21 грудня 2020 року справа №200/6938/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів: Гайдара А.В., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління національної поліції в Донецькій області, Головного управління МВС України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року по справі № 200/6938/20-а (суддя 1 інстанції Молочна І.С., повний текст складено 11 вересня 2020 року у м. Слов'янську Донецької області) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління МВС України в Донецькій області (далі відповідач-1), Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі відповідач-2), в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління МВС України в Донецькій області №14 о/с лк від 22.06.2020 про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п.п. «г» п.64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, майора міліції ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділення міліції Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління з 24.06.2020; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до п.9 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» у Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області та видати відповідний наказ з цього приводу; стягнути з Головного управління МВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 24.06.2020 по день ухвалення судом рішення у даній справі.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідно до наказу ГУМВС України в Донецькій області від 22.06.2020 №14о/с-лк звільнений з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п.п. «г» п. 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ. Вважає таке звільнення незаконним, оскільки обов'язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов'язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з'явилися на підприємстві протягом усього періоду і існували на день звільнення. Позивач вважає, що повністю відповідає висунутим вимогам до кандидатів на вакантні посади у підрозділах Національної поліції України, проте роботодавцем не запропоновано йому жодної вакантної посади в органах поліції. Наведені обставини, на думку позивача, свідчать про наявність підстав для його поновлення на попередній посаді зі стягненням суми грошового забезпечення за час затримки розрахунку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС України в Донецькій області №14 о/с лк від 22.06.2020 про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п.п. «г» п.64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, майора міліції ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділення міліції Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління з 24.06.2020. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 24.06.2020 року по 11.09.2020 року у розмірі 4176,70 грн. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» у Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області та видати відповідний наказ з цього приводу. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділення міліції Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління з 24.06.2020 та стягнення на його користь середнього грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідачами подані апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків обставинам справи, просять скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційних скарг зазначено, що позивача на виконання ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 року поновлено на посаді начальника відділення міліції Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління ГУМВС України в Донецькій області з 10.09.2019. Позивач був попереджений про наступне вивільнення, в якому зазначено про скорочення посади начальника відділення міліції Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління ГУМВС України в Донецькій області. Звертають увагу суду, що позивачу неодноразово роз'яснювався порядок та умови прийому на службу до Національної поліції, повідомлялось про відкриття конкурсних відборів на заняття вакантних посад, запропоновувалось прийняти участь у конкурсних відборах на зайняття оперуповноважених, слідчих, дільничних офіцерів поліції, рекомендувалось подати заявку на участь у конкурсах. 29.11.2017 позивач подавав анкету на участь у конкурсному відборі на вакантну посаду дільничного офіцера поліції сектору превенції Центрального відділу поліції ГУНП в Донецькій області, за результатами конкурсу прийнято рішення «не рекомендований до проходження служби в поліції». Рішення позивачем не оскаржувалося. Крім того, наголошують, що позивач набув право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та перебував на обліку в головному управління ПФУ України в Донецькій області, як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної з 07.11.2015. Також звертають увагу суду, що відповідно до положень Закону України «Про Національну поліцію» та постанови КМУ від 16.09.2015 № 730 територіальні органи МВС ліквідовані як юридичні особи публічного права, з 07.11.2015 міліція припинила своє існування без правонаступництва.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановив наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду, позивач з 01.11.1992 по 06.11.2015 перебував на службі в ОВС України.
Наказом УМВС України в Донецької області № 393о/с від 06.11.2015 ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил на підставі п. 10 та п. 11 розділу XI ЗУ «Про національну поліцію» за п.п. «г» п. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС (скорочення штатів).(т. 1 а.с. 210).
Позивач оскаржив прийнятий наказ №393о/с від 06.11.2015 до суду.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2018 у справі №805/359/16-а адміністративний позов ОСОБА_1 про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління МВС в Донецькій області № 393 о/с від 06.11.2015 в частині звільнення майора міліції ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п.п. «г» п. 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділення міліції Жовтневого РВ ММУ ГУМВС України в Донецькій області з 07.11.2015; стягнуто з ММУ УМВС України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у сумі 190017,92 грн. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 27.03.2019 рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.10.2018 у справі №805/359/16-а залишено без змін.(т. 1 а.с. 10-28).
