ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
21 грудня 2020 року м. Київ№ 754/11724/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
До Деснянського районного суду міста Києва надійшов позов Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_1 , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА в м. Києві про знання з реєстрації ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської РДА в м. Києві здійснити дії щодо зняття з реєстрації ОСОБА_1 .
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 09.08.2019 справу передано за предметною підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Мотивуючи згадану ухвалу, Деснянський районний суд міста Києва керувався тим, що місцевим загальним судам, як адміністративним, підсудний лише вичерпний перелік справ, регламентований статтею 20 КАС України.
У той же час, висновок про те, що згадана справа є адміністративною жодним чином не обґрунтовується та, вочевидь, сформований на підставі норм КАС України, на які посилається позивач.
Керуючись ст. 30 КАС України про недопустимість спорів про підсудність, ухвалою від 11.09.2019 Окружним адміністративним судом міста Києва відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що квартира, в якій зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 не належить останньому на праві власності, відтак, наявні підстави для знаття його з такого місця реєстрації.
Жодного пояснення щодо порушення відповідачем норм спеціального законодавства, що регулює відносини в сфері публічного права, зокрема, порядку зняття з місця реєстрації проживання фізичних осіб, як підставу позову не заявлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частиною 1 ст. 383 ЦК України передбачено, що власник жилого будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім'ї та інших осіб.
За змістом ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі:
- заяви особи або її представника, що подається до органу реєстрації;
- судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою;
- свідоцтва про смерть;
- паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку;
- інших документів, які свідчать про припинення:
- підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства;
- підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту;
- підстав на право користування житловим приміщенням.
Книга третя ЦК України «Право власності та інші речові права» розрізняє право володіння, користування та розпоряджання, зокрема, підставами набуття, припинення, обсягом прав та інше.
З аналізу ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» убачається, що зняття з реєстрації місця проживання можливе, окрім волі зареєстрованої особи, шляхом встановлення юридичного факту щодо цивільного стану особи, або її майнового права (володіння, користування, розпоряджання) нерухомим майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Наведеного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10.04.2019 у справі № 826/3620/17.
За висновком суду, оскільки спір про реєстрацію місця проживання фізичної особи в даному випадку виникає з цивільних правовідносин та потребує встановлення низки обставин, регламентованих матеріальними нормами ЦК України, такий спір підлягає розгляду місцевим загальним судом в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи на вищенаведене, звертаючи увагу на те, що розгляд даної справи по суті кваліфікуватиметься як порушення предметної юрисдикції, провадження у справі слід закрити.
Керуючись ст. ст. 238, 239, 241- 243, 248, 256, 293- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Провадження у справі № 754/11724/19 за позовом Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії закрити.
2. Роз'яснити позивачу, що розгляд справи має здійснюватися за правилами цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко