про залишення позовної заяви без руху
22 грудня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/4106/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Ковбій О.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом Приватно-орендного сільськогосподарського підприємства "Світлана" до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення про затосування фінансових санкцій від 25.09.2020 року №003880506,
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати незаконним та скасувати рішення про затосування фінансових санкцій Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 25.09.2020 року №003880506.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З наведеного вище вбачається, що звернення до суду є способом захисту порушених суб'єктивних прав.
Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач просить захистити порушені права шляхом скасування рішення відповідача, яким до нього застосовано фінансові санкції в розмірі 500 000 грн.
Тобто, позивач звернувшись до суду з даним позовом, фактично, вбачає порушення своїх прав наведеним рішенням відповідача.
Заявлена вимога є вимогою майнового характеру, оскільки оскаржене рішення безпосередньо впливає на фінансовий стан підприємства.
Стосовно заявлених позовних вимог та вимог процесуального законодавства при зверненні до суду слід звернути увагу на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно положень ч.ч.1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Так, згідно ст.4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Цією ж нормою встановлено, що за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень, юридичною особою адміністративного позову майнового характеру судовий збір складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" установлено у 2020 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.
Таким чином, враховуючи, що позивачем подано позов з однією вимогою майнового характеру з ціною позову 500 000,00 грн- судовий збір становить 7500,00 грн (500 000,00 грн*0,015 = 7500,00 грн.)
Дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір на суму 2102,00 грн.
Таким чином, на даний час сума недоплаченого судового збору становить 5398,00 грн (7500,00 грн - 2102,00 грн = 5398,00 грн).
Окрім зазначеного, відповідно до ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Згідно ч.7 ст. 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.
Суд зазначає, що позивачем до позовної заяви не додано копії оскарженого рішення, натомість подано окреме клопотання про його витребування.
Частиною 1, 2 ст. 80 КАС України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Натомість, позивачем не наведеного жодного обґрунтування, передбаченого ч. 2 ст. 80 КАС України необхідності витребування судом акту перевірки та рішення відповідача від 25.09.2020 року №003880506.
Таким чином, позивач не пояснив причини не надання копії оскарженого рішення та не обґрунтував необхідність його витребування, у зв'язку з чим суд не має можливості визначити коло доказів по даній справі.
Враховуючи викладені обставини вбачаються підстави для залишення позовної заяви без руху для надання можливості позивачу звернутися до суду з заявою про усунення наступних недоліків:
- подання до суду доказів доплати судового збору у сумі 5398,00 грн;
- надати належним чином засвідчений оригінал або копію оспорюваного акта індивідуальної дії.
Тому така заява відповідно до ч.1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху..
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/4106/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.В. Ковбій