На виконання рішення суду, наказом № 30 о/с від 26.10.2018 ліквідаційної комісії ГУМВС України у Донецькій області скасовано пункт наказу ГУМВС України в Донецькій області в частині звільнення ОСОБА_1 з ОВС та поновлено останнього на посаді з 07.11.2015.(т. 1 а.с. 213).
Відповідно до наказу ГУМВС України в Донецькій області від 02.04.2019 №9 о/с-лк, згідно із Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС ОСОБА_1 звільнено із ОВС у запас на підставі п. 64 «г» (через скорочення штатів) вказаного Положення.(т. 1 а.с. 214).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2019 у справі №200/1085/19-а, яке залишено без змін за наслідками оскарження, визнано протиправним та скасовано наказ ГУМВС в Донецькій області від 02.04.2019 № 9 о/с-лк про звільнення ОСОБА_1 з ОВС в запас Збройних Сил України та п.п. 64 «г» (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом ОВС та поновлено останнього на посаді начальника відділення міліції Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління з 03.04.2019 (т. 1 а.с. 29-50).
Наказом ГУМВС України в Донецькій області № 12о/с від 24.06.2019 на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04.06.2019 у справі № 200/1085/19-а скасований наказ ГУМВС України в Донецькій області від 02.04.2019 № 9о/с щодо звільнення ОСОБА_1 та вважати поновленим з 03 квітня 2019 року (т. 1 а.с. 215).
Згідно із наказом № 17 о/с лк від 09.09.2019, відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС звільнено з ОВС у запас за п. 64 «г» майора міліції ОСОБА_1 - начальника відділення міліції Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління з 09 вересня 2019 року; в якому встановлено позивачу вислугу років на 09 вересня 2019 року у календарному обчисленні - 26 років 10 місяців 09 днів, для виплати одноразової грошової допомоги - 03 роки 10 місяців 03 дні, у пільговому обчисленні - 33 роки 02 місяці 23 дня.(т. 1 а.с. 216).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі №200/12246/19-а позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління МВС в Донецькій області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних позовних вимог щодо предмета спору Головного управління Національної поліції в Донецькій області про скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецької області від 09.09.2019 № 17 о/с-лк про звільнення з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п.п. «г» п. 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, майора міліції ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділення міліції Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління з 10.09.2019. Стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 03.04.2019 року по 09.09.2019 року у розмірі 24 295, грн. 18 коп. та середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 03.04.2019 по 17.03.2020 у сумі 18 225,60 грн. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділення міліції Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління з 10.09.2019 звернуто до негайного виконання.(т. 1 а.с. 51-62).
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2020 року у справі №200/12246/19-а апеляційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі №200/12246/19-а задоволено частково. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2020 року у справі №200/12246/19-а скасовано в частині стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 03.04.2019 по 09.09.2019 у розмірі 24295, 18 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 03.04.2019 по 17.03.2020 у сумі 18 225,60 грн. В цій частині прийнято нову постанову, якою стягнуто з Головного управління Міністерства внутрішніх справ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 03.04.2019 по 09.09.2019 у розмірі 7950 грн, середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 10.09.2019 року по 17.03.2020 в розмірі 9042 (дев'ять тисяч сорок дві) гривні 93 копійки. В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2020 у справі №200/12246/19-а залишено без змін.(т. 1 а.с. 63-75).
На виконання рішення суду прийнято наказ № 8о/с-лк від 14.04.2020, яким скасовано наказ від 09.09.2019 № 17 о/с-лк в частині звільнення з 09.09.2019 майора міліції ОСОБА_1 начальника відділення міліції Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління та поновлено останнього на вказаній посаді з 10.09.2019.(т. 1 а.с. 76).
Листом від 14.04.2020 № 265/лк позивача повідомлено про поновлення на посаді з 10.09.2019 на посаді начальника відділення міліції Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління МВС України в Донецькій області та попереджено про наступне вивільнення у зв'язку зі скороченням штату відповідно до п.п. «г» п. 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ та роз'яснено порядок вступу на службу до органів поліції.(т. 1 а.с. 78-80).
Матеріали справи містять лист ГУМВС України в Донецькій області аналогічного змісту від 21.04.2020 року за № 273ик.(т. 1 а.с. 81).
Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 22.06.2020 №14о/с-лк майора міліції ОСОБА_1 начальника відділення міліції Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України за п.п. «г» п. 64 (через скорочення штатів) Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ з 23.06.2020. Вважати вислугу років на 23 червня 2020 року у календарному обчисленні 27 років 07 місяців 23 дні, для виплати одноразової грошової допомоги - 00 років 09 місяців 14 днів, у пільговому обчисленні - 34 роки 00 місяців 07 днів.(т. 1 а.с. 218).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем належним чином не була з'ясована можливість використання позивача для подальшого проходження служби.
Відповідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною шостою статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Пункт 1 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі Закон№ 580-VIII) визначає, що цей Закон набирає чинності через три місяці з дня, наступного за днем його опублікування, крім:
1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування;
2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
Закон України «Про Національну поліцію» опублікований в газеті «Голос України» 06 серпня 2015 року і набрав чинності з 07 листопада 2015 року.
Таким чином, пункти 1,2,3,7-13,15,17-18 розділу ХІ «При кінцеві та перехідні положення» цього Закону набирають чинності з 07 серпня 2015 року.
Відповідно до пункту 8 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Згідно пункту 9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII: працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
На підставі пункту 10 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Зазначені в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Відповідно до підпункту «г» пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі.
Аналіз пункту 9 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 580-VIII свідчить, що працівнику міліції, який виявив бажання проходити службу в поліції, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону, гарантоване право бути прийнятим на службу до поліції за умови його відповідності вимогам до поліцейських та надання згоди на призначення на дану посаду, або у разі успішного проходження конкурсу.
Однак, надання згоди працівником міліції на призначення на посаду в органі поліції, неможливе без його обізнаності із переліком усіх наявних вакантних посад в даному органі.
Тобто, наданню згоди працівником міліції на призначення на посаду в органі поліції повинна передувати пропозиція щодо призначення на відповідну посаду, а саме - ініціатива керівництва, оскільки згода особи, по своїй суті, є відповіддю на цю ініціативу, а наслідком такої згоди є призначення особи на посаду у відповідності до узгодженої пропозиції.
Отже, особа, попереджена про звільнення внаслідок скорочення штатів, у цьому випадку не має можливості виявити ініціативу, і своє волевиявлення здійснює шляхом згоди на ініціативу керівництва.
Така ініціатива є обов'язковою, оскільки без неї не може бути встановлено наявність чи відсутність можливості подальшого використання особи на службі відповідно до підпункту "г" пункту 63 Положення.
Стосовно другого з наведених вище випадків - то необхідна ініціатива особи щодо участі в конкурсі. Спосіб виявлення такої ініціативи визначається порядком проведення конкурсу та може мати форму письмової заяви (рапорту).
Таким чином, лише в разі, якщо особа відмовилася від усіх пропозицій щодо зайняття посад і не подала заяви (рапорту) про участь в конкурсі на зайняття посад, виникають підстави для застосування пункту 10 розділу XI Закону №580-VІІІ і звільнення особи за скороченням штатів.
Верховний Суд України в постанові від 28 жовтня 2014 року у справі №21-484а14 визначив правову позицію, за якою встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) особи, що ліквідується, не виключає, а включає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Зазначена правова позиція узгоджується з підставами, викладеними у постановах Верховного суду від 10 травня 2019 року у справі №826/11746/16, від 20.11.2019 року у справі № 200/1085/19-а.
Підсумовуючи викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що звільняючи позивача на підставі пункту 64 "г" Положення через скорочення штатів, відповідач, не запропонувавши позивачу іншої посади у новоствореному органу поліції, не дослідивши можливість використання останнього на службі в поліції, - допустив порушення вимог діючого законодавства, що є підставою для скасування оскаржуваного наказу та поновлення позивача на роботі.
Також є неприйнятними доводи відповідача-1, що з 07 листопада 2015 року органи міліції припинили здійснення функцій, покладених Законом України «Про міліцію», тобто є ліквідованими без правонаступництва, з наступних підстав.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", постановлено ліквідувати УМВС України у Донецькій області та утворити Головне управління Національної поліції у Донецькій області.
Як вбачається з аналізу постанов Кабінету Міністрів України від 02 березня 2015 року № 641 та від 16 березня 2015 року № 730, а також норм Законів України «Про міліцію», «Про Національну поліцію», Положення про Національну поліцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 877, Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №878, фактично відбулося не припинення державою виконання функцій ліквідованого органу, а покладання виконання його функцій на інший новостворений орган.
Отже, в даному випадку мала місце не ліквідація, а реорганізація органів внутрішніх справ зі створенням нових територіальних органів НПУ, що неодноразово встановлено судовими рішення відносно відповідача на користь ОСОБА_1 .
