10 грудня 2020 року справа № 580/4375/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулись ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (далі - позивачі) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просять:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення, ненарахування та невиплати позивачам пенсії у зв'язку із втратою годувальника за період з 26.06.2020;
зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачам пенсії у зв'язку із втратою годувальника з дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 із розрахунку на двох (по 50% призначеної пенсії на кожного).
В обґрунтування позивачі вказують, що всупереч вимог законодавства відповідач почав виплату пенсії не з часу смерті годувальника, а з біль пізнього часу, що не відповідає вимогам закону.
Ухвалою суду від 10.11.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати на виконання ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними матеріалами, встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву та доказів.
02.12.2020 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Вказував, що ОСОБА_2 до часу смерті чоловіка отримувала пільгову пенсію за списком №2, а її переведення на пенсію по втраті годувальника здійснене на підставі чинного законодавства з дня подання відповідної заяви - 09.07.2020. Крім того, виділення частки пенсії ОСОБА_1 на підставі її заяви від 20.07.2020 відбулось відповідно до вимог закону з першого числа місяця, наступного за місяцем подання заяви, тобто з 01.08.2020.
Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив таке.
Згідно із свідоцтвом від 23.08.1994 серії НОМЕР_1 між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено шлюб.
Свідоцтвом про народження від 21.01.2001 серії НОМЕР_2 підтверджено, що вказані особи є батьками ОСОБА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 30.06.2020 серії НОМЕР_3 .
На підставі заяви ОСОБА_2 від 09.07.2020 її переведено на пенсію по втраті годувальника, що становить 6759,97 грн.
На підставі заяви ОСОБА_1 від 20.07.2020 їй виділено з 01.08.2020 частку пенсії по втраті годувальника, що становить 6759,97 грн.
На звернення ОСОБА_2 щодо підстав призначення та виплати пенсії відповідач листом від 10.09.2020 №5192-5488/К-02/8-2300/20 повідомив про вищевказані обставини.
Не погоджуючись із часом призначення пенсії по втраті годувальника позивачі звернулись в суд з позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
На підставі п.3 ч.1 ст.9 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) пенсія у зв'язку з втратою годувальника є одним із видів пенсійних виплат в солідарній системі.
Відповідно до ч.1 ст.36 Закону №1058 пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, а також у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Пунктами 1, 2 ч.2 ст.26 Закону №1058 визначено, що непрацездатними членами сім'ї вважаються: чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.
Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Пенсія у зв'язку з втратою годувальника відповідно до ч.1 ст.37 Закону №1058 призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.
Отже, розмір пенсії у зв'язку із втратою годувальника залежить від розміру пенсії такої особи.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 1058-IV пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.
На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.
На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.
Відповідно до ст.39 Закону №1058 на всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.
Згідно з ч.1 ст.44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Частинами 2, 5 ст.45 Закону №1058 встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Суд врахував, що відповідач всупереч вимогам статей 45 та 39 Закону №1058 не призначив позивачці та її дочці пенсію з наступного дня після смерті годувальника - 26.06.2020, хоча заяву про призначення такої пенсії позивачі подали своєчасно - в межах 12 місяців з дня смерті годувальника.
Отже, право на призначення та нарахування пенсії позивачам порушене відповідачем, оскільки не доведено, що ним така пенсія призначалася з 26.07.2020 і нараховувалася із розрахунку на двох утриманців відповідно до вимог чинного законодавства.
Суд не вважає обґрунтованими посилання відповідача на ті обставини, що нарахування пенсії ОСОБА_2 відбулось на підставі заяви від 09.07.2020, а ОСОБА_1 - на підставі заяви від 20.07.2020 про виділення частки.
З цього приводу суд зазначає, що процедурі розгляду заяви про виділення частки в пенсії мало передувати рішення відповідача про призначення такої пенсії на всіх утриманців - з 26.06.2020.
Так само і за заявою ОСОБА_2 відповідач згідно з вимогами статей 44, 45, 37 Закону №1058 мав спочатку призначити пенсію у зв'язку з втратою другого годувальника з розрахунку на всіх утриманців - з 26.06.2020, а потім здійснити перерахунок раніше призначеної їй пенсії.
Отже, відповідач мав нарахувати та виплатити відповідачам пенсію у зв'язку із втратою годувальника в розмірі 1/2 частини 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника з 26.06.2020.
Тому позовна вимога визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непризначення, невиплати позивачам пенсії у зв'язку із втратою годувальника з 26.06.2020 є обґрунтованою.
В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).
Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).
Також суд зазначає про необхідність дотримання таких принципів права як "законні очікування" та "юридична визначеність", які знайшли своє відображення в практиці Суду Європейського Союзу (European Court of Justice, ECJ), який виступає останньою інстанцією у справах про застосування acquis communautaire - права Європейського Союзу (ЄС) - та забезпечує єдність застосування права ЄС в державах-членах.
Відповідна позиція цього Суду закріплена в його рішенні у хрестоматійній справі Salumi щодо ретроактивної дії законодавства: «Зазначена інтерпретація забезпечує визнання принципів юридичної визначеності та захисту законних очікувань, за змістом яких дія (наслідки) права Співтовариства повинна бути чіткою і передбачуваною для тих, на кого воно розповсюджується».
У практиці ЄСПЛ принцип "законних очікувань" характерно застосовується у зв'язку з певним правом, що гарантується Європейською конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Найширша практика стосується захисту законних очікувань щодо ефективного здійснення права власності (ст. 1 Протоколу № 1 до ЄКПЛ).
Вперше у цьому контексті, як зазначає сам Європейський суд, принцип "законних очікувань" було застосовано в справі Pine Valley Developments Ltd. and others v. Ireland [15, п. 45], в якій компанія-заявник, що купила земельну ділянку, отримавши дозвіл на будівництво, була визнана Європейським судом такою, що мала законні очікування розвивати спірну територію, а відповідний дозвіл, який не міг бути відкликаний адміністративний органом, що його видав, був визнаний «складовою частиною власності заявника» [16, п. 51(2)] в розумінні ст. 1 Протоколу № 1, а отже, охоронюваним за правом Конвенції об'єктом. У подальшому принцип захисту законних очікувань у контексті ст. 1 Протоколу № 1 зазнав детальнішої розробки в межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», яке ЄСПЛ розповсюдив як на "існуюче майно", так і на активи (фонди), включаючи право вимоги тощо.
З урахуванням наведеного та з метою повного захисту порушених прав позивача, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачам пенсію у зв'язку із втратою годувальника з дня його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 із розрахунку на двох (по 50% призначеної пенсії на кожного).
Тому позовні вимоги підлягають задоволенню, а сплачений судовий збір відповідно до ч.1 ст.139 КАС України - поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст.6, 14, 242-245, 255, 295 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 , ОСОБА_2 пенсії у зв'язку із втратою годувальника з 26.06.2020.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) пенсію у зв'язку із втратою годувальника з 26.06.2020 в розмірі 50% призначеної пенсії на кожного та здійснити виплату такої пенсії з урахуванням виплачених сум.
2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Смілянська, буд.23, код ЄДРПОУ 21366538) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 коп.) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.
Суддя О.А. Рідзель