22 грудня 2020 року справа №200/5362/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року (повне судове рішення складено 22 жовтня 2020 року у м. Слов'янську) у справі № 200/5362/20-а (суддя в І інстанції Зінченко О.В.) за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Донецької обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати та моральної шкоди,
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-1), Прокуратури Донецької області (далі - відповідач-2) та Другої кадрової комісії Офісу Генеральної прокуратури України (далі - відповідач -3), в якій просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Донецької області від 04.05.2020 № 370-к, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду у кримінальних провадженнях, щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Донецької області та з органів прокуратури з 04.05.2020 на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VІІ «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VІІ);
- визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії № 2 від 02.04.2020 № 48 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 - прокурором відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду у кримінальних провадженнях, щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Донецької області;
- зобов'язати відповідача № 2 прокуратуру Донецької області поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду у кримінальних провадженнях, щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Донецької області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури України з 04 травня 2020 року;
- стягнути з прокуратури Донецької області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 04 травня 2020 року і до моменту фактичного поновлення на посаді;
- стягнути з прокуратури Донецької області на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням, у розмірі 200 000 грн.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року провадження у справі зупинене до набрання законної сили рішенням Конституційного Суду України у справі № 3/116(20) за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-ІХ (далі - Закон № 113-ІХ, із змінами).
Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідачем-2 подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду про зупинення провадження у справі, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апелянт мотивує свої вимоги тим, що місцевим судом неправильно та неповно досліджено докази і встановлено обставини у справі та неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначає, що в рішенні суду першої інстанції має міститися пояснення (мотиви), чому суд вважає ту чи іншу обставину доведеною або не доведеною, чому суд врахував одні докази, але не взяв до уваги інших доказів, чому обрав ту чи іншу норму права (закону), а також чому застосував чи не застосував встановлений нею той чи інший правовий наслідок. Кожен доречний і важливий аргумент особи, яка бере участь у справі, повинен бути проаналізований і одержати відповідь суду. Проте, в оскаржуваній ухвалі відсутнє обґрунтування підстав зупинення провадження у справі до прийняття рішення Конституційним Судом України.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про згоду з доводами апеляційної скарги, наявність підстав для її задоволення.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з наступних підстав.
Постановляючи оскаржену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що при винесенні спірних рішень відповідачі керувалися нормами Закону № 113-IX, конституційність якого наразі є предметом розгляду Великої Палати Конституційного Суду України, тому існує об'єктивна неможливість розгляду цієї адміністративної справи до вирішення Конституційним Судом України справи № 3/116(20).
Колегія суддів погоджується з таким висновком, виходячи з такого.
Кадровою комісією № 2 прийнято спірне рішення від 02 квітня 2020 року про неуспішне проходження позивачем атестації.
При винесенні вказаного рішення кадрова комісія № 2 керувалася пунктами 13 та 17 розділу ІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 113-IX.
Наказом прокурора Донецької області від 04 травня 2020 року № 370-к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених на тимчасово окупованих територіях у Донецькій області та в умовах збройного конфлікту, управління нагляду у кримінальних провадженнях, щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту прокуратури Донецької області та з органів прокуратури з 04 травня 2020 року на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону № 1697-VІІ.
При винесенні вказаного наказу прокуратура Донецької області керувалася підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 113-IX.
Відповідно до пункту 17 розділу ІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону №113-IX, кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації. Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які не успішно пройшли атестацію. Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється.
Також, підпунктом 2 пункту 19 розділу ІІ Прикінцеві та Перехідні положення Закону № 113-IX передбачено, що прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону 1697-VІІ на підставі рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури.
Судами встановлено, що в провадженні Конституційного Суду України перебуває справа за поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України Закону № 113-IX (із змінами).
Як вбачається з офіційного веб-сайту Конституційного Суду України, станом на 26 червня 2020 року ухвалою колегії суддів КСУ відкрито конституційне провадження у справі, здійснюється підготовка справи до розгляду на пленарному засіданні Великої палати Суду у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону № 113-ІХ.
Аналогічного змісту інформація міститься на цьому сайті і на час ухвалення цієї постанови апеляційним судом.
Згідно зі статтею 75 Закону України «Про Конституційний Суд України», обчислення строків конституційного провадження ведеться з дня постановлення ухвали про відкриття конституційного провадження у справі, а у разі відмови Сенату від розгляду справи на розсуд Великої палати - з дня постановлення відповідної ухвали Сенату. Строк конституційного провадження не повинен перевищувати шість місяців, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Враховуючи, що при винесенні спірних рішень відповідачі керувалися нормами Закону № 113-IX, конституційність якого наразі є предметом розгляду Великої палати Конституційного Суду України, існує об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи № 3/116(20).
Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статями 236, 291, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Донецької обласної прокуратури - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 200/5362/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення - 22 грудня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та оскарженню не підлягає.
Колегія суддів І. В. Сіваченко
А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук