про залишення позовної заяви без руху
22 грудня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/4102/20
Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРОКОМЕРЦ" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10.07.2020 р. № UA508110/2020/000005/1,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕТРОКОМЕРЦ" звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 10.07.2020 р. № UA508110/2020/000005/1.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суддя прийшов до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України, з огляду на наступне.
Частиною 3 статті 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674).
Згідно ст.1 Закону № 3674 судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону № 3674 встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674 визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 3674 за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 16.03.2020р. у справі № 1.380.2019.001962 (адміністративне провадження № К/9901/30593/19) сформулювала правовий висновок, відповідно до якого при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні пп.1 пп3 ч.2 ст.4 Закону № 3674 є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
У зв'язку з наведеним, Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених в постановах Верховного Суду від 21.08.2018 р. (справа № 810/3206/17), від 31.01.2019 р. (справа № 814/1045/16), а саме, що розрахунок належного до сплати судового збору при оскарженні рішень про коригування митної вартості товарів має здійснюватися виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була визначена оскаржуваними рішеннями.
Отже, оскаржуваний акт індивідуальної дії (рішення про коригування митної вартості товару) породжує підстави для зміни майнового стану позивача, зокрема, реалізація такого рішення може призводити до зменшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна, а відтак, його скасування є позовною вимогою майнового характеру.
Таким чином, позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру. При цьому позивачем не вказані суми митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Частиною 2 статті 6 Закону № 3674 встановлено, що у разі якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Оскільки станом на день звернення до суду з даним позовом неможливо встановити його точну ціну, суддя вважає за необхідне попередньо визначити суму судового збору у розмірі 2102 грн. (1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Разом з тим, слід звернути увагу позивача, що відповідно до положень п.п.3, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначаються: ціна позову; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
У порушення вказаних норм позовна заява не містить ціни позову, відсутні відомості щодо сум митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.
Позовна заява про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень не містить обґрунтувань порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод, інтересів позивача.
Положеннями ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене позовна заява відповідно до ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме для подання до суду:
- уточненої позовної заяви із зазначенням ціни позову; обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини та відомостей щодо наявності у позивача або інших осіб оригіналів таких доказів;
- документу про попередню сплату судового збору у сумі 2102 грн.
Керуючись ч.1 ст.169 КАС України, суддя -
ухвалив:
Залишити позовну заяву без руху.
Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/4102/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала окремо не оскаржується.
Суддя О.І. Бездрабко