ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
місто Київ
07 грудня 2020 року справа №640/16975/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Проценко Р.А. та представників:
позивача: Корнієнка А.Г.;
відповідача: Єгорова А.Є.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу
за позовомПриватного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ»)
доОфісу великих платників податків Державної податкової служби України (далі по тексту - Офіс ДПС)
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 20 лютого 2018 року №0001174613
На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 грудня 2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення (скорочене рішення).
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, зазначаючи про протиправність застосування до нього штрафу за порушення строку сплати грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств згідно з податковим повідомленням-рішенням Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України від 20 лютого 2018 року №0001174613, у зв'язку із тим, що ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» погасило заборгованість зі сплати податку на прибуток на підставі договорів про проведення взаєморозрахунків відповідно до механізму погашення податкової заборгованості за рахунок субвенції з державного бюджету від 27 грудня 2017 року №№971/5, 971/3 та 971/2, а тому відсутні підстави застування до позивача вимог статті 57 та статті 126 Податкового кодексу України. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається, зокрема, на постанови Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі №820/4728/17 та від 21 березня 2018 року №813/919/13-а.
Крім того, позивач вказує, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби України (далі по тексту - Офіс ДФС) не розглянув заперечення на акт перевірки, а тому відсутня подія, з якою Податковий кодекс України пов'язує право податкового органу на винесення податкового повідомлення-рішення на підставі акта, на який подані заперечення.
Позивач також зазначає, що при розгляді аналогічної справи за позовом АТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» позов задоволено та скасоване податкове повідомлення-рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/16975/19 та призначено підготовче засідання.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з тим, що за результатами перевірки встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за ІІІ квартал 2017 року, визначених у податковій декларації у розмірі 484 867 614,00 грн., із затримкою на 38 календарних дні. Відповідач звертає увагу, що заборгованість із податку сплачено позивачем лише 27 грудня 2017 року при граничному строку сплати 19 листопада 2017 року, що є підставою для застосування штрафу, передбаченого пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України. При цьому відповідач зазначає, що дана норма закону не встановлює обставин, за яких платник податків може бути звільнений від відповідальності, зокрема, у зв'язку із укладенням договору про організацію взаєморозрахунків з погашення заборгованості відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року №971. Позивач уклав договір про проведення взаєморозрахунків лише 27 грудня 2018 року та не звертався до Офісу ДСВ із заявою про відстрочення або про розстрочення суми податкового боргу. Офіс застосував штраф не на субвенцію з державного бюджету, а на суму узгодженого грошового зобов'язання, сплаченого з порушенням граничного строку сплати.
Відповідач також зазначає, що заперечення на акт перевірки розглянуті контролюючим органом 19 лютого 2018 року, а податкове повідомлення-рішення Офіс ДФС прийняв із врахуванням відповіді на заперечення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 листопада 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2020 року замінено первинного відповідача - Офіс ДФС, правонаступником - Офісом ДПС.
У клопотанні від 18 листопада 2020 року позивач звернув увагу, що ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» перерахувало 27 грудня 2017 року до державного бюджету отримані на підставі договорів про організацію взаєморозрахунків від інших учасників розрахунків кошти у загальному розмірі 619 972 989,19 грн. (484 971 733,86 грн. - основний платіж, 101 429 662,81 грн. - штрафна санкція, 33 571 592,52 - пеня та проценти), що підтверджується платіжними дорученнями №№48, 49, 50. З урахуванням чого позивач вважає, що вже сплатив суму штрафних санкцій, нарахованих податковим органом на суму податкового боргу.
У судовому засіданні 07 грудня представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача проти позову заперечив.
Дослідивши наявні у справі докази, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив такі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи.
Право платника податків оскаржити рішення контролюючого органу передбачено пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України.
Відповідно до податкового повідомлення-рішення Офісу ДФС від 20 лютого 2018 року №0001174613 за порушення строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, визначеного пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку 38 календарних днів сплати грошового зобов'язання 484 867 614,00 грн. ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 96 973 522,80 грн.
Зазначене податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі акта від 31 січня 2018 року №47/28-10-46-13/00178353 про результати камеральної перевірки ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» з питань своєчасності сплати сум податкових зобов'язань за ІІІ квартал 2017 року, зазначених в податковій декларації з податку на прибуток за три квартали 2017 року (далі по тексту - акт перевірки).
