент розгляду справи як в суді першої, так і в суді апеляційної інстанції відсутні докази його оскарження чи скасування.
В той же час суд першої інстанції безпідставно вийшов за межі позовних вимог в частині визнання протиправним вищезазначеного висновку відповідача від 20.02.2020 року.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції з урахуванням приписів ст. 317 КАС України приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування рішення суду з прийняттям нової постанови про відмову задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області - задовольнити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 червня 2020 року у справі №340/1017/20- скасувати.
Прийняти нове судове рішення.
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків ст. 328 КАС України.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко