22 грудня 2020 року справа № 580/4063/20
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:
головуючого - судді Тимошенко В.П.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
встановив:
23 вересня 2020 року до суду з позовною заявою звернулось Головне управління Державної податкової служби у Черкаській області (вул. Хрещатик, 235, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 43142920) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), в якому просить стягнути з відповідача податковий борг в сумі 7561 грн 32 коп.
В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що відповідач порушив вимоги Податкового кодексу України внаслідок чого має непогашений податковий борг перед бюджетом у сумі 7561,32 грн.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 16.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Рекомендоване поштове відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі направлено за адресою: 20226, Черкаська область, Звенигородський район, с. Озірна, вул. Миру, 17, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення повернуто до суду 29.10.2020.
Приписами Кодексу адміністративного судочинства України не врегульовано наслідки повернення рекомендованого поштового відправлення із копією ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі.
При цьому, згідно з частиною 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на зазначені приписи суд застосовує частину 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Беручи до уваги, що відповідач не отримав копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження в адміністративній справі від 16.10.2020 з незалежних від суду причин, вважається що копія ухвали отримана відповідачем належним чином.
Дослідивши докази у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Суд встановив, що відповідач перебуває на обліку, як платник податків та має непогашений податковий борг перед бюджетом з єдиного податку з фізичних осіб.
Матеріалами справи встановлено, що станом на час звернення з позовом до суду за відповідачем обліковується податковий борг перед бюджетом на загальну суму 7561 грн 32 коп., з єдиного податку з фізичних осіб, що виник згідно:
1) заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №722/10 від 18.02.2016 термін сплати 20.08.2017 - 20.12.2017 за 5 місяців зі щомісячним платежем 640,00 грн, термін сплати 20.01.2018 - 20.102.2018 за 2 місяці зі щомісячним платежем 744,60 грн;
2) заяви про застосування спрощеної системи оподаткування №1233/фоп від 09.07.2018 термін сплати 20.10.2018, 20.11.2018 за 2 місяці зі щомісячним платежем 744,60 грн.
Залишок не сплаченої пені складає 1382,92 грн.
У визначені законом терміни податковий борг відповідач добровільно не сплатив, що спонукало податковий орган звернутися для його стягнення до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (надалі - ПК України).
У відповідності до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.4 ПК України податковим боргом визнається сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п.49.2 ст.49 ПК України).
Пунктом 291.4. ст.291 ПК України визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на певні групи платників єдиного податку,
У відповідності до п. 293.1 ст. 293 ПК України передбачено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового(звітного) року. Станом на 01.01.2018 мінімальна заробітна плата становила 3723,00 грн., станом на 01.01.2019 - 4173,00 грн., станом на 01.01.2020 року - 4723,00 грн.
Позивач у поданих заявах від 18.02.2016 та від 05.07.2018 вказав 2 групу платника єдиного податку та ставку 20 % до розміру мінімальної заробітної плати, а тому щомісячний платіж з єдиного податку у 2017 становить 640 грн, у 2018 році становить 744,60 грн. ( 3723 х20).
У відповідності до п. 295.1. ст. 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої групи сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення (п.59.5 ст.59 ПК України).
Позивачем для забезпечення стягнення наявної суми податкового боргу сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу №21827-23 від 07.11.2016 на суму 1014,88 грн., однак в подальшому сума податкового боргу відповідача збільшилась, що є підставою для її стягнення у повному обсязі.
Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем у встановлені законодавством строки податкового боргу в повному обсязі, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані щодо стягнення коштів з відповідача в рахунок погашення податкового боргу у сумі 7561 грн. 32 коп. та вважає їх такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З урахуванням наведеного, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та оцінки наявних у матеріалах справи доказів в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 77, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 7561 (сім тисяч п'ятсот шістдесят одну) грн 32 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено 22.12.2020.
Суддя
Інформація заборонена для оприлюднення згідно з пунктом чотири частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до судових рішень"
В.П. Тимошенко