В акті перевірки зафіксовано, що узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток за ІІІ квартал 2017 року у розмірі 484 867 614,00 грн. з граничним строком сплати 19 листопада 2017 року ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» сплатило 27 грудня 2017 року згідно з платіжними дорученнями №№48, 49, 50, тобто із затримкою 38 календарних днів, що є порушенням пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України.
Не погодившись із висновками акта перевірки, позивач направив до Офісу ДВС поштою 13 лютого 2018 року заперечення на акт перевірки.
У листі від 19 лютого 2018 року №7822/10/28-10-46-13 Офіс ДФС повідомив про результати розгляду заперечень позивача, підтримавши висновки акта перевірки.
Таким чином, виходячи зі змісту позовної заяви та обставин справи, суду належить встановити чи мала місце несвоєчасна сплата позивачем узгодженого податкового зобов'язання з податку на прибуток за ІІІ квартал 2017 року у розмірі 484 867 614,00 грн. та правомірність застосування штрафних санкцій на підставі пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
Як вбачається зі змісту акта перевірки та визнається сторонами, ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» 08 листопада 2017 року подало до Офісу ДФС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІІ квартал 2017 року, у якій самостійно задекларувало суму податкового зобов'язання на рівні 484 867 614,00 грн.
Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, граничним строк сплати суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 484 867 614,00 грн., зазначеної позивачем у поданій ним податковій декларації, є 19 листопада 2017 року.
Однак, суд встановив, що фактично позивач сплатив суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 484 867 614,00 грн. лише 27 грудня 2017 року, що підтверджується платіжними дорученнями від 27 грудня 2017 року №№48, 49, 50 на такі суми 216 000 000,00 грн., 232 233 893,74 грн., 171 739 095,45 грн., всього 619 972 989,19 грн., тобто із затримкою 38 календарних дні. Зазначені обставини позивачем визнаються.
Відповідно до абзацу третього пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Буквальний зміст зазначеної норми вказує на безумовну відповідальність платника податків у вигляді штрафу за не сплату самостійно узгодженої суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених Податковим кодексом України. Жодних виключень та пільг пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України не встановлює.
Позивач вважає, що до ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» не застосуються норми статей 57 та 126 Податкового кодексу України, оскільки заборгованість зі сплати податку на прибуток сплачена на підставі договорів про проведення взаєморозрахунків відповідно до механізму погашення податкової заборгованості за рахунок субвенції з державного бюджету відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року №971 та договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року №971.
Суд встановив, що постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року №971 відповідно до частини другої статті 97 Бюджетного кодексу України та статті 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» затверджено Порядок та умови надання у 2017 році субвенції з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на погашення заборгованості за електричну енергію підприємств водопостачання, що додаються.
Згідно з пунктами 1-3 вказаного Порядку субвенція надається з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на погашення заборгованості за електричну енергію підприємств водопостачання за рахунок джерел, визначених у пункті 13 статті 11 та статті 36 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік".
Перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості підприємств водопостачання Донецької області за електричну енергію перед підприємствами електроенергетичної галузі, що не погашена на дату укладення договору про організацію взаєморозрахунків.
Підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами водопостачання (далі - надавачі послуг) та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості (без урахування пені, штрафних і фінансових санкцій) на дату укладення такого договору.
Наявні у справі докази підтверджують, що 27 грудня 2017 року між ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» та іншими учасниками, у тому числі Головним управлінням Державної казначейської служби України у Донецькій області, укладено договори про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року №971 за №№971/2, 971/3, 971,5.
Суд встановив, що предметом вказаних договорів є організація проведення сторонами взаєморозрахунків за субвенцією з державного бюджету місцевому бюджету, передбаченою статтею 36 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», відповідно до Порядку та умов надання у 2017 році субвенції з державного бюджету обласному бюджету Донецької області на погашення заборгованості за електричну енергію підприємств водопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року №971.
За умовами вказаних договорів (пункти 10, 11 договорів) на користь ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» перераховуються кошти у сумі 216 000 000,00 грн., 232 233 893,74 грн. та 171 739 095,45 грн., які останній перераховує для сплати погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств, з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, нарахованих на суму такого боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) боргу.
Наведене свідчить, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року №971 кошти для ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» перераховуються саме з метою погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств, з урахуванням штрафних санкцій, пені та процентів, тобто суми грошового зобов'язання, не сплаченого у строк, встановлений Податковим кодексом України.
При цьому за визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як підтверджують матеріали справи, сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 484 867 614,00 грн., самостійно визначена позивачем у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартал 2017 року, не сплачена у становлений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України строк, тобто до 19 листопада 2017 року включно. А тому, з 20 листопада 2017 року вказана сума податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 484 867 614,00 грн. отримала статус податкового боргу, що не заперечується позивачем.
У свою чергу, відповідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, штраф нараховується саме на суму погашеного податкового боргу.
Оскільки на момент сплати 27 грудня 2017 року сума у розмірі 484 867 614,00 грн. вважалась податковим боргом, суд приходить до висновку, що Офіс ДФС правомірно застосував до позивача штраф відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України.
При цьому твердження позивача про те, що до ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» не застосуються норми статей 57 та 126 Податкового кодексу України, на думку суду, є помилковим, оскільки Податковий кодекс України, зокрема, статті 57 та 126, не передбачають особливостей сплати самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання у випадку погашення податкової заборгованості за рахунок субвенції з державного бюджету, зокрема в частині продовженого строку сплати або звільнення від відповідальності за порушення граничного строку сплати.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України визначено, що зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.
Проте, судом не встановлено, а позивачем не наведено, що на час застосування до ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» штрафу до Податкового кодексу України вносились будь-які зміни в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату самостійно узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за рахунок субвенції з державного бюджету.
Посилання позивача на постанову Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2017 року №971 є безпідставним, оскільки така постанова не встановлює особливостей сплати суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за рахунок субвенції з державного бюджету.
Суд відхиляє посилання позивача на постанови Верховного Суду від 31 травня 2019 року у справі №820/4728/17 та від 21 березня 2018 року у справі №813/919/13-а, оскільки правова позиція Верховного Суду у даних справах сформована за інших обставин, ніж у даній справі, та не відповідає вимогам статей 57 та 126 Податкового кодексу України. Зокрема, договори про організацію взаєморозрахунків, досліджені Верховним Судом, укладались до моменту коли суми грошових зобов'язань платників податків набули статусу податкового боргу.
Дійсно, ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» перерахувало 27 грудня 2017 року кошти у загальному розмірі 619 972 989,19 грн., тобто у розмірі більшому, ніж задекларовано у податковій декларації, однак, суд звертає увагу звертає увагу, що позивач самостійно вирішив перерахувати кошти саме у такому розмірі та на власний розсуд визначив суму штрафної санкції, пені та процентів.
Крім того, суд вважає, що внесення до бюджету суми у більшому розмірі не є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а може мати наслідком повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов'язання відповідно до статті 43 Податкового кодексу України.
В частині доводів позивача про те, що на момент прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення Офіс ДФС не розглянув заперечення на акт перевірки, суд керується таким мотивами.
Пункт 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачає, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом п'яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.
На підставі наявних у справі доказів суд встановив, що не погодившись із висновками акта перевірки, позивач направив до Офісу ДВС поштою 13 лютого 2018 року заперечення на акт перевірки. За результатами розгляду вказаного заперечення Офіс ДФС у листі від 19 лютого 2018 року №7822/10/28-10-46-13 повідомив позивача про незгоду з його позицією та підтримав висновки акта перевірки.
Таким чином, позиція позивача у цій частині спростовується змістом пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України та не підтверджується належними доказами.
Враховуючи викладене, позовні вимоги ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Офісу ДФС від 20 лютого 2018 року №0001174613 нормативно та документально не підтверджуються.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлень-рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ПрАТ «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, розподіл судового збору не здійснюється.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного Приватному акціонерному товариству «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» відмовити повністю.
Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Приватне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (51400, Дніпропетровська обл., м. Павлоград, вул. Соборна, 76; ідентифікаційний код 00178353);
Офіс великих платників податків Державної податкової служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11г; ідентифікаційний код 43141471).
Дата складення повного рішення суду - 22 грудня 2020 року.
Суддя В.А. Кузьменко