Справа № 500/2857/19
21 грудня 2020 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Тернопільській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
Головне управління ДПС у Тернопільській області (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій просить стягнути податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 40291,62 грн.
Ухвалою суду від 13.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 11.03.2020 року зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №500/668/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвалою суду від 06.11.2020 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 21.12.2020 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення податкового боргу в сумі 25000,00 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що станом на 03.12.2020 року за відповідачем рахується заборгованість по транспортному податку з фізичних осіб у сумі 15291,62 грн. Податковий борг виник по узгоджених грошових зобов'язаннях, нарахованих позивачем податковим повідомленням-рішенням на суму 11666,67 грн. за результатами перевірки та пені на суму 3624,95 грн. Контролюючим органом вживались заходи для його стягнення, проте податковий борг відповідачем не погашено, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача послався на те, що ні податкового повідомлення-рішення, ні податкової вимоги ОСОБА_1 не отримував, оскільки були надіслані на невірну адресу, а тому грошове зобов'язання не набуло статусу узгодженого. Більше того, матеріали справи не містять податкової вимоги відносно податкового боргу - суми узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків та непогашеної пені.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача - заперечив. Просили розгляд справи здійснювати без їх участі.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку як платник податків у Головному управління ДПС у Тернопільській області.
Відповідно до відомостей обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області, ОСОБА_1 з 28.04.2001 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22).
Згідно інформації баз даних органів ДПС, відповідач є власником легкового автомобіля Mercedes-Benz, модель GLS 350d 4MATIC, об'ємом двигуна 2987 куб.см, тип пального - дизель, державний номерний знак НОМЕР_2 , 2016 року випуску, дата здійснення реєстраційної дії 30.11.2016 року (а.с.9).
Як слідує з матеріалів адміністративної справи, у відповідача виник податковий борг у зв'язку з несплатою платником податків грошового зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб у загальному розмірі 15291,62 грн., з яких 11666,67 грн. - штрафні санкції, застосовані податковим повідомленням-рішенням від 08.02.2019 року №0010535408 (а.с.13), винесеного на підставі акта перевірки від 17.01.2019 року №293/19-00-54-08 (а.с.14-15), та 3624,95 грн. - пеня.
Податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 року №0010535408 не було оскаржене ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Станом на 03.12.2020 року за відповідачем рахується податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб в розмірі 15291,62 грн., що підтверджується довідкою про наявність боргу Головного управління ДПС у Тернопільській області (а.с.69), а також розрахунком суми позовних вимог (а.с.70) та розрахунком пені (а.с.7).
Узгоджені суми грошових зобов'язань відповідачем своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу. Заявлена до стягнення сума заборгованості відображена в інтегрованій картці платника податків (а.с.72-74).
З метою погашення податкового боргу контролюючим органом була виставлена та надіслана податкова вимога форми "Ф" від 10.09.2018 року №10961-17, яка надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомлення про вручення та повернута відправнику у зв'язку з відмовою від одержання (а.с.8). Вжиті заходи не призвели до сплати податкового боргу платником податків. При цьому, з часу виставлення податкової вимоги податковий борг не переривався. Заперечень щодо суми податкового боргу або доказів його сплати відповідачем суду не надано.
До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.
У ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначені зобов'язання платників податків, один з яких зобов'язує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Так, згідно з пп.267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
Згідно з пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об'єму циліндрів двигуна, типу пального.
У відповідності до пп.267.3.1 п.267.1 ст.267 ПК України базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Згідно з п.267.4 ст.267 ПК України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.
Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (пп.267.5.1 п.267.1 ст.267 ПК України).
Як передбачено пп.267.6.2 п.267.6 ст.267 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Як слідує з матеріалів справи, податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб є узгодженим у порядку і на умовах, визначених ПК України.
Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).
Оскільки податкове зобов'язання по транспортному податку з фізичних осіб відповідачем не сплачено в установлений чинним законодавством строк, таке зобов'язання є податковим боргом.
Що стосується посилань відповідача про не отримання податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги, то необхідно вказати, що такі було надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення у порядку, визначеному ст.42 ПК України.
З матеріалів справи видно, що податкове повідомлення-рішення від 08.02.2019 року №0010535408 надіслано на адресу ОСОБА_1 , яка відповідає відомостям обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС України в Тернопільській області, а податкова вимога форми "Ф" від 10.09.2018 року №10961-17 повернута відправнику у зв'язку з відмовою від одержання. При цьому, з часу виставлення вказаної податкової вимоги податковий борг відповідача не переривався.
Більше того, позивач майже рік тому отримав усі матеріали даної справи, скористався правом на оскарження одного повідомлення-рішення від 22.04.2019 року №0041043-5408-1918, був ознайомлений з усіма обставинами виникнення заборгованості, що спростовує доводи представника відповідача про неналежну обізнаність з рішеннями і діями відповідача з приводу стягнення податкового.
Зокрема, згідно п.41.2 ст.41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Відповідно до п.87.11 ст.87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Встановлені судом обставини свідчать про те, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми грошових зобов'язань по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 15291,62,00 грн., а тому даний податковий борг підлягає до стягнення в судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу, що вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку: встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених ПК України, тощо.
Питання правомірності застосованих контролюючим органом фінансових санкцій не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні штрафи застосовано, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі №826/18379/14 (№К/9901/8600/18), висновок якої суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин у відповідності до ч.5 ст.242 КАС України.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не спростовані відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись ст.139, 205, 241-246, 250 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг по транспортному податку з фізичних осіб в сумі 15291 (п'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто дві) гривні 62 (шістдесят дві) копійки на р/р UA928999980314060715000019751, код одержувача 37977726, МФО 899998, код бюджетної класифікації 18011000.
Позивач: Головне управління ДПС у Тернопільській області (46003, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Білецька, будинок 1, код ЄДРПОУ 43142763).
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 грудня 2020 року.
Головуючий суддя Мандзій О.П.