22 грудня 2020 року Чернігів Справа № 620/5387/20
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради, в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради щодо не розгляду його заяви від 17.02.2020 по суті та відмови в наданні компенсації вартості житлово-комунальних послуг, чим нанесені шкода і збитки в розмірі не отриманих коштів компенсації вартості житлово-комунальних послуг та погіршення особистого психічного і емоційного стану;
- зобов'язати відповідача, задля надання уповноваженими органами України статусу учасника бойових дій, з подальшим призначенням компенсації вартості наданих позивачу житлово-комунальних послуг на підставі заяви від 17.02.2020, визнати наявне у позивача посвідчення ветерана бойових дій серії НОМЕР_1 .
Свою позовну заяву мотивує тим, що відповідно до статті 4 Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни, перелік осіб, на яких поширюється його дія закріплена статтею 10 вказаного Закону і не має винятків чи якихось обмежень, для громадян України, котрі постійно мешкають і зареєстровані на території України у випадку наявності у них посвідчення ветерана бойових дій, виданого Російською Федерацією до 2013 року. Тому, вважає протиправною відмову відповідача у призначенні компенсації вартості житлово-комунальних послуг на підставі його посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 08.02.2005 Міністерством РФ у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих.
Відповідачем подано відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову, оскільки посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 08.02.2005 Міністерством РФ у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих, не в період, коли Україна перебувала в складі колишнього Союзу РСР, а вже після 01.01.1992. Тому дане посвідчення не підпадає під дію Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» для отримання пільг.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
17.02.2020 ОСОБА_1 звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради із заявою в якій просив компенсувати вартість наданих йому житлово-комунальних послуг за однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Також позивач просив у подальшому надавати, як учаснику бойових дій, встановлені законодавством України пільги у розмірі 75% на сплату наданих йому житлово-комунальних послуг (а.с. 6-7).
До вказаної заяви позивачем додано посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 08.02.2005 Міністерством РФ у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих (а.с. 12).
Листом від 19.02.2020 № 07-07/2596 відповідач відмовив позивачу у задоволенні його заяви, посилаючись на те, що надане посвідчення не підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (а.с. 8-9).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 № 3552-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3552-XII).
Відповідно до статті 4 Закону № 3552-XII ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
За приписами частини першої статті 18 Закону № 3552-XII ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Порядок виготовлення та видачі посвідчень і знаків встановлюється Кабінетом Міністрів України та міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.
Посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації (абзац перший пункту 2 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302 (далі - Положення).
Згідно пункту 3 Положення відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом «Посвідчення учасника бойових дій» та нагрудний знак «Ветеран війни - учасник бойових дій». Особам з інвалідністю внаслідок війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - особа з інвалідністю внаслідок війни». Учасникам війни видаються посвідчення з написом «Посвідчення учасника війни» та нагрудний знак «Ветеран війни - учасник війни».
У відповідності до пункту 7 Положення «Посвідчення учасника бойових дій» і нагрудний знак видаються Мін'юстом, органами Міноборони, МВС, Мінветеранів, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв'язку, а також Держспецтрансслужбою за місцем реєстрації ветерана.
«Посвідчення особи з інвалідністю внаслідок війни», «Посвідчення учасника війни» і відповідні нагрудні знаки, «Посвідчення члена сім'ї загиблого» видаються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у місті (у разі їх утворення) рад за місцем реєстрації громадянина.
Громадянам інших держав, що перебували у складі колишнього СРСР, видаються посвідчення ветерана війни та відповідні нагрудні знаки у разі переїзду на постійне місце проживання в Україну. Особам з їх числа, яким призначена пенсія, зазначені посвідчення видаються органами соціального захисту населення у разі отримання виплат в органах Пенсійного фонду України. Зазначеним особам, які не досягли пенсійного віку, посвідчення ветерана війни та особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видається у порядку, визначеному цим пунктом.
З аналізу викладених норм слідує, що підставою для надання ветеранам війни передбачених законодавством пільг і компенсацій є відповідне посвідчення, що підтверджує їх статус, видане у встановленому законом порядку.
Пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.1994 № 94 «Про порядок надання пільг, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що до виготовлення нових бланків посвідчень ветерана війни та особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», пільги надаються на підставі посвідчень та листків-талонів на пільговий проїзд, що діяли на 01.01.1992, пенсійного посвідчення з поміткою органу, який призначив пенсію про право на пільги, або відповідної довідки.
В силу вимог статті 8 Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців, ратифікованої Законом України № 144/9-ВР від 26.04.1996, підставою для надання пільг є документи, видані відповідними органами колишнього Союзу РСР або Сторонами за формами, що діяли на 01.01.1992, за місцем постійного проживання особи, яка має право на пільги.
Отже, надана позивачем копія посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 08.02.2005 Міністерством РФ у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих, не є документом, який підтверджує статус ветеранів війни, а тому дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в частині надання пільг не поширюється на позивача.
Твердження позивача, що згідно вказаного вище посвідчення він є ветераном бойових дій, судом не приймаються до уваги, оскільки посвідчення, яке підтверджує статус ветерана війни, повинно бути з написом «Посвідчення учасника бойових дій», а до виготовлення нових бланків посвідчень ветерана війни, які підтверджують статус учасника бойових дій є: «Удостоверение участника войны», «Свидетельство о праве на льготы», «Удостоверение» (при наявності штампу «Україна. Учасник бойових дій»).
Крім того, суд погоджується з позицією відповідача, що законодавством передбачено надання пільг громадянам на підставі документів, виданих відповідними органами колишнього Союзу РСР або Сторонами за формами, що діяли на 01.01.1992.
Так, згідно статті 1 Угоди про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців, ратифікованої Законом України № 144/9-ВР від 26.04.1996, її дія поширюється на інвалідів і учасників громадянської та Великої Вітчизняної воєн, учасників бойових дій на території інших держав, родини загиблих військовослужбовців та на інші категорії осіб, яким надані пільги законодавством колишнього Союзу РСР.
За встановленими обставинами, посвідчення позивача серії НОМЕР_1 видане 08.02.2005 Міністерством РФ у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій і ліквідації наслідків стихійних лих, а тому дія вказаної Угоди не поширюється на позивача.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у місті Чернігові ради (вул. Шевченка, буд. 44, м. Чернігів, 14035, код ЄДРПОУ 03196191) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 22.12.2020.
Суддя В.О. Непочатих