ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
17 грудня 2020 року №640/23866/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії, стягнення моральної шкоди,
До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (також далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність, а саме не вжиття заходів щодо поновлення прав, свобод і інтересів позивача, зокрема не скасування арешту банківських рахунків та не виключення з Єдиного державного реєстру боржників, що призвело до розповсюдження недостовірної публічної інформації відносно позивача;
- зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо поновлення прав, свобод і інтересів позивача, шляхом вжиття заходів по скасуванню арешту банківських рахунків, виключення з Єдиного державного реєстру боржників та спростування недостовірної інформації стосовно позивача;
- стягнути з відповідача на користь позивача 78361,42 грн. на відшкодування збитків і моральної шкоди, також до цієї суми належить додати будь-які податки.
Ухвалою суду від 12.10.2020 р. відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати в порядку ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У подальшому, ухвалою суду від 06.11.2020 р. витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №61160016.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно не вжито заходів щодо поновлення прав, свобод і інтересів позивача в межах виконавчого провадження ВП №61160016, зокрема, не скасовано арешт банківських рахунків та не виключено з Єдиного державного реєстру боржників, що призвело до розповсюдження недостовірної публічної інформації відносно позивача.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, письмового відзиву на позовну заяву до суду не подавав. При цьому, відповідач надав суду витребувані копії матеріалів виконавчого провадження ВП №61160016.
Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
30.10.2019 р. Інспектором 2 роти 3 батальйону Управління патрульної поліції у місті Києві прийнято постанову серії ЕАК №1685137, згідно якої до позивача застосовано штраф у розмірі 425,00 грн., а у порядку примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу в сумі 850,00 грн. (далі - Постанова серії ЕАК №1685137).
04.02.2020 р. Управління патрульної поліції у місті Києві ДПП звернулось до відповідача із заявою про примусове виконання Постанови серії ЕАК №1685137.
Так, 04.02.2020 р. старшим державним виконавцем відповідача Барановським Б.В. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61160016 по примусовому виконанню Постанови серії ЕАК №1685137
Також, 04.02.2020 р. старшим державним виконавцем відповідача Барановським Б.В. в межах виконавчого провадження ВП №61160016 прийнято постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, яка, в подальшому, скасована постановою старшого державного виконавця відповідача Барановським Б.В. від 21.02.2020 р.
10.03.2020 р. старшим державним виконавцем відповідача Барановським Б.В. в межах виконавчого провадження ВП №61160016 прийнято постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 195,30 грн.
16.03.2020 р. старшим державним виконавцем відповідача Барановським Б.В. в межах виконавчого провадження ВП №61160016 прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належить боржнику.
30.05.2020 р. державним виконавцем відповідача Духоборовою Анастасією Миколаївною в межах виконавчого провадження ВП №61160016 прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з не виявленням належного боржнику майна, на яке можливо звернути стягнення.
При цьому, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.06.2020 р. в адміністративній справі №640/3825/20 за позовом ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа - Департамент патрульної поліції, про визнання протиправними дій та зобов'язати вчинити дії позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано прийняті старшим державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Барановським Б.В. постанову про відкриття виконавчого провадження від 04.02.2020 р. ВП №61160016, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 10.03.2020 р. ВП №61160016, постанову про арешт коштів боржника від 16.03.2020 р. ВП №61160016, постанову про повернення виконавчого документа від 30.05.2020 р. ВП №61160016, позов в іншій частині залишено без задоволення.
У контексті вище викладеного суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 2 Закону, виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Відповідно до ст. 9 Закону, Єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України.
Реєстрація боржника в Єдиному реєстрі боржників не звільняє його від виконання рішення.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, нотаріуси, інші суб'єкти при здійсненні ними владних управлінських функцій відповідно до законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, у разі звернення особи за вчиненням певної дії щодо майна, що належить боржнику, який внесений до Єдиного реєстру боржників, зобов'язані не пізніше наступного робочого дня повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця із зазначенням відомостей про майно, щодо якого звернулася така особа.
Банки у разі відкриття рахунку на ім'я фізичної особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників, у тому числі через відокремлені підрозділи банку, або закриття рахунку такою особою зобов'язані у день відкриття або закриття рахунку повідомити про це зазначений у Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня отримання повідомлення зобов'язаний прийняти рішення про накладення арешту на майно та (або) на кошти на рахунках боржника в банках у порядку, визначеному статтею 56 цього Закону, крім випадку, коли на таке майно арешт уже накладено з тих самих підстав.
Укладення протягом строку, зазначеного в частині третій цієї статті, правочину щодо майна боржника, який призвів до неможливості задовольнити вимоги стягувача за рахунок такого майна, є підставою для визнання такого правочину недійсним.
Відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відомості про боржника за рішенням про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною вносяться до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про накладення штрафу на боржника.
Єдиний реєстр боржників містить такі відомості: 1) прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дата народження боржника - фізичної особи або найменування, ідентифікаційний код юридичної особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань боржника - юридичної особи; 2) найменування органу або прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка видала виконавчий документ; 3) найменування органу державної виконавчої служби або прізвище, ім'я, по батькові приватного виконавця, номер засобу зв'язку та адреса електронної пошти виконавця; 4) номер виконавчого провадження; 5) категорія стягнення (аліменти, штраф тощо).
Відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або повернення виконавчого документа до суду на підставі статті 38 цього Закону чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону, виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 59 Закону, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Згідно з ч.ч. 1 - 3 ст. 74 Закону, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Керівник вищого органу державної виконавчої служби у разі виявлення порушень вимог закону визначає їх своєю постановою та надає доручення начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, щодо проведення дій, передбачених абзацами другим і третім цієї частини.
З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2020 р. державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Духоборовою А.М. в межах виконавчого провадження ВП №61160016, керуючись абз. 4 ч. 3 ст. 74 Закону, прийнято постанови про скасування процесуального документу, якими:
- скасовано документ "Постанова про відкриття виконавчого провадження" від 04.02.2020 р., що видав Барановський Борис Вікторович (не діє) при примусовому виконанні постанови №ЕАК1685137;
- скасовано документ "Постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій" від 10.03.2020 р., що видав Барановський Борис Вікторович (не діє) при примусовому виконанні постанови №ЕАК1685137;
- скасовано документ "Постанова про арешт коштів боржника" від 16.03.2020 р., що видав Барановський Борис Вікторович (не діє) при примусовому виконанні постанови №ЕАК1685137;
- скасовано документ "Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу" від 30.05.2020 р., що видав Духоборова Анастасія Миколаївна при примусовому виконанні постанови №ЕАК1685137.
Крім того, 09.10.2020 р. державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Духоборовою Анастасією Миколаївною складено повідомлення про повернення викоанвчого документу стягувачу без прийняття до виконання - постанови №ЕАК1685137.
Враховуючи вищезазначене, твердження позивача щодо не вжиття відповідачем заходів щодо поновлення прав, свобод і інтересів позивача, зокрема, не скасування арешту банківських рахунків та не виключення з Єдиного державного реєстру боржників, що призвело до розповсюдження недостовірної публічної інформації відносно позивача, не знайшли свого підтвердження.
Також, судом встановлено, що станом на час прийняття у справі даного судового рішення в Єдиному державному реєстрі боржників відсутня інформація про позивача.
Враховуючи вищезазначене у сукупності правові підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача, а саме, не вжиття заходів щодо поновлення прав, свобод і інтересів позивача, зокрема, не скасування арешту банківських рахунків та не виключення з Єдиного державного реєстру боржників, що призвело до розповсюдження недостовірної публічної інформації відносно позивача, відсутні.
Зважаючи на те, що інша частина позовних вимог є похідними від зазначеної вище, а тому підстави для її задоволення також відсутні.
Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов ОСОБА_1 до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії, стягнення моральної шкоди є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 192, 241-246, 250, 255 КАС України, суд
Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Оболонського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: 04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2-Д; код ЄДРПОУ 35018577) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язати вчинити дії, стягнення моральної шкоди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 287 КАС України, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ю.Т. Шрамко