ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 грудня 2020 року м. Київ № 640/25406/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
19.19.2019 ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі - ГУ ПФУ) про:
- визнання дій ГУ ПФУ щодо зменшення йому розміру виплати нарахованої пенсії починаючи з 01.01.2018, - протиправними;
- зобов'язання ГУ ПФУ виплачувати йому пенсію у розмірі, який обчислено з урахуванням 100% суми підвищення пенсії починаючи з 01.01.2018;
- зобов'язання ГУ ПФУ здійснити виплату йому 58 638,72 грн недоплаченої частини основного розміру пенсії починаючи з 01.01.2018.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що пенсія є власністю особи, а тому відповідач не виплачуючи пенсію в повному розмірі порушує його конституційні права.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Чудак О.М. від 10.01.2020 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за його позовом. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві на позовну заяву представник ГУ ПФУ вказує на відсутність підстав для її задоволення з огляду на те, що територіальний орган Пенсійного фонду України здійснив перерахунок пенсії позивачу з 01.01.2018 відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) у порядку і розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова № 103), постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 704) з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років.
Також відповідач вказав на те, що при проведенні перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 розмір його пенсії за вислугу років обчислювався виходячи з 70 % сум грошового забезпечення за посадою відповідно до редакції статті 13 Закону № 2262-ХІІ, чинної на дату, з якої проводився перерахунок. При цьому, у письмовому відзиві представник відповідача вказав на те, що у 2019 році згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 04.08.2019 № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - постанова № 804) виплата пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01.03.2018 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови № 704, здійснюється в розмірі 75% суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01.03.2018. Виплата пенсій з 2020 року, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ проводиться відповідно до постанову Кабінету Міністрів України № 1088 «Деякі питання виплати пенсій окремим категоріям громадян» з врахуванням 100% суми підвищення станом на 01.03.2018.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані учасниками судового процесу, а також докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд встановив наступне.
Окружний адміністративний суд м. Києва здійснював розгляд адміністративної справи № 640/3312/19 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, за насідком якого було ухвалено рішення від 17.07.2019, яке набрало законної сили, яким визнано протиправними дії ГУ ПФУ щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 та зобов'язано ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 із розрахунку 90% відповідних сум грошового забезпечення, починаючи з 01.01.2018.
19.12.2019, звертаючись до суду з позовом у цій справі (№ 640/25406/19) позивачем також серед інших заявлено вимогу про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо зменшення йому розміру виплати нарахованої пенсії починаючи з 01.01.2018.
Отже, діям ГУ ПФУ щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 давалась правова оцінка під час розгляду справи № 640/3312/19 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, рішення в якій набрало законної сили 23.09.2019.
Повноваження суду щодо закриття провадження у справі врегульовано положеннями статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із пунктом 4 частини першої якої, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.1999 у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Н думку суду, позивач звертаючись до суду за даним позовом в частині позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ щодо зменшення йому розміру виплати нарахованої пенсії починаючи з 01.01.2018, фактично намагається ініціювати новий судовий процес з вимогою, яка вже вирішувалась судом в іншій справі в аналогічному спорі і суб'єктному складі учасників справи, що не узгоджується з нормами процесуального закону і ним не передбачено.
За таких обставин, суд доходить висновку про закриття провадження у справі № 640/9043/20 в частині позовних вимог про визнання дій ГУ ПФУ щодо зменшення йому розміру виплати нарахованої пенсії починаючи з 01.01.2018, оскільки спір в цій частині вже вирішено у справі № 640/3312/19 між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Закрити провадження у справі № 640/9043/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення ОСОБА_1 розміру виплати нарахованої пенсії починаючи з 01.01.2018.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України і може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя О.М. Чудак