ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
21 грудня 2020 року м. Київ № 640/19491/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» з позовом до Північного офісу Держаудитслужби, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби (код ЄДРПОУ 40479560) про результати моніторингу закупівлі ІІА-2020-02-13-002104-с, код згідно ДК 021:2015: 31210000-1- Електрична апаратура для комутування та захисту електричних кіл. (Автоматичні вимикачі та запобіжники), яка проведена Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва» (код ЄДРПОУ 39611267).
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 позовну заяву повернуто позивачу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2020 ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 скасовано, а справу направлено для продовження розгляду.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд зазначає наступне.
Пунктом третім частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом п'ятим частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено обов'язок суду з'ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини десятої статті 71 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду.
Як убачається з матеріалів справи, спірний висновок оприлюднений у електронній системі закупівель 15.05.2020, а отже позивач мав право оскаржити такий висновок до суду у строк до 30.05.2020.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 №540-ІХ було доповнено розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України пунктом 3, відповідно до якого: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
Отже, в силу вищенаведених положень КАС України на період дії карантину були продовжені процесуальні строки, у тому числі, строки на усунення недоліків позовної заяви.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (з урахуванням змін, внесених постановами Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 № 255, від 22.04.2020 №291, та від 04.05.2020 № 343) установлено з 12.03.2020 по 22.05.2020 на усій території України карантин.
На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500) установлено дію карантину з 22.05.2020 до 31.07.2020.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено продовжити на всій території України дію карантину з 1 серпня до 31 серпня 2020 року.
Разом з тим, Законом України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17.07.2020, було внесено змін до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України та доповнено його новим абзацом.
Так, відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 18.06.2020 № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Отже, в силу положень Закону №731-IX процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України в редакції Закону № 540-IX, у тому числі, строки, встановлення для усунення недоліків позовної заяви, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом № 731-IX, тобто 06.08.2020.
Проте, з даним позовом позивач звернувся до суду лише 18.08.2020, що підтверджується відміткою поштового відділення на поштовому конверті, в якому на адресу суду надіслано відповідний позов.
Відтак, позивачем пропущено визначений Законом України «Про публічні закупівлі» строк звернення до суду.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на те, що йому лише 07.08.2020 стало відомо про наявність оскаржуваного висновку, оскільки повідомлення про початок моніторингу не надійшло на електронну пошту замовника - КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва", про що останнім було надіслано листа до Електронного торгового майданчика Smart Tender.
Разом з цим, викладені обставини не можуть бути самостійною підставою для визнання підстав пропущення строку поважними.
Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.
При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.
Отже, саме лише посилання позивача на те, що йому лише 07.08.2020 стало відомо про порушення його прав з огляду на відсутність відповідного повідомлення з електронного майданчика Smart Tender не свідчить про пропуск позивачем строків звернення до суду з поважних причин.
Суд зазначає, що згідно з п.п. 3, 6 ч. 1. ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що веб-портал Уповноваженого органу з питань закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, до складу якої входять модуль електронного аукціону і база даних, та який є частиною електронної системи закупівель та забезпечує створення, зберігання та оприлюднення всієї інформації про закупівлі, проведення електронного аукціону, автоматичний обмін інформацією і документами та користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет, а електронна система закупівель - інформаційно-телекомунікаційна система, що забезпечує проведення процедур закупівель, створення, розміщення, оприлюднення та обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 "Про затвердження Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків" затверджено Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, згідно з яким адміністратором електронної системи закупівель є юридична особа, визначена Мінекономрозвитку відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель.
З метою забезпечення належного функціонування електронної системи закупівель Мінекономрозвитку своїм наказом від 18.03.2016 № 473 "Про визначення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель у складі електронної системи закупівель та забезпечення його функціонування" відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу визначено державне підприємство "ПРОЗОРРО" (далі по тексту - ДП "ПРОЗОРРО"), яке належить до сфери управління Мінекономрозвитку.
З даних веб-порталу ДП "ПРОЗОРРО", які є у вільному доступі для усіх користувачів, встановлено, що датою публікації висновку про результати моніторингу закупівлі № UA-2020-02-13-002104-C системою визначено 15.05.2020.
Водночас, позивачем не наведено обставин, які перешкоджали йому дізнатися про публікацію висновку про результати моніторингу закупівлі та ознайомитися з оскаржуваним висновком на веб-порталі ДП "ПРОЗОРРО".
За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позовної заяви.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення до суду з поважних причин.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду із даним адміністративним позовом.
Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з викладеним, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Згідно з частиною 1 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Суд зазначає, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2020 оригінал позовної заяви та усі додані до неї матеріали, у тому числі копії позову з додатками для направлення учасникам справи, були повернуті позивачеві.
З урахуванням викладеного, позивачеві необхідно надати суду оригінал позовної заяви, документи, що були додані до неї, а також копії позову разом з копіями доданих до позовної заяви документами відповідно до кількості учасників справи.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою із зазначенням інших поважних причин його пропуску та доказів на їх підтвердження;
- оригіналу позовної заяви, копії позовної заяви разом з копіями доданих до позовної заяви документів для направлення відповідачам.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Позовну заяву Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м. Києва" до Північного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі, - залишити без руху.
2. Позивачеві у десятиденний строк з дня одержання ухвали усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Т.П. Балась