Відтак, у роботодавця (держави) виник обов'язок щодо працевлаштування працівників, у тому числі, Жовтневого районного відділу Маріупольського міського управління Головного управління МВС України в Донецької області.
Позивач був попереджений про звільнення через скорочення штатів в силу закону. Звільненню позивача не передувало проведення атестації, жодної посади для подальшого проходження служби йому не було запропоновано. Відтак, відповідачем належним чином не була з'ясована можливість використання позивача для подальшого проходження служби, тобто не виконано зобов'язання по працевлаштуванню позивача, як працівника ліквідованої установи.
Отже, встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням іншої, яка буде виконувати повноваження (завдання) установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов'язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. При цьому, у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 28.10.2014 року (№ рішення у ЄДРСР 41602330), у випадку незаконного звільнення працівника з роботи, його порушене право повинно бути відновлене шляхом поновлення його на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
Оскільки, на час розгляду справи Маріупольське міське управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області не припинено, знаходиться в стані припинення (т. 1 а.с. 190-193), тому суд першої інстанції правильно скасував наказ про звільнення позивача та поновив ОСОБА_1 на посаді, з якої його було звільнено з 24.06.2020 року, тобто з наступного дня, що передує звільненню особи (позивача звільнено 23.06.2020 року).
Також неприйнятними є доводи апелянтів стосовно рішення засідання поліцейської комісії ГУНП в Донецькій області від 12.01.2018 року, оскільки це рішення не стосується звільнення позивача спірним наказом у 2020 році.
Що стосується зобов'язання Головне управління Національної поліції в Донецькій області розглянути кандидатуру позивача для зайняття посади у відповідності до пункту 9 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» у Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області та видати відповідний наказ з цього приводу, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в межах розгляду цієї справи судом встановлено, що ліквідація УМВС з одночасним створенням іншого органу ГУНП, який буде виконувати повноваження (завдання) органу, що ліквідується, передбачає зобов'язання роботодавця (держави) вжити заходів щодо працевлаштування працівників ліквідованого у такий спосіб органу.
Отже, ГУНП, з огляду на свій правовий статус, завдання і обсяг повноважень, по суті, є правонаступником УМВС.
Метою функціонального поділу державної влади на законодавчу, виконавчу та судову (стаття 6 Конституції України) є розмежування повноважень між різними органами державної влади та недопущення привласнення повноти державної влади однією з гілок влади (абзац перший пункту 2 мотивувальної частини) Рішення Конституційного Суду України від 24 червня 1999 року № 6-рп/1999).
Європейський суд з прав людини у свої практиці зазначив, що ефективний спосіб захисту повинен бути незалежним від будь-якої вжитої на розсуд суб'єкта владних повноважень дії, бути безпосередньо доступним для тих, кого він стосується (Рішення у справі «Гурепка проти України» від 06.09.2005) і такий спосіб захист повинен існувати незалежно від форми його вираження у правовій системі тієї чи іншої країни (Рішення у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» від 15.11.1996). Ефективний спосіб захисту повинен запобігати виникненню або продовженню порушенню чи надати належне відшкодування порушенню, що мало місце (Рішення у справі «Кудла проти Польщі» від 26.10.2000).
З метою повного захисту прав та інтересів позивача щодо можливості бути призначеним на посади поліцейських, в порядку пункту 9 Розділу ХІ №580-VIII, враховуючи наявність ухвалених відносно позивача судових рішень, що набрали законної сили, якими встановлена незаконність звільнення останнього з органів внутрішніх справ, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Національної поліції в Донецькій області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про Національну поліцію» у Головному управлінні Національної поліції в Донецькій області та видати відповідний наказ з цього приводу.
При цьому, що обираючи саме такий спосіб захисту порушених прав та законних інтересів позивача, суд не підміняє орган поліції та не втручається у його дискреційні повноваження щодо здійснення активних дій стосовно працевлаштування позивача.
Висновок суду першої інстанції узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2020 року у справі №826/27239/15.
Посилання апелянтів на отримання права позивача на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не впливає та не спростовує висновки суду першої інстанції щодо незаконного його звільнення та поновлення на посаді.
Відповідно до частин 1-2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
При викладених обставинах, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Головного управління національної поліції в Донецькій області, Головного управління МВС України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11 вересня 2020 року у справі № 200/6938/20-а - залишити без змін.
Повне судове рішення складено 21 грудня 2020 року.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Л.В. Ястребова
Судді: А.В. Гайдар
І.Д. Компанієць