Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
21 грудня 2020 року № 520/14186/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зоркіної Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
установив:
Позивач звернувся до суду з зазначеним адміністративним позовом, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 0000097-3301-2030 від 10.09.2020.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, а тому підлягає скасуванню, оскільки автомобіль марки BMW X7 станом на 01.01.2020 року не входить до переліку автомобілів, що є об'єктами оподаткування відповідно до положень статті 267 Податкового кодексу України; технічні характеристики (об'єм двигуна) автомобіля, яким припустимо володіє позивач не відповідають технічним характеристикам автомобілів (BMW X7*Drive 3od, BMW X7(Go7) SAV X7 V5od), що зазначені у переліку автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньо ринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, який розміщений на офіційному сайті Мінекономрозвитку, тоді як застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів чинним законодавством не передбачено.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2020 р. відкрито спрощене провадження відповідно положень статті 257 КАС України.
Представник відповідача у наданому відзиві просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, оскільки у спірних правовідносинах відповідач діяв у відповідності до вимог чинного законодавства.
07.12.2020 р. від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з підстав зазначених у позові. Додатково наголосив, що долучена до матеріалів справи роздруківка інформації Мінекономрозвитку датована 23.11.2020 р., що на думку представника свідчить по те, що оскаржуване ППР прийнято за відсутності такої інформації, крім того зазначив, що посвідчення копії зазначеної документа не відповідає встановленим нормам ДСТУ 4163-2003, отже не може бути прийнята судом як належний доказ в розумінні статті 73 КАС України. Крім того представник позивача зазначив, що контролюючий орган розраховує суму з серпня по грудень 2020 року, хоча ППР винесено у вересні, тобто розрахунок зроблений на майбутній період який навіть не наступив, що неприпустимо, оскільки фактично ППР за 2020 рік повинно складатись до 01 липня 2021 року за фактично минулий період.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач є власником транспортного засобу марки BMW модель X7, тип загальний легковий - загальний універсал-В, з об'ємом двигуна 2993 куб. см., тип пального - D, 2020 року випуску, дата першої реєстрації транспортного засобу 05.05.2020, дата реєстрації 04.08.2020 р., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (а.с.18).
10.09.2020 Головним управлінням ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000097-3301-2030, яким відповідно до п.267.2 ст.267 ПК України визначено позивачу суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок в розмірі 10416.67 грн. за 2020 рік.
Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд виходить з наступного.
Законом України № 71-VIII від 28.12.2014 р., який набрав чинності з 01.01.2015 р. викладено у новій редакції положення ст.267 ПК України, якими визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно пункту 267.2.1 ст.267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.
Законом України від 24.12.2015р. №909-VIII та Законом України від 21.12.2016 р. №1797-VIII до абз.1 п. 267.2.1 ст. 267 ПК України внесені зміни, унаслідок яких об'єктом оподаткування податком з власників транспортних засобів визначені легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку про наявність двох ознак, за одночасної наявності яких у особи, виникає обов'язок сплати податку в порядку ст.268 ПК України: 1) «вік» транспортного засобу не більше п'яти років з випуску автомобіля, 2) вартість автомобіля - перевищення 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року.
Отже, з урахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", власники транспортних засобів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких складає понад 1771125.00грн., є платниками транспортного податку у 2020 р.
Вартість транспортного засобу визначається я визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).
Щороку до 1 лютого податкового (звітного) року центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, на своєму офіційному веб-сайті розміщується перелік легкових автомобілів, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, який повинен містити такі дані щодо цих автомобілів: марка, модель, рік випуску, об'єм циліндрів двигуна, тип пального (абз.3 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 ПК України).
Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 року № 66 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 21.06.2017 р. №428), (далі за текстом - Методика), встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.
Пунктом 2 Методики визначено, що середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за такою формулою: С ср = Ц н х (Г / 100), де Ц н - ціна нового транспортного засобу в Україні з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального; Г - коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів з урахуванням строку експлуатації транспортних засобів у роках згідно з додатком 1 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 .
Джерелом інформації для визначення ціни нового автомобіля є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) (п. 3 Методики).
Інформація про ціни нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, об'єму циліндрів двигуна, типу пального подається до 10 січня базового податкового (звітного) періоду (року) державним підприємством "Держзовнішінформ" до Мінекономрозвитку (пункт 4 Методики).
Аналіз наведених положень Податкового кодексу України, Методики та Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів свідчить, що для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.
Відтак, перелік легкових автомобілів, які є об'єктом оподаткування у відповідному році (з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року), із зазначенням марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального, розміщується на офіційному веб-сайті центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі.
Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, у той час як межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі розміщеної на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі № 813/3965/17.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, копія якого наявна в матеріалах справи (а.с. 18), позивач є власником автомобіля марки BMW, модель Х7, 2020 року випуску, з об'ємом циліндрів двигуна 2993 куб. см.
Між тим, у розміщеній на офіційному вебсайті Мінекономрозвитку інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком, станом на 01.01.2020 р віднесено ВМW Х7 xDrive 30d, об'єм циліндрів двигуна 3,0, тип пального - дизель, рік випуску - до 1 року включно та BMW X7 (G07) SAV X7 M50d, об'єм циліндрів двигуна 3,0 см3, тип пального - дизель, рік випуску - до 1 року включно (а.с.25).
У ході розгляду справи судом встановлено і не заперечено відповідачем, що саме вказаний показник у 3000 куб. см. застосований до автомобіля заявника при віднесенні його до об'єктів оподаткування транспортним податком і винесенні оскаржуваного рішення. Однак, підстав застосування приблизного (заокругленого) показника об'єму циліндрів двигунів автомобілів, нормами чинного національного закону України не передбачено.
Так, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі "Новік проти України" (18.12.2008) Суд зробив висновок, що "надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога "якості закону" у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для того, щоб виключити будь-який ризик свавілля".
У справі "Щокін проти України" Суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, по-перше, в зв'язку з тим, що відповідне національне законодавство не було чітким і узгодженим, та, відповідно, не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не була дотримана вимога законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника - платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що контролюючий орган, отримавши від законодавця вичерпний перелік технічних характеристик, необхідних для надання автомобілю статусу об'єкта оподаткування, позбавлений повноважень та підстав розширеного тлумачення будь-яких параметрів.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначав, що заокруглення визначено Мінекономрозвитку в інформації про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком, що є підставою для ототожнення показників у 2993 куб. см та 3000 куб.см. Проте, жодних доказів на підтвердження цієї обставини до матеріалів справи не подано.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що владний суб'єкт не дотримався вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) порушення вимог закону діями суб'єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх протиправними, оскільки обов'язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
Між тим, у спірних правовідносинах такі порушення спричинили настання негативних наслідків, що є визначеною процесуальним законом підставою для скасування рішень контролюючого органу.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росі) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. 6-9, 72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 КАС України, суд
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 10.09.2020 № 0000097-3301-2030.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області судовий збір у сумі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Зоркіна Ю.В.