Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
21 грудня 2020 р. № 520/15841/2020
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мар'єнко Л.М.,
розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій просить суд:
- скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 24 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.09.2020 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській обл. зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи: 29.01.1991 - 08.02.1991; 01.03.1991 - 11.03.1991; 03.04.1991 - 10.06.1991; 28.06.1991 - 11.06.1993 (служба в армії); 25.11.1994 - 30.11.1994; 15.12.1994 - 23.12.1994; 22.12.1995 - 31.12.1995; 20.12.1996 - 31.12.1996; 20.12.1997 - 31.12.1997; 06.04.1998 - 06.08.1998; 23.08.1998 - 05.09.1998; 05.11.2001 - 31.12.2001; 04.10.2002 - 31.12.2002; 09.10.2003 - 31.12.2003; 14.10.2004 - 31.12.2004; 20.10.2005 - 31.12.2005; 20.10.2006 - 31.12.2006; 18.10.2007 - 31.12.2007; 16.11.2008 - 31.12.2008; 04.11.2009 - 31.12.2009; 15.11.2010 - 31.12.2010; 05.12.2011 - 31.12.2011; 17.11.2012 - 31.12.2012; 20.11.2013 - 31.12.2013; 22.08.2014 - 30.09.2014; 07.12.2015 - 01.06.2016;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській обл. призначити ОСОБА_1 пенсію за ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04.09.2019 року, дня звернення за призначенням пенсії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 24 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.09.2020 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки позивач має право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Від представника відповідача - Баєвої Г., через канцелярію суду, надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.
Відповідно до ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини, дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є внутрішньо-переміщеною особою, що підтверджується довідкою ВПО №6333-5000186818 від 03.09.2019 року.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відділу з питань призначення та перерахунків пенсій управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. В листопаді 2019 року отримав відмову в призначенні пенсії в зв'язку з недостатністю пільгового стажу для призначення пенсії.
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 24 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за ч 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.08.2019 р.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду №520/790/2020 від 26.03.2020 року - адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи 5, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено частково.
Скасовано рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 24 Управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області повторно розглянути питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії згідно ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, з урахуванням висновків суду. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало чинності.
02.10.2020 р. представником позивача подано запит до відповідача про прийняте рішення щодо призначення пенсії на виконання вказаного рішення суду.
З відповіді на запит №2000-0218-8/75855 від 07.10.2020 р. вбачається, що рішенням відділу з питань перерахунків пенсій №24 управління застосування пенсійного законодавства ГУ ПФУ в Харківській області від 22.09.2020 р. Позивачу було знову відмовлено в призначенні пенсії, при цьому відповідачем не враховано висновків рішення Харківського окружного адміністративного суду №520/790/2020 від 26.03.2020 року.
Зазначено, що згідно наданих документів та індивідуальної відомості про застраховану особу за 1999-2017 р.р. (дані СПОВ) спеціальний стаж роботи ОСОБА_1 горноробочим очисного вибою, який дає право на пільгову пенсію незалежно від віку за умови, що він був зайнятий на таких роботах не менше 20 років, - складає 03 роки 03 місяці 10 днів, тому призначити на пенсію на пільгових умовах згідно п.3 ст.114 Закону підстав не має.
Також, відповідач вказав, що стаж роботи ОСОБА_1 за професіями, які дають право на пенсію незалежно від віку за умови, що він був зайнятий на таких роботах не менше 25 років - складає 20 років 01 місяць 20 днів (16 років 10 місяців 10 днів (стаж пост. №202(25)+03 роки 3 місяці 10 днів (ст.14 П/П, підземні (20), тому призначити пенсію на пільгових умовах згідно п.3 ст.114 Закону підстав не має.
З посиланням на п.1 ст.8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», відповідач у рішенні зазначив, що оскільки на момент призиву на строкову військову службу (28.06.1991 року) ОСОБА_1 навчався у Ровенському гірничому технікумі, який не відноситься до професійно-технічних закладів, зарахувати до пільгового стажу період роботи проходження строкової військової служби ОСОБА_1 немає можливості.
Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з данною позовною заявою.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За Преамбулою Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, пунктом 7 частини 1 статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Тобто, відповідач у справі орган владних повноважень, який виконує владні управлінські функції, надані йому чинним законодавством щодо призначення пенсії, підготовки документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій.
Згідно ст. 3 Конституції України в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України «Про пенсійне забезпечення».
Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» » № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон № 1058) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (ч. 4 ст. 24 Закону).
Згідно п.2 Розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Законув разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Згідно приписів частини першої статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону №1788-XII, пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637(далі - Порядок № 637), основним документом про трудову діяльність працівника, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку №22-1, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637(далі - Порядок №637).
В пункті 1 Порядку №637 також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Положеннями пунктів 4.1, 4.2, 4.3 Порядку №22-1 визначено, що орган, який призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі; 4) видає пам'ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.
Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (п.4.7 Порядку №22-1).
Відмовляючи позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах незалежно від віку згідно п.3 ст.114 Закону № 1058, відповідач у своєму рішенні (а.с.11) посилається на те, що позивач фактично має 20 років 01 місяць 20 днів пільгового стажу відповідно до вимог п.3 ст.114 Закону № 1058 , а необхідно мати не менш як 25 років роботи на підземних роботах відповідно до переліку підземних робіт, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202.
Стаття 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 “Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній” у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.
Проте, позивачем було подано до Головного управління Пенсійного фонду України копію трудового книжки та всі наявні документи для призначення пенсії та підтвердження пільгового стажу, що не заперечується сторонами.
При цьому з розрахунку, наданому відповідачем в листі №2000-0218-8/75855 від 07.10.2020 р. вбачається, що відповідачем не враховано до пільгового стажу такі періоди роботи позивача: 29.01.1991 - 08.02.1991; 01.03.1991 - 11.03.1991; 03.04.1991 - 10.06.1991; 28.06.1991 - 11.06.1993 (служба в армії); 25.11.1994 - 30.11.1994; 15.12.1994 - 23.12.1994; 22.12.1995 - 31.12.1995; 20.12.1996 - 31.12.1996; 20.12.1997 - 31.12.1997; 06.04.1998 - 06.08.1998; 23.08.1998 - 05.09.1998; 05.11.2001 - 31.12.2001; 04.10.2002 - 31.12.2002; 09.10.2003 - 31.12.2003; 14.10.2004 - 31.12.2004; 20.10.2005 - 31.12.2005; 20.10.2006 - 31.12.2006; 18.10.2007 - 31.12.2007; 16.11.2008 - 31.12.2008; 04.11.2009 - 31.12.2009; 15.11.2010 - 31.12.2010; 05.12.2011 - 31.12.2011; 17.11.2012 - 31.12.2012; 20.11.2013 - 31.12.2013; 22.08.2014 - 30.09.2014; 07.12.2015 - 01.06.2016.
Проте, ані в рішенні від 22.09.2020 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ані в відзиві на позовну заяву відповідачем не зазначено про спірність вказаних періодів окрім служби в армії - 28.06.1991 - 11.06.1993.
Підстав для незарахування вказаного періоду до пільгового стажу позивача відповідачем наведено не було.
Згідно матеріалів справи, вказані періоди роботи ОСОБА_1 мають бути зараховані до пільгового стажу, для призначення пенсії згідно ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо служби в армії, то відповідач стверджує, що період проходження військової служби не може бути зарахований до пільгового стажу, оскільки ОСОБА_1 навчався в цей час у технікумі, який не відноситься до професійно-технічних закладів.
У відповідності п.1 ст. 8 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Судом встановлено, що на військову службу ОСОБА_1 було призвано 28.06.1991 р., що визнається відповідачем у його листі, а згідно диплома про освіту НОМЕР_1 ОСОБА_1 навчався в Ровеньківському гірничому технікумі з 1987-1991 р., а диплом про закінчення видано 21.06.1991 р. за рішенням Державної кваліфікаційної комісії. Таким чином, на час призову на військову службу 28.06.1991 р. позивач вже не навчався в технікумі.
Крім того, відповідно вкладишу до трудової книжки ОСОБА_1 був 12.06.1991 р. звільнений з роботи електрослюсаря підземного за п. 3 ст. 36 КЗпП в зв'язку з призовом в армію, тобто, на час призову працював за професією, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Отже, є всі підстави врахувати службу в армії до пільгового стажу ОСОБА_1 .
Періоди роботи позивача підтверджуються записами в трудовій книжці та уточнюючими довідками, що відповідає закону і дає йому право на призначення пенсії.
Як вбачається з таблиці 1 - розрахунку пільгового стажу ОСОБА_1 , позивач має 25 років 7 місяців пільгового стажу (а.с.48), що підтверджується матеріалами справи.
Крім того, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 р. № 8, яке застосовується при призначенні пенсій Пенсійним фондом, працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювали повного стажу, передбаченого зазначеною статтею 14, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи та роботи у металургії із зарахуванням до стажу кожного повного року роботи гірничим очисного вибою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік - 3 місяці.
З урахуванням коефіцієнту 1,3 підземний стаж роботи за період з 11.11.1994 р. по 24.09.1998 р. складає 4 роки 7 місяців 12 днів.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних роботах 26 років 4 місяці та 0 днів, що дає йому право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Враховуючи встановлені у справі обставини та підхід до правового регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах, а позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.09.2019 року про відмову в призначені позиву пенсії на пільгових умовах - підлягають задоволенню.
Суд враховує судову практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків.
Таким чином, стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A №18).
Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні.
Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Оскільки позивач звернувся до головного управління із заявою про призначення пенсії 04.09.2019 року, відповідно призначення пенсії має відбутися саме з 04.09.2019 року - дати звернення із заявою про призначення пенсії.
Враховуючи вищевикладене, задоволення позовних вимог шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській обл. зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи: 29.01.1991 - 08.02.1991; 01.03.1991 - 11.03.1991; 03.04.1991 - 10.06.1991; 28.06.1991 - 11.06.1993 (служба в армії); 25.11.1994 - 30.11.1994; 15.12.1994 - 23.12.1994; 22.12.1995 - 31.12.1995; 20.12.1996 - 31.12.1996; 20.12.1997 - 31.12.1997; 06.04.1998 - 06.08.1998; 23.08.1998 - 05.09.1998; 05.11.2001 - 31.12.2001; 04.10.2002 - 31.12.2002; 09.10.2003 - 31.12.2003; 14.10.2004 - 31.12.2004; 20.10.2005 - 31.12.2005; 20.10.2006 - 31.12.2006; 18.10.2007 - 31.12.2007; 16.11.2008 - 31.12.2008; 04.11.2009 - 31.12.2009; 15.11.2010 - 31.12.2010; 05.12.2011 - 31.12.2011; 17.11.2012 - 31.12.2012; 20.11.2013 - 31.12.2013; 22.08.2014 - 30.09.2014; 07.12.2015 - 01.06.2016 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській обл. призначити ОСОБА_1 пенсію за ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04.09.2019 року, дня звернення за призначенням пенсії, є дотриманням судом гарантій про те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, позовна заява ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2,м. Харків,61022) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 247, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсії № 24 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 22.09.2020 р. про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській обл. зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи: 29.01.1991 - 08.02.1991; 01.03.1991 - 11.03.1991; 03.04.1991 - 10.06.1991; 28.06.1991 - 11.06.1993 (служба в армії); 25.11.1994 - 30.11.1994; 15.12.1994 - 23.12.1994; 22.12.1995 - 31.12.1995; 20.12.1996 - 31.12.1996; 20.12.1997 - 31.12.1997; 06.04.1998 - 06.08.1998; 23.08.1998 - 05.09.1998; 05.11.2001 - 31.12.2001; 04.10.2002 - 31.12.2002; 09.10.2003 - 31.12.2003; 14.10.2004 - 31.12.2004; 20.10.2005 - 31.12.2005; 20.10.2006 - 31.12.2006; 18.10.2007 - 31.12.2007; 16.11.2008 - 31.12.2008; 04.11.2009 - 31.12.2009; 15.11.2010 - 31.12.2010; 05.12.2011 - 31.12.2011; 17.11.2012 - 31.12.2012; 20.11.2013 - 31.12.2013; 22.08.2014 - 30.09.2014; 07.12.2015 - 01.06.2016.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській обл. призначити ОСОБА_1 пенсію за ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 04.09.2019 року, дня звернення за призначенням пенсії.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3-й під'їзд, 2-й поверх) за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, з урахуванням ч.3 Розділу VІ Прикінцевих положень КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Мар'єнко Л